Методи нормування товарних запасів

При нормуванні товарних запасів часто використовуються такі ме­тоди:

- метод техніко-економічних розрахунків;

— економіко-статистичний метод;

- метод експертних оцінок;

Метод техніко-економічиих розрахунків.Суть нормування товар­них запасів з допомогою методу техніко-економічних розрахунків поля­гає у визначенні норм за сегментами запасів, які виділяються, виходячи

— економіко-математичні методи.

з цільового використання товарних ресурсів. Розрахунок товарних норма­тивів при цьому здійснюється за товарними групами з виділенням трьох складових елементів запасів: робочого запасу, запасу поповнення, страхо­вого запасу. Робочий запас та запас, пов'язаний з поповненням, в сукуп­ності складають торговий запас.

Робочий запас являє собою сукупність трьох найважливіших еле­ментів:

1. Представницького асортиментного набору.

2. Запасу на одноденну реалізацію.

3. Запасу на час приймання та підготовки товарів до реалізації.

Представницький асортиментний набір — це частка загального нормативу товарних запасів, призначених для забезпечення в торговому залі оптимальної кількості різновидів товарів. Його обсяг залежить від широти асортименту, обсягу товарообороту, спеціалізації підприємства та специфічних особливостей; вартісна оцінка встановлюється задани­ми про середню роздрібну ціну та кількість різновидів у кожній товарній групі.

Запас на час прийому, підготовки товарів до продажу в днях встанов­люється шляхом хронометрування часу, витраченого на окремі операції. Час прийому складається з часу на зовнішній огляд тари, пломб, на роз­вантажування, перевірку на кількість та якість, переміщення товару до місця продажу та зберігання. Час на підготовку товарів до продажу скла­дається з часу, що витрачається на розпакування та викладення товарів у торговельному залі.

Загальний розмір робочого запасу в днях обороту визначається як кількість різновидів, помножених на ціну, плюс одноденний товарообо­рот, поділені на одноденний товарооборот.

Запас поточного поповнення потрібно створювати для забезпечення регулярної торгівлі в періоди між черговими поставками товарів. Його обсяг залежить від періодичності (частоти) завозу, широти асортименту та комплектності партії товарів, що надходять. Щодо продовольчих та окремих непродовольчих товарів, то враховуються також лімітні строки їх зберігання.

Комплектність однієї партії встановлюється шляхом ділення загаль­ної кількості різновидів на кількість поставок. Використовують коефіцієнт

комплектності. Це відношення кількості різновидів в одній партії до кількості різновидів в асортиментному мінімумі.

У період між черговими надходженнями товарів запас поповнення коливається від максимуму (в день доставок) до мінімуму (перед заво­зом). Тому при визначенні норм запасу використовують середній час пе­ріодичності, тобто половину інтервалу надходження товарів. У процесі нормування виходять із оптимального розміру партії та інтервалу завозу, раціонального асортименту за типами торгових підприємств.

Розрахунок нормативу запасу поточного поповнення проводиться шля­хом ділення періоду завозу конкретного товару на 2. Період завозу това­ру розраховується шляхом ділення кількості різновидів, які повинні бути в асортименті магазину, на кількість різновидів, що є в одній партії, і помножений на середню частоту завозу. У разі, коли асортиментні різно­види товарів не можна замінити іншими, запас поточного поповнення в днях виражається рівнем середнього інтервалу поставки в товарній групі. Щодо різновидів товару, що має вузький асортимент, то нормативи роз­раховуються в цілому в товарній групі без урахування асортиментних позицій шляхом ділення кількості днів у періоді на кількість поставок у товарній групі в період, на який планується.

Страховий і гарантійний запас створюється для забезпечення безпе­ребійної торгівлі і значного збільшення попиту в окремі періоди, можли­вого порушення термінів та обсягів поставки товарів та інших непередбачуваних обставин.

Величина цього запасу визначається у відсотках від розміру товарно­го запасу залежно від способів та частоти доставки товарів, транспорт­них умов, а також від ступеня коливання випадкових факторів. На основі вивчення досвіду роботи торгових підприємств прийнято враховувати страховий запас у розмірі до 100 % з товарів простого асортименту і до 50 % розміру торгового запасу складного асортименту (з урахуванням кількості різновидів в кожній групі товарів).

Для визначення розміру страхового (гарантійного) запасу сумують робочий запас з запасами поточного поповнення. Норми резервування з кожної товарної групи можуть розраховуватися індивідуально з вико­ристанням теорії ймовірності. Норматив товарів у дорозі визначається окремо за товарами та товарними запасами облікової номенклатури.

Метод техніко-економічних розрахунків має ряд переваг. У ньому вра­ховано не тільки загальний обсяг товарних запасів за вартістю, але і його речовий склад. Він передбачає розробку асортиментного мінімуму для кожного магазину та контроль за його дотриманням.

Недоліками цього методу є:

1. Складність та працемісткість розрахунків.

2. Необхідність достатньої інформації про умови торговельного про­цесу та постачання підприємства.

3. Неврахування фінансових можливостей підприємства щодо утво­рення товарних запасів:

Н= К + Р+1/2П + Г,

де К — запас на період прийомки і фасування товарів; Р - - робочий запас; П — поступлення (надходження товарів); Г — гарантійний запас; Н — норматив товарних запасів.

Економіко-статнстичні методи. Економіко-статистичні методи нор­мування товарних запасів базуються на вивченні рівня товарних за­пасів, що склався за минулі періоди, з урахуванням впливу окремих фак­торів на швидкість обігу товарів.

Перевагою методів цієї групи є простота та непрацемісткість розра­хунків. Однак їх застосування має суттєвий недолік: у встановлений нор­матив певною мірою переносяться хиби, що раніше мали місце в органі­зації торгового процесу.

Основними методами цієї групи є:

1. Нормування товарних запасів з урахуванням їх середньорічних змін. Застосування цього методу передбачає побудову динамічного ряду то­варних запасів та проведення його згладжування з використанням ковз­ких середніх простих. Норматив товарних запасів на плановий рік ви­значається як сума завершального показника (рівня) згладженого динамічно­го ряду та середньорічної змінності товарних запасів.

2. Нормування товарних запасів з використанням коефіцієнтів елас­тичності. Нормування за цим методом здійснюється в такій послідов­ності:

а) розраховується значення коефіцієнтів еластичності зміни запасів конкретної групи при зміні товарообороту. Для цього приріст товарних

запасів у базовому періоді множать на товарообіг цього періоду і ділять на приріст товарообороту, помножений на запаси, що передують базово­му періоду;

б) визначається приріст обсягу продажу товарів на плановий період;

в) визначається приріст запасів товарів у плановому періоді;

г) розраховується норматив запасів товарів шляхом сумування попе­редніх показників і ділення та 100.

3. Нормування товарних запасів з урахуванням пропорційності коли­вань рівня запасів коливанням обсягу реалізації (це метод пропорційно­го відхилення).

4. Нормування товарних запасів на основі відносних коефіцієнтів співвідношення товарних запасів та товарообороту (індексний метод).
При розрахунку, коригуванні, обгрунтуванні нормативних показників то­варних запасів потрібно правильно оцінити співвідношення товарних за­пасів і товарообороту та визначити оптимальну пропорційність між їх динамікою.

Експертні методи нормування (експертних оцінок). Метод експерт­них оцінок передбачає експертне (суб'єктивне) коригування розрахункових даних, отриманих у результаті використання інших методів, з урахуван­ням очікуваних (прогнозованих) змін окремих факторів або закономірно­стей (тенденцій), що склалися.

Експертне коригування базується на особистій оцінці перспектив роз­витку товарообороту, споживчого попиту, швидкості обігу товарів, про­гнозуванні наслідків змін факторів, що не мають кількісної оцінки. До експертного методу вдаються у тому випадку, якщо ставиться завдання, методи рішення якого невідомі, або коли отримання додаткової інфор­мації пов'язане з великими матеріальними чи трудовими витратами, тобто коли використання інших (об'єктивніших) методів стає неможливе або не­економічне.

Економіко-математичні методи нормування. В основі методів цієї групи лежить застосування апарату математичної статистики. Незважа­ючи на значну трудомісткість та складність розрахунків, економіко-математичні методи все ширше використовуються в практичній діяльності з управління запасами, особливо на великих торгових підприємствах та в оптовій ланці.

Безліч реальних ситуацій обумовлює велику кількість варіантів норму­вання товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні закономірностей зміни споживчого попиту, його розміру та структури, інших факторів, що визначають потребу підприємства у створенні товарних запасів.

Найпростішим прикладом визначення нормативу запасів у сумі і в днях є метод екстраполяції (трендовий метод), який переносить тем­пи, що склалися в минулому, на майбутнє.

Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розра­хункових нормативів створення запасів поточного зберігання, а також, виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів: сезонного збе­рігання, дострокового завозу, цільового призначення.

Розрахунок суми товарних запасів у цілому на підприємстві та в розрізі окремих груп товарів проводиться шляхом множення нормативу запасів товарів поточного зберігання в днях обороту на одноденний обсяг реалі­зації товарів у плановому періоді плюс сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, плюс сума запасів товарів цільового призначення. Ефективність розробленого плану формування товарних запасів оцінюється за допомогою системи показників ефективності, які були розглянуті вище. При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів у плановому періоді в розрахунки обсягу товарних запасів вносяться потрібні корективи. В окремих випадках план товарних запасів має забезпечувати підвищення обіговості та рентабель­ності товарних запасів.

Розробка проекту плану за товарними запасами поточного зберіган­ня здійснюється у такій послідовності: розраховується норматив товар­них запасів на кінець планового періоду (IV кварталу) у днях до оборо­ту і в сумі в цілому за споживчим товариством. Визначається приріст величини товарних запасів (різниця між показниками IV кварталу пла­нового й аналогічного кварталу, що передує плановому), і розподіляють приріст або зниження запасів за кварталами.

Встановлюється норматив товарних запасів на І квартал планового пе­ріоду шляхом сумування нормативу чи зниження нормативів IV кварталу звітного періоду плюс 1/4 приросту чи зниження нормативів IV квар­талу. Аналогічно розраховують норматив товарних запасів II кварталу, він дорівнює нормативу товарних запасів І кварталу планового періоду плюс (мінус) 1/4 приросту нормативів товарних запасів IV кварталу тощо.

Розраховуючи планову суму і норматив запасів магазину, потрібно керуватися приблизними потоварними нормативами запасів за основни­ми типами магазинів, які регламентуються методичними вказівками з використання окремих асортиментних переліків з урахуванням міні­мальних і максимальних розмірів товарних запасів.

При розробці проекту нормативу товарних запасів поточного збері­гання передбачають випереджувальні темпи зростання роздрібного то­варообороту порівняно з темпами зростання товарних запасів. Такий підхід забезпечує прискорення товарооборотності товарної маси, знижен­ня питомих запасів на 1 грн товарообороту і на 1 м² торгової площі, при­скорення товарооборотності за рахунок впровадження раціональних схем товарного руху, забезпечення оптимальної частоти завезень норматив­них запасів, а також неходових і залежаних товарів.

Оперативне управління товарними запасами передбачає система­тичне проведення роботи за спостереженням (моніторингом) стану товарних запасів, підтримку їх оптимального розміру, своєчасне попов­нення та підтримку товарних запасів на рівні встановленого нормативу. Метою проведення цієї роботи є забезпечення безперервного та ритміч­ного продажу товарів, зокрема в умовах зміни споживчого попиту, мінімізації сукупних витрат з формування та зберігання запасів, недопу­щення втрат товарних та фінансових ресурсів підприємства.

Оперативне управління товарними запасами передбачає на стадії фор­мування запасів:

1. Організацію контролю за рівнем товарних запасів.

2. Визначення оптимального рівня товарних запасів та точки замовлення.

3. Вивчення обсягів та причини створення наднормативних запасів.

4. Розробку політики реалізації наднормативних запасів.