Суть, функції оптового товарообороту, його стан та напрями розвитку

Основними показниками обсягу діяльності оптової торгівлі є опто­вий товарооборот, що характеризує продаж товарів народного спожи­вання і виробничого призначення для подальшого їх перепродажу або переробки.

Особливості оптового товарообороту порівняно з роздрібним поля­гають у тому, що:

- оптовий товарооборот відбувається у сфері товарного обігу і то­вар не вибуває з цієї сфери, а залишається в ній;

- продаж відбувається між підприємствами (організаціями) за без­готівковими розрахунками;

- план оптового товарообороту є показником діяльності оптових баз, самостійного значення не має і в цілому з торгівлі не розробляється.

Потреба оптового товарообороту в умовах ринку обумовлена су­спільним розподілом праці, наявністю товарно-грошових відносин, а та­кож комплексом виробничих, торговельних і транспортних факторів.

Фактори виробництва, що зумовлюють потребу оптового товаро­обороту, такі:

- нерівномірність розміщення виробництва і його концентрації в окремих економічних районах;

- спеціалізація виробництва на вузькому виробничому асортименті, що зумовлює потребу комплектування торговельного асортименту;

- сезонність сільськогосподарського виробництва вимагає накопи­чення, зберігання й оптового продажу продукції з виникненням потреби. Виробничі фактори характеризують віддаленість процесів виробниц­тва і споживання не тільки у просторі, але й у часі. Оптова торгівля через оптовий товарооборот покликана зблизити їх.

Торговельні фактори, що обумовлюють оптовий продаж товарів: — малі розміри магазинів, особливо у сільській місцевості;

- універсальний асортимент роздрібної мережі, який вимагає вста­новлення комерційних відносин із великою кількістю виробників, що практично неможливо;

- потреба невеликих партій товарів універсального асортименту;

- сезонність споживання окремих товарів потребує накопичення се­зонних товарів, що не під силу роздрібним підприємствам.

Транспортні умови, що перешкоджають встановленню прямих комер­ційних зв'язків роздрібної торгівлі й промисловості:

- віддаленість магазинів від виробників товарів і залізниць, постав­ки малих партій на великі відстані неефективні;

- мінімальні норми відвантажування товарів (вагон, контейнер, авто­мобіль) не під силу роздрібній торговельній мережі, особливо у фінансово­му відношенні.

Отже, в умовах ринкових відносин зростає потреба оптового товаро­обороту, який гарантує роздрібній торговельній мережі невеликі партії широкого асортименту товарів і мінімальні відстані доставки. Світовий досвід підтверджує, що зростання виробництва товарів на великих підприєм­ствах, спеціалізація виробництва спричиняє зростання кількості оптових посередників на ринках розвинутих країн.

Економічна суть оптового товарообороту визначається тими функці­ями, які він виконує. Виробникам товарів забезпечується реалізація їхньої продукції, а роздрібній торгівлі — забезпечення товарами в асортименті й у терміни, що відповідають попиту населення.

Для виконання цих функцій оптовому посереднику слід вирішувати цілий комплекс завдань:

- глибоке вивчення попиту населення, можливості підприємств-виробників для збалансування в регіоні попиту і пропозиції;

- накопичення, комплектування і зберігання товарних запасів;

- формування широкого торговельного асортименту;

- контроль та активний вплив на виробника з метою збільшення випуску, розширення асортименту і покращення якості товарів;

- організацію раціонального транспортування товарів із мінімаль­ними витратами часу і коштів.

Сьогодні оптові підприємства різної підпорядкованості не викону­ють покладених на них функцій, і, щоб вижити, відкривають власну роз­дрібну торгову мережу, забезпечують її товарами, тобто працюють на себе за рахунок оптової і роздрібної торговельної надбавки. При цьому значно зменшились обсяги товарообороту в порівняльних цінах, а роз­дрібна торговельна мережа, особливо в сільській місцевості, позбулася джерела товаропостачання.

В умовах економічної кризи це тимчасовий, але не найкращий вихід.

Шукаючи кращі виходи, варто створювати оптові об'єднання, відкриті акціонерні товариства, промислово-фінансові групи, торгові доми тощо. Тут повинні переплітатися інтереси виробників товарів, банків, оптових підприємств, які б сприяли відродженню оптової торгівлі, яка реалізува­ла б продукцію власного виробника, виконувала б усі покладені на неї функції розвитку роздрібної торгівлі і торговельного обслуговування населення.

Уже сьогодні в Україні функціонують підприємства нового типу - офіційні дистриб'ютори промислових підприємств. Активно розвиваєть­ся мережа оптових ринків, продовольчих і непродовольчих товарів. Оптова торгівля в Україні відроджується на новій комерційній основі з урахуванням інтересів усіх її учасників. Майбутнє — за промислово-фінансовими групами, які, залучивши банківський капітал, зможуть вийти на світовий ринок.

2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

Основним показником оптової торгівлі є оптовий товарооборот. За­лежно від суб'єкта (джерела) продажу товарів він поділяється на оптовий товарооборот виробників і оптовий товарооборот торгових організацій.

Залежно від використання товарних ресурсів за призначенням, опто­вий товарооборот набуває трьох видів:

—продаж товарів роздрібним, промисловим підприємствам, а також
на експорт;

—внутрішньосистемний продаж (одні оптові підприємства іншим);

—міждержавний продаж товарів на основі урядових угод.

Залежно від організації товаропросування, оптовий товарооборот по­діляють на складський і транзитний.

При складському товарообороті товари відвантажуються зі складів оптових баз, де вони зберігаються і комплектуються в широкий торго­вий асортимент.

При транзитному товарообороті товаропросування відбувається без­посередньо в роздрібну торгову мережу оптовим покупцем, обминаючи склади оптових баз. Транзитний товарообіг, у свою чергу, поділяється на оплачений і неоплачений (організований без участі в розрахунках, тобто коли оптова база тільки організовує рух товарів, укладає угоди, уточнює специфікації та реквізити покупців, контролює терміни відвантаження, а розрахунки відбуваються між постачальником і одержувачем товарів). Обидва види оптового товарообороту (складський і транзитний) мають свої переваги і недоліки.

Складський товарооборот необхідний і доцільний при доставці то­варів складного асортименту, коли потрібне складське накопичення ши­рокого торговельного асортименту товарів, комплектування невеликих партій товарів відповідно до розміру магазинів і регулярна доставка їх у роздрібну мережу. Але це занадто дорогий спосіб товаропросування, і тому потрібно, щоб на шляху до роздрібної торгової мережі товар про­ходив не більше, ніж одну оптову ланку.

Транзитний товарооборот скорочує час переміщення товарів, тобто зменшує витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та утримання складської мережі, а також потребу у складських приміщеннях. Але тран­зитну норму відвантаження (вагон, контейнер, автомобіль) не кожен ма­газин може викупити і прийняти. На даному етапі ця економічна форма товаропросування зведена до мінімуму. Враховуючи той факт, що тран­зит звужує асортимент, економічно правильно він застосовується щодо товарів простого асортименту і товарів місцевого виробництва.

Отже, показниками оптового товарообороту виступають:

1. Обсяг товарообороту в сумі, в тому числі складський і транзитний. Всі якісні показники обчислюються відносно оптового товарообороту
з участю в розрахунках (тобто складський оборот плюс оплачений тран­зит).

2. Співвідношення роздрібного і оптового товарообороту (коефіцієнт ланковості товаропросування), що застосовується для оцінювання вкла­ду оптової торгівлі в роздрібний товарооборот. Коефіцієнт ланковості товаропросування розраховується шляхом зіставлення валового і роз­дрібного товарообороту (оптовий плюс роздрібний товарооборот, розді­лений на роздрібний товарооборот). Він показує кількість оптових та роз­дрібних ланок на шляху від виробника до покупця.

3. У системі споживчої кооперації застосовується показник процент­ного відношення оптово-складського товарообороту до роздрібного, який показує частину товарів, що пройшли на шляху до покупця через оптові бази і склади.

4. Для оптової торгівлі характерним є показник рівня централізова­ної доставки товарів силами постачальників і за їхні кошти. Він розрахо­вується як частка відділення суми товарів, що продані й доставлені цен­тралізовано, на суму оптово-складського обороту і визначається у відсот­ках, показуючи частку централізованої доставки.

Централізовану доставку на цьому етапі забезпечують промислові підприємства, доставляючи у магазини хліб, молоко та інші товари з об­меженим терміном зберігання, а також бази і склади споживчих това­риств та райспоживспілок. Через обмеженість фінансових ресурсів цей прогресивний спосіб доставки товарів застосовують лише бази райспо­живспілок.

Світовий досвід підтверджує, що за централізованою доставкою -майбутнє, оскільки при цьому ефективно використовуються транспортні засоби, скорочуються витрати часу і коштів.

Основна мета аналізу оптового товарообороту — визначити, як опто­ва база виконує покладені на неї функції зі збуту товарів виробника і забезпечення товарами роздрібної торгової мережі. Особливістю ана­лізу оптового товарообороту є проведення його у зіставленні з роздріб­ним товарооборотом зони, яку обслуговує база.

У процесі аналізу розраховуються такі показники, як і при аналізі роз­дрібного товарообороту: відсоток виконання плану, темпи зростання то­варообороту у діючих і порівняльних цінах. Розраховуються також і такі показники, які властиві тільки оптовій торгівлі. Методика аналізу опто­вого товарообороту така (табл. 8):

Таблиця 8.

Методика аналізу оптового товарообороту (тис.)

			Звітний	період	Звітний рік у % до минулого
Показники	Минулий період	План	Факт	Ступінь виконання
1. Оптово-складський товарооборот
2. Оплачений транзит
3. Усього оптовий товарооборот
4. Питома вага транзиту	•
5. Роздрібний товарооборот порівняльного кола товарів
6. Оптово-складський товарооборот у % до роздрібного

Загальна криза неплатежів, відсутність оборотних коштів і значний податковий тягар не сприяють розвитку як оптового, так і роздрібного товарообороту.

При аналізі оптового товарообороту важливим є аналіз співвідношен­ня оптово-складського і роздрібного товарообороту. Початок такого ана­лізу вимагає інформації про структуру товарообороту.

На загальне співвідношення оптово-складського і роздрібного това­рообороту впливає структура товарообороту і коефіцієнт ланковості ок­ремих груп товарів. Такий аналіз здійснюється за такою формою (табл. 9).

Зміна структури товарообороту, а саме збільшення частки продтоварів, зменшує співвідношення оптово-складського товарообороту до роздріб­ного. Аналізуючи оптовий, товарооборот в асортименті, перевіряють виконання планів за кожною групою, зіставляють оптово-складський

Табпиця 9.