Розмічання

Розмічанням називається операція нанесення на поверхню заготовки ліній (рисок), що згідно з кресленням визначають контури деталі або місця, які потрібно обробляти. Розмічальні лінії можуть бути контурними, контрольними або допоміжними. Контурні риски визначають контур майбутньої деталі і показують межі обробки. Контрольні риски проводять паралельно контурним "у тіло" деталі для перевірки правильності обробки. Допоміжними рисками намічають осі симетрії, центри радіусів закруглень тощо.

Розмічання заготовок створює умови для зняття із заготовок припуску металу до заданих меж, одержання деталі певної форми, потрібних розмірів і для максимальної економи матеріалів.

Застосовують розмічання переважно в індивідуальному і дрібносерійному виробництві. У велико серійному і масовому виробництві немає в цьому потреби завдяки застосуванню спеціальних пристроїв — кондукторів, упорів, обмежувачів, шаблонів тощо

Розмічання поділяють на лінійне (одновимірне), площинне (двовимірне) і просторове, або об'ємне (тривимірне).

Лінійне розмічання застосовують при розкроюванні фасонного прокату, підготовці заготовок для виробів з дроту, прутка, штабової сталі тощо, тобто тоді, коли межі, наприклад розрізування чи згину, зазначають тільки одним розміром — довжиною.

Лінійне розмічання застосовують при розкроюванні фасонного прокату, підготовці заготовок для виробів з дроту, прутка, штабової сталі тощо, тобто тоді, коли межі, наприклад розрізування чи згину, зазначають тільки одним розміром — довжиною.

Площинне розмічання звичайно застосовують при обробці деталей, що виготовляються з листового металу. У цьому випадку риски наносять тільки на одній площині. До площинного розмічання відносять і розмічання окремих площин деталей складної форми, якщо при цьому не враховується взаємне розміщення розмічуваних площин.

Просторове розмічання — найскладніше з усіх видів розмічання. Особливість його полягає в тому, що розмічаються не тільки окремі поверхні заготовки, розміщені в різних площинах і під різними кутами одна до одної, а й виконується взаємна ув'язка цих поверхонь між собою.

При розмічанні застосовують різноманітний контрольно-вимірювальний і розмічальний інструмент.

До спеціального розмічаль­ного інструменту належать: рисувалки, кернери, розмічальні циркулі, рейсмуси. Крім цих інструментів, використовують молотки, розмічальні плити та різні допоміжні пристрої: підкладки, домкрати тощо.

Рис. 2.1. Рисувалки для нанесення рисок: а - кругла; б - з відігнутим кінцем; в - з вставними голками (1 - голкаг2 - корпус: З - запасні голки; 4 - пробка)

Рисувалки (рис. 2.1) викори­стовуються для нанесення рисок на поверхню заготовки, що розмічається. На практиці широко використовуються рисувалки трьох видів: кругла (рис. 2.1,а), з відігнутим кінцем (рис. 2.1,6), із вставною голкою (рве, 2.1,в). Виготовляють рисувалки з інструментальної сталі марки У10 або У12.

Рис. 2.2. Кернери: а - звичайний, б - кернер-циркуль.в -кернер-дзвін (центрошукач);

Кернери (рис. 2.2) застосо­вують для нанесення заглибин в процесі обробки деталей. Кернери виготовляють з інструментальної вуглецевої сталі. Робочу (вістря) і ударну частини віддають термообробці.

Кернери поділяють на звичайні, спеціальні, механічні (пружинні) та електричні.

Звичайний кернер (рис. 2.2, а) - це стальний стержень завдовжки 100...160 мм, діаметр 8...12 мм. Його ударна частина (бойок) має сферичну поверхню. Вістря кернера заточується на шліфувальному крузі під кутом 60°. При точніших розмічаннях кут загострення кернера може бути ЗО... 45°, а для розмічання центрів майбутніх отворів 75°.

До спеціальних кернерів відносять кернер-циркуль і кернер-дзвін (центрошукач). Кернер-циркуль зручний для накернювання дуг невеликого діаметра,

а кернер-дзвін для розмічання центрувальних отворів заготовок, що підлягають подальшій, наприклад токарній, обробці.

Механічний (пружинний) кернер застосовують для точного розмічання тонких і відповідальних деталей. Принцип дії його заснований на стисканні та миттєвому звільненні пружини.

Спеціальні, механічні та електричні кернери значно полегшують працю і підвищують її продуктивність.

Розмічальні (слюсарні) циркулі (рис. 2.3) за­стосовують для розмічання кіл і дуг, поділу кіл і відрізків на частини і виконання інших геометричних побудов при розмічанні заготовки, їх використовують також для перенесення розмірів з вимірювальної лінійки на заготовку. За будовою вони подібні до креслярських циркулів-вимірників.

Рис. 2.3. Розмічальні (слюсарні) циркулі а - простий; б - пружи­нний; в - із вставними голками

Розмічальні циркулі бувають в основному двох видів; прості (рис. 2.3, а) і пружинні (рис. 2.3, б). Ніжки пружинного циркуля стискуються під дією пружини, а розтискуються за допомогою гвинта і гайки. Вони можуть бути суцільними та із вставними голками (рис. 2.3, в).

Одним з основних інструментів для просторового розмічання є рейсмус. Він служить для нанесення паралельних вертикаль­них і горизонтальних рисок і для перевірки встановлення деталей на розмічальній плиті.

Рейсмус (рис, 2.4) - це рисувалка 5, закріплена на стояку 2 за допомогою хомутика 3 і гвинта 4. Хомутик пересувається на стояку і закріплюється в будь-якому положенні.

Рис. 2.4. Рейсмус: 1 - підставка; 2 - стояк; 3 - хомутик, 4 - гвинт; 5 - рисувалка

Рисувалка проходить крізь отвір гвинта і може бути встановлена з будь-яким нахилом. Гвинт при цьому закріплюється гайкою-баранцем. Стояк рейсмуса закріплено на масивній підставці 1. Площинне й особливо просторове розмічання заготовок виконують на розмічальних плитах.

Розмічальна плита —це чавунний виливок, горизонтальна (робоча) поверхня та бічні грані якого дуже точно оброблені. На робочій поверхні великих штат роблять поздовжні й поперечні канавки завглибшки 2... 3 мм і завширшки 1... 2 мм, що утворюють квадрати із стороною 200 або 250 мм. Це полегшує встановлення на плиті різних пристроїв.

Крім розглянутого розмічання за кресленням, застосовують розмічання за шаблоном.

Шаблоном називається пристрій, за яким виготовляють деталі або перевіряють їх після обробки. Розмічання за шаблоном використовується, коли виготовляють великі партії однакових деталей.

Воно доцільне тому, що трудомістке розмічання за кресленням, яке потребує багато часу, виконується тільки один раз—при виготовленні шаблону. Всі наступні операції розмічання заготовок полягають у копіюванні контурів шаблона. Крім того, виготовлені шаблони можна використовувати для контролю деталі після обробки заготовки.

Шаблони виготовляють з листової сталі завтовшки 1,5...З мм. При розмічанні шаблон накладають на поверхню заготовки, що розмічається, і по його контуру проводять рисувалкою риски. Потім по рисках наносять керни. За допомогою шаблона можна розмічати також центри майбутніх отворів. Застосування шаблонів значно прискорює і спрощує розмічання заготовок.