Цільова функція - максимізація прибутку 5 страница

Обґрунтування фінансового плану - складний, творчий процес, для здійснення якого необхідним є залучення кваліфікованих кадрів економістів-фінансистів. При обґрунтуванні плану необхідна актив­на участь усіх працівників апарату управління підприємства.

Для складання фінансового плану використовують такі вихідні матеріали: показники плану виробництва і реалізації продукції, кош­торис затрат на виробництво, дані про обсяги планових інвестицій, розрахунки відпускних цін, нормативи амортизаційних відрахувань та платежів у бюджет, результати аналізу виконання плану за попе­редній період, фактичні дані бухгалтерського балансу на перше чис­ло планового періоду.

Робота по складанню фінансового плану (балансу доходів і ви­трат) здійснюють в декілька етапів. На першому етапі розробка фі­нансового плану починається із середини року, що передує планово­му періоду, з використанням звітних матеріалів про роботу підпри­ємства та його фінансову діяльність за перше півріччя та прогнозних даних щодо оцінки можливих результатів роботи протягом усього року. Такий підхід дозволяє використати реальну інформацію щодо фактичного місця підприємства на ринку, конкурентоспроможності продукції, що виготовляється, впливу зовнішніх та внутрішніх фак­торів на фінансові результати діяльності підприємства. На наступ­них етапах здійснюються узгодження виробничих та фінансових по­казників діяльності підприємства, розрахунки кожної статті доходів та надходжень коштів та кожної статті витрат. Визначають загальну суму всіх доходів і витрат.

До балансу доходів і витрат розробляється допоміжний доку­мент - перевірочну таблицю. Основне призначення цієї таблиці - пов'язати заплановані витрати з конкретними джерелами, фінансування, і, таким чином, перевірити збалансованість фінансо­вого плану в цілому, встановити конкретну сутність відносин під­приємства з бюджетом і банками, визначити загальний обсяг фінан­сових ресурсів, що планується направити на особисті потреби.

При здійсненні розрахунків практичного змісту на етапі фінан­сового планування користуються такою послідовністю складання перевірочної таблиці. Спочатку заповнюють останню підсумкову графу по вертикалі «Усього витрат і відрахувань», де відображають інформацію щодо витратної частини річного балансу доходів і ви­трат. Після цього заповнюють підсумкову графу по горизонталі «Усього доходів і находження коштів», де проставляють дані про джерела доходів (прибуток, амортизаційні відрахування, цільове фі­нансування, кредитування тощо). Тільки після цього заповнюють графи окремих видів витрат. Відповідними сумами доходних надход­жень. Необхідно, при цьому, враховувати, що, наприклад, витрати, що здійснюються за рахунок прибутку підприємства, повинні дорів­нювати загальній сумі балансового прибутку. Витрати за рахунок амортизаційних відрахувань мають дорівнювати загальній сумі цих відрахувань і т. д. Після цього підсумовують загальні суми коштів, що зараховані в доходи та інші надходження, а також загальну суму витрат і відрахувань, що буде здійснювати під­приємство протягом планового періоду. Ці суми мають співпадати.

При складанні перевірочної таблиці до балансу доходів і витрат необхідно враховувати, що деякі витрати здійснюють тільки за раху­нок прибутку.

7.3. Складання фінансового плану.

Складання фінансового плану - балансу доходів і витрат на пла­новий період, як правило починається на початку другої половини ро­ку, що передує плановому. Здійснюються детальні розрахунки та об­ґрунтування значень кожної статті розділів «Доходи і надходження коштів» та «Витрати і відрахування». Після таких розрахунків склада­ється перевірочна таблиця до балансу доходів і витрат, збалансова­ність фінансового плану, плановий обсяг фінансових ресурсів.

Розглянемо методичні основи та послідовність визначення пла­нових показників фінансового плану.

Планування доходів і надходжень коштів. До статей першого розділу «доходи і надходження коштів» балансу доходів і витрат включають прибуток — один із основних показників оцінки діяль­ності відображають зміни в структурі виробничої програми, обсягу виробництва. На величину прибутку впливають рівень цін реалізації продукції, зміна собівартості продукції. Прибуток використовується як основне джерело забезпечення потреб підприємства у здійсненні розширення виробництва, матеріального стимулювання працівників.

Балансовий прибуток підприємства є показником фінансових результатів всіх видів його господарської діяльності, визначається шляхом зменшення суми валового доходу підприємства за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Балансовий прибуток підприємства складається з:

• прибутку від реалізації продукції;

• прибуток від іншої реалізації;

• прибуток від позареалізаційних операцій.

До прибутку від реалізації продукції включають прибуток від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг, в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових результатів.

До прибутку від іншої реалізації, включають прибуток; від оренд­них (лізингових) операцій, прибуток від реалізації лишніх товарно-матеріально цінностей, палива тощо.

Використовуючи метод прямого рахунку плановий прибуток від реалізації продукції дорівнює виручці від реалізації продукції, зменшеної на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реа­лізованої продукції. Цей метод дає можливість при визначних ви­тратах праці визначити суму прибутку від реалізації кожного виду продукції, виявити можливості зменшення витрат на виготовлення цієї продукції, заміни дорогих, дефіцитних видів матеріалів та ін­ші, зменшення невиробничих витрат тощо. При користуванні цим методом необхідно знати весь асортимент продукції, що виготов­ляється, тому його застосування поширено на підприємствах, де асортимент продукції незначний.

При наявності великого асортименту продукції, що виготовля­ється, застосовують аналітичний метод розрахунку прибутку. Цей метод оснований на застосуванні базової рентабельності або рівня допустимих витрат з оптових цінах підприємства на одиницю товар­ної продукції

Планування амортизаційних відрахувань

Амортизаційні відрахування використовуються як доходи під­приємства і включаються до розділу.«Доходи і надходження кош­тів» балансу доходів і витрат. Загальна сума амортизаційних відра­хувань визначається у вигляді відрахувань відповідно до встановле­них норм від балансової вартості основних фондів д направляється підприємством на реконструкцію, модернізацію та капітальний ре­монт основних виробничих, фондів.

Кожна з цих статей, доходів і надходжень визначається на основі спеціальних прямих розрахунків, складанням кошторисів. За­гальна сума доходів і надходжень може при необхідності доповню­ватися кредитами банків, для отримання яких здійснюють обґрунту­вання.того, яка сума кредитів необхідна підприємству та яке цільове їх призначення.

Розрахунки плану доходів на надходження коштів здійсню­ється у взаємозв'язку з розрахунками плану витрат і відрахувань (другий розділ балансу доходів і витрат).

Планування витрат і відрахувань в складі фінансового плану

У розділі фінансового плану підприємства «Витрати і відраху­вання» важливе місце займають розрахунки з бюджетом та держав­ними цільовими фондами у вигляді податків і зборів. Кожне підпри­ємство в залежності від особливостей його виробничої діяльності, умов виробництва продукції та її реалізації вносить платежі у бюджет та державні цільові фонди, що відображається у витратному розділі балансу.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здій­снюваний підприємством у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених податків і зборів (обов'язкових платежів) під­приємствами незалежно від форм власності. Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільо­вих фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

З допомогою податків забезпечується близько 90 % надходжень в державний бюджет і більше 70 % — у місцевий. Таким чином, у бю­джеті завдяки податкам акумулюється 40—60 % національного доходу.

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних осіб.

В Україні справляються:

• загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), що встановлюються Верховною Радою України,

• місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), що встановлю­ються органами місцевого самоврядування.

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'яз­кові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер­жавного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове соціальне страхування;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного інноваційного фонду;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяль­ності.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок;

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припарковування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за проведення місцевого аукціону конкурсного розпродажу і лотерей та інші.

Джерела сплати податків і зборів (обов'язковий платежів) вста­новлюються відповідними законами про податки, збори (обов'язкові платежі). Податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються незалежно від результатів фінансо­во-господарської діяльності.