Окультурювання грунтів

Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворювання і в природних умовах, і при сільськогосподарському використанні. Відтворення родючості може бути розширеним, простим і неповним.

Розширене відтворення родючості – це поліпшення сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Просте – відсутність помітних змін сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.

Неповне – це погіршення властивостей грунту, які впливають на його родючість. Це явище широко розповсюджене в світі і в нашій країні, воно має наслідки в природному і соціально-економічному відношеннях.

Зниження родючості грунту відбувається за рахунок трьох основних процесів:

1. Антропогенна деградація – викликані діяльністю людини: ерозія, вторинне засолювання, вторинне заболочення.

2. Виснаження грунту – зменшення запасів гумусу, поживних речовин, тощо.

3. Стомлення грунту – накопичення в ньому різних токсичних елементів, викликаних неправильними сівозмінами, надлишком хімічних засобів тощо.

Для підвищення ефективної і природної родючості треба впроваджувати науково обґрунтовані системи землеробства, що зможе забезпечити окультурювання грунтів.

Окультурювання грунтів – систематичне використання заходів щодо підвищення їх родючості з врахуванням генетичних властивостей, вимог сільськогосподарських культур, тобто формування грунтів із більш високим рівнем ефективної і потенційної родючості.

Проте не можна забувати, що окультурювання грунту має бути науково обґрунтованим із використанням екологічного підходу.

Ще В.В. Докучаєв (1883), порівнюючи грунт з породистим конем, зазначав, що нещадна експлуатація та голодний раціон обов’язково викличуть виснаження навіть найсильнішої тварини, тобто найродючішого грунту.

Окультурювання грунту – це екологічна реорганізація всіх компонентів біогеоценозу, що призводить до антропогенної зміни грунтових режимів під потреби однієї рослини.

Таке штучне обмеження біорізноманітностей в агроценозі робить подібні екосистеми нестійкими. Саме тому едафотопи агроценозів потребують прискіпливої уваги та бережливого ставлення.