Відповідальність посадових та службових осіб за порушення права на доступ до інформації

Закон про доступ до публічної інформації встановлює право на оскарження рішень, а також дії/бездіяльності розпорядників інформації, а так само відповідальність за такі дії.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

• ненадання відповіді на запит;
• ненадання інформації на запит;
• безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
• неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
• надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
• несвоєчасне надання інформації;
• необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
• нездійснення реєстрації документів;
• навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Важливою умовою відповідальності є не лише наявність порушення закону, але й наявність особи, на яку, відповідно до закону та посадової інструкції чи іншого документу (наказу, розпорядження тощо), покладено обов’язок забезпечувати доступ.

Основними видами відповідальності для розпорядників суб'єктів владних повноважень є дисциплінарна ( за порушення умов трудового контракту) та адміністративна відповідальність (за вчинення адміністративного проступку, у зв’язку з недотриманням вимог закону). Основною статтею Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) що стосується ненадання інформації за запитами є ст. 212-3. Особу може бути оштрафовано на суму від 425 до 1360 грн. за те, що вона:

• неправомірно відмовила в наданні інформації,
• надала інформацію несвоєчасно,
• надала неповну інформацію,
• надала інформацію, що не відповідає дійсності.

Незважаючи на те, що Кабінет Міністрів України мав розробити і внести до парламенту зміни до законодавства, у зв'язку з прийняття нових інформаційних законів, у т.ч. розширити перелік підстав для притягнення до відповідальності, ст. 212-3 до цього часу не охоплює усі неправомірні дії за ненадання доступу до інформації. Утім, КпАП містить ряд інших вузькоспеціалізованих статей щодо порушення інформаційних прав, зокрема ст. 164-14 «Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг державним коштом», за яку передбачено відповідальність від 11 до 17 тис. грн.

Якщо журналісту пріоритетніше отримати саме інформацію, йому доведеться скористатися механізмом оскарження в порядку підпорядкування (до керівника органу чи вищого органу, за його наявності) та/або до адміністративного суду. Механізм оскарження не передбачає прямого притягнення особи до адміністративної відповідальності (хоча деякі види санкцій може бути застосовано внаслідок розгляду скарги), а більшою мірою змушує розпорядника, за наявності законних на те підстав, надати належну відповідь на запит на інформацію.