Різання металів

Залежно від форми і розмірів матеріалу заготовок або деталей розрізування при ручній обробці металу виконують ручним або механізованим інструментом: гострогубцями, ручними і електричними ножицями, ручними і пневматичними ножівками, труборізами.

Сутність операції розрізування металу гострогубцями (кусачками) і ножицями полягає в розділенні дроту, листового чи штабового металу на частини під тиском двох клинів (різальних ножів), що рухаються назустріч один одному.

У гострогубців різальні кромки змикаються одночасно по всій довжині. У ножиць ножі леза зближаються поступово, від одного краю до другого. Різальні кромки не змикаються, а зсуваються одна відносно одної. І гострогубці, і ножиці є шарнірними з'єднаннями двох важелів, у яких довгі плечі виконують роль рукояток, а короткі—роль різальних ножів.

Гострогубці застосовують головним чином для розрізування дроту. Кут загострення різальних кромок гострогубців може бути різним залежно від твердості матеріалу, що розрізується. У багатьох гострогубців він дорівнює 55...60 °.

Ручні ножиці (рис. 3.1) застосовують для розрізування листів: стальних завтовшки 0,5... 1,0 мм, з кольорових металів завтовшки 1,5 мм. Залежно від будови різальних ножів ножиці поділяються так: прямі (рис. 3.1, а) - з прямими різальними ножами, призначені в основному для розрізування металу - по прямій лінії або по колу великого радіуса; криві(рис 3.1, б) з криволінійними ножами; пальцьові (рис. 3.1, в) - з вузькими різальними ножами для вирізування в листовому металі отворів і поверхонь малих радіусів.

Рис. 3.1. Ручні ножиці:

а — прямі; б - криві; в - пальцьові; г - стільцеві; д — важільні (1 - нижній ніж; 2 — важіль; 3 - верхній ніж; 4 - риска; 5 - лист, що розрізується).

Ручна ножівка (рис. 3.2, а) застосовується для розрізування порівняно товстих листів металу і круглого або профільного прокату. Ножівкою можна також прорізувати шліци, пази, обрізувати і вирізувати заготовки по контуру та інші роботи. Вона складається з рамки 1, натяжного гвинта з баранцевою гайкою 2, ручкою 6, ножівкового полотна 4, яке вставляється в прорізи голо­вок 3 і кріпиться штифтами 5.

Ножівкові рамки виготовляють двох типів; цілісні (для ножівкового полотна однієї певної довжини) і розсувні (можна закріплювати ножівкові полотна різної довжини).

Ножівкове полотно (різальна частина ножівки) — це тонка вузька стальна пластина із зубами, його виготовляють з інструментальної або швидкорізальної сталі. Довжина найбільш поширених полотен становить 250... 300 мм. Кожний зуб полотна має форму клина (різця). На ньому, як і на різці, розрізняють задній кут α (0..12⁰), кут загострення β(43..60°), передній кут γ (35..40°), кут різання δ= α + β (рис. 3.2, б).

При насіканні зубів ураховують, що стружка, яка утворюється, має поміщатися між зубами до виходу їх з пропилу.

Для розрізування твердіших матеріалів кут загострення β роблять більшим, для розрізування м'якших - меншим. Щоб ширина розрізу, зробленого ножівкою, була Дещо більшою за товщину полотна, виконують розводку зубів "по зубу" (рис. 3.2, в) або "по полотну" (рис. 3.2, г). Це запобігає заклинюванню полотна і полегшує роботу.

Вищої продуктивності праці досягають при використанні пневматичної ножівки. Розрізування стальних труб порівняно великих діаметрів - операція трудомістка, тому для виконання її застосовують спе­ціальні труборізи.

Рис. 3.2. Ручна ножівка:

а - будова (1 - рамка; 2 - баранцева гайка; 3 - головка натяжного гвинта;4-ножівкове полотно; 5 - штифти; 6 - ручка); б - кути загострення; в - розведення зубів "по зубу"; г- розведення зубів «по полотну»

4 Зварювання металів