Фармацевтична опіка при застосуванні відхаркувальних препаратів

· Відхаркувальні препарати не можна сполучати з препаратами, що затор-можують кашльовий рефлекс (кодеїн, окселадин, глауцин і т. д..) та з гіста-мінолітиками, що згущують мокротиння (Димедрол, Піпольфен та інші).

· При прийомі відхаркувальних препаратів не слід призначати препарати, що зневоднюють організм хворого (сечогінні, послаблювальні та інші).

· Відхаркувальні препарати рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істод, алтей, лікорин) при перевищенні дози можуть викликати блювання, проти-показані при захворюванні шлунку (гастрит, виразкова хвороба).

· Відхаркувальні препарати слід запивати великою кількістю лужного пиття. Рекомендують випивати додатково до фізіологічної норми 1,5 – 2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат.

· Не рекомендують призначати відхаркувальні препарати лежачим хворим.

· Клінічний ефект відхаркувальних засобів, як правило, відмічається не рані-ше 6-7 дня лікування.

· В перші 2-3 дні прийому відхаркувальних препаратів кашель та виділення мокротиння можуть підсилитися: дані явища свідчать про ефективність препаратів (ніж навпаки).

· При передозуванні або тривалому прийомі препаратів, що містять йодиди (калію йодид, натрію йодид), можливе виникнення йодизму: риніт кро-пив’янка, набряк Квінке; можливі явища гіпертиреоза – тахікардія, тремор, підвищена збудливість, безсоння, діарея (у осіб старше 40 років).

· Препарати, що містять йодиди (калію йодид, натрію йодид), протипоказані при вагітності, гострих запальних процесах, захворюваннях щитовидної залози.

· При наявності гострого запального процесу перевагу надають відхарку-вальним препаратам рослинного походження.

· Рослинні відвари і настої (солодки, кореню алтею, підбілу, анісу, фенхелю, чабрецю) мають не тільки відхаркувальну дію, але ще сприяють регенерації ушкодженої слизової бронхів за рахунок мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів, що містяться в них.