Джерела і література: 8,15,17,21,22,31,33,34,36,41

1. Суть міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини — це система економічних зв'язків між економіками різних країн, яка базується на міжнародному поділі праці. Міжнародні економічні відносини є формою існування і розвитку міжнародної економіки, її внутрішнім механізмом. Специфіка міжнародних економічних відносин визначаються тим, що ці відносини здійснюються через державні кордони і набувають статусу міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини включають багаторівневий комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) у системі міжнародної економіки.

Економічний зміст міжнародних економічних відносин проявляється між суб'єктами міжнародної економіки з питань виробництва, розподілу, обміну і споживання благ і послуг.

У фазі виробництва основними формами таких відносин є спільне будівництво господарських об'єктів, спільні підприємства, прямі виробничі зв'язки. У сфері розподілу найповніше міжнародні економічні відносини проявляються при розвитку спільного підприємництва, у процесі міжнародного руху капіталу, у міжнародній міграції робочої сили. У сфері обміну ці відносини розпізнаються у міжнародних торгівельних відносинах. У сфері споживання вони є результатом функціонування сукупності різних форм міжнародної господарської співпраці. Населення України сьогодні на 50 % задовольняє свої потреби за рахунок товарів імпортного виробництва.

Міжнародні економічні відносини відображають господарські зв'язки між суб'єктами для виробництва, обміну і споживання товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів. Основою їх є ринкові системи і механізми.

Передумовами становлення і розвитку міжнародних економічних відносин є:

• інтернаціоналізація господарського життя;

• міжнародний поділ праці;

• міжнародна економічна інтеграція. Інтернаціоналізація господарського життя — це процес розвитку економічних зв'язків між національними господарствами, ко­ли економіка однієї країни виступає частиною світової економіки.

Міжнародні економічні відносини базуються на міжнародному поділі праці. Це якісно вищий етап суспільного поділу праці.

Важливість міжнародного поділу праці важко переоцінити. Він є основою науково-технічних, виробничих, торгово-економічних зв'язків між країнами світу. На ньому базується інтернаціоналізація господарського життя, яка розгортається як глобальний процес. Міжнародний поділ праці спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн, на тих чи інших видах продукції, і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними.

Міжнародний поділ праці не існує без обміну, який займає особливе місце в інтернаціоналізації господарського життя. На міжнародний поділ праці впливають сукупність факторів природного і суспільного характеру. Однією з основних форм прояву міжнародного поділу праці є міжнародна кооперація, яка базується на спеціалізації виробництва.

Вона передбачає об'єднання господарських зусиль країн з метою випуску кінцевої готової продукції на одному з головних підприємств, її основними формами є:

• міжнародна кооперація праці, яка передбачає об'єднання трудових зусиль;

• кооперація виробництва — налагодження прямих виробни­чих зв'язків, тобто спільне підприємництво;

• кооперація фінансових ресурсів — передбачає об'єднання грошових коштів.

Міжнародна економічна інтеграція — це процес зближення, переплетення і адаптації національних господарств. Вона проявляється у розвитку всебічних господарських зв'язків між галузями національної економіки. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення міжнародного поділу праці.

Встановлення та розвиток міжнародних економічних відносин визначається посиленням взаємозв'язку і взаємозалежності економік окремих країн. Поглиблення і розвиток міжнародних економічних відносин залежить від природних та набутих факторів, а також соціальних, національних, етнічних, політичних і правових умов.

Міжнародні економічні відносини є елементом міжнародної економіки та однією зі сфер ринкового господарства. Ринкові відносини у цій сфері передбачають:

• багато об'єктів і суб'єктів;'

• визначальну дію попиту і пропозиції;

• вільне ціноутворення;

• конкуренцію;

• вільне підприємництво.

Механізм міжнародних економічних відносин включає в себе правові норми та інструменти з їх реалізації (міжнародні економічні договори, угоди, «кодекси», хартії та ін.), відповідну діяльність міжнародних економічних відносин.