Метафора як фігура мовлення. Поясніть розбіжності між художньою метафорою та когнітивною метафорою як способом осмислення світу

Традиційне мовознавство (зокрема в межах стилістики та риторики) тлумачить метафору як троп або механізм мовлення, що полягає у вживанні слова на позначення одного класу об’єктів, для характеризування або іменування іншого класу об'єктів, у деякому відношенні аналогічного даному.

Виділяють такі характерні риси метафори:

- злиття в ній образу та змісту;

- контраст із узвичаєною класифікацією об'єктів (категоріальний зсув);

- актуалізація "випадкових зв'язків" (відсутність або необов'язковість мотивації);

- неможливість буквального перефразування;

- допущення різних інтерпретацій;

- апеляція до уяви;

- вибір найкоротшого шляху до сутності об'єкта.

Функції метафори:

1) номінативна функція полягає у використанні метафори для утворення номінативних одиниць;

2) функція характеризування – функція акцентування окремих характеристик об’єкта;

3 ) пізнавальна (когнітивна) функція реалізується як здатність передавати у комунікації порцію інформації про об’єкт називання;

4) експресивну функція виконується завдяки тому, що метафора надає можливість виразити свої почуття, ставлення до об’єкта, що називається.

Завдяки своєму функціональному потенціалу метафора широко використовується в усіх стилях мовлення, особливо в розмовному, публіцистичному та художньому. Вона органічно пов’язана з поетичним баченням світу. І творчість того або іншого автора нерідко визначається через характерні для нього метафори. Мисленнєвим підґрунтям метафори є когнітивна метафора – когнітивний процес, що виражає й формує нові поняття на основі аналогового мислення. Аналогове мислення – це такий спосіб обробки інформації, коли декілька порцій інформації зіставляються з метою встановлення подібних фрагментів.Унаочнити когнітивний процес метафоризації можна за допомогою “двопросторової” моделі метафори, запропоновану Айвором Ричардсом. Він виділив у ній два фрагменти – дві інформаційні сфери (ментальні простори), в яких містяться знання, що актуалізуються для формування смислу виразу.

1. референт (ціль) – об'єкт метафоризації, те, що порівнюємо

2. корелят (джерело) – те, з чим порівнюємо

Перенос здійснюється на певній підставі (базі) (ground).

Когнітивні метафори дають можливість зрозуміти абстрактні сутності через досвід фізичного існування людини, задаючи тим самим спосіб і характер нашого бачення навколишнього й внутрішнього світу людини.