Методика розрахунку тривалості простого технологічного циклу

Основна роль у виготовленні продукції належить технологічному часу. Його тривалість залежить від технологічної трудомісткості виробу, кількості виробів в партії обробки, виду руху деталей по операціях (виду поєднання операцій).

Розрізняють три види руху: послідовний, паралельний і послідовно-паралельний.

1. Послідовний тип руху: деталі на операції обробляються всією партією і потім передаються на наступну операцію (рис. 5.2).

Ттехн. _посл = n х ∑ tшт. (5.2)

Рис. 5.2 Технологічний цикл при послідовному виді руху виробів по операціях.

2. Паралельний тип руху: деталі з операції на операцію передаються поштучно або невеликими транспортними партіями (рис. 5.3).

Ттехн_{. пара} = р х tшт_. + (n-р) х t_дл (5.3)

Рис. 5.3. Технологічний цикл при паралельному виді руху виробів по операціях.

3. Паралельно-послідовний тип руху: деталі з довгої операції передаються як при послідовному виді руху, а з короткої – як при паралельному (рис. 5.4).

Ттехн_{. пар.посл} = n x tшт_. - (n-р) х ( tкор) (5.4)

Рис. 5.4 Технологічний цикл при паралельно-послідовному виді руху виробів по операціях.

Для забезпечення часткового розпаралелювання операцій і повного завантаження робочих місць на кожній операції необхідно виконувати таке правило:

1) у тому випадку, коли тривалість подальшої операції більше або дорівнює попередній, транспортна партія після її обробки на попередній операції відразу поступає на наступну операцію, тобто здійснюється паралельний вид руху предметів праці. До моменту закінчення обробки цієї транспортної партії на другій операції з попередньої операції поступить наступна транспортна партія. Т.ч., забезпечується безперервне завантаження робочих місць на подальшій операції.

2) У тому випадку, коли тривалість подальшої операції менше попередньої, щоб уникнути перерв у завантаженні робочих місць на подальшій операції, необхідно, щоб обробка останньої транспортної партії на подальшій операції починалася тільки після того, як попередню операцію пройде вся партія деталей.

При великій номенклатурі деталей розрахунки тривалості виробничого циклу достатньо трудомісткі, тому розраховуються по детале-представникам, визначаючи для них коефіцієнт паралельності:

Кпар = (5.5)

Для споріднених деталей цей коефіцієнт незначно змінюється.

Ттехн. _посл = Ттехн. _посл х Кпар (5.6)

Послідовний вид руху хоча і збільшує тривалість технологічної частини виробничого циклу в цілому знаходить широке застосування завдяки відсутності простоїв устаткування в межах оброблюваної партії, зручності планування виробництва і транспортування предметів праці при виготовленні значної номенклатури деталей.

Паралельний вид руху, як правило, застосовується в потоковому виробництві при рівних або кратних за тривалістю операціях обробки на різних робочих місцях.

Паралельно-послідовний вид руху застосовується за відсутності рівності та кратності операцій і необхідності скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу, для забезпечення повного використання устаткування на всіх робочих місцях.

Разом з тривалістю технологічного циклу важливо також визначити:

- Підготовчо-завершальний час визначається по нормативах трудомісткості, що розробляються в процесі технічного нормування праці.

- Час природних процесів приймається по мінімальному часу їх здійснення відповідно до вимог технології.

- Час контролю і транспортування зазвичай перекривається часом міжопераційного очікування. Якщо ж воно не перекривається, то встановлюється досвідним шляхом.

- Міжопераційні перерви на практиці не мають загальноприйнятого способу розрахунку. Спрощено:

Тмо = tмоср х (m – 1), (5.7)

де: tмоср – середня тривалість міжопераційних перерв.

- Міжзмінні перерви

Тмс = , (5.8)

де: tзм – тривалість зміни

Оскільки тривалість виробничого циклу необхідно визначати в календарних днях, то при розрахунку циклів слід брати до уваги тривалість робочого дня, число змін у добу, режим роботи.

Виходячи зі сказаного наведені формули приймуть такий вигляд:

Тпосл = , (5.9)

Тпар = , (5.10)

Тпар. пос = , (5.11)

де: s – число змін;

q - тривалість зміни в годинах;

f - коефіцієнт календарності.

f = , (5.12)