Методи моніторингу міських земель

Залежно від мети, спостережень і охоплення територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

Національний моніторинг охоплює всю територію України, весь її земельний фонд.

Регіональний моніторинг охоплює території, які обмежені фізико-географічними, економічними, адміністративними та іншими межами.

Локальний моніторинг ведеться на територіальних об'єктах нижче регіонального рівня, впритул до території окремого землекористування та елементарних структур ландшафтно-екологічних комплексів.

Згідно з міжнародними науково-технічними програмами Україна може приймати участь у роботах щодо глобального моніторингу земель.

При веденні моніторингу земель виявляються такі процеси:

- еволюційні (пов'язані з природничо-історичними процесами розвитку);

- циклічні (пов'язані з добовими, сезонними, річними та іншими періодами змін природного характеру);

- антропогенні (пов'язані з будь-якою людською діяльністю);

- надзвичайні ситуації (пов'язані з аваріями, катастрофами, стихійними та екологічними лихами та ін.). Основними завданнями моніторингу земель є:

- своєчасне виявлення змін стану земельного фонду, їхня оцінка, прогнозування та розробка рекомендацій щодо попередження та усунення негативних та небажаних наслідків будь-яких явищ та процесів;

- інформаційне забезпечення державного земельного кадастру, раціонального землекористування та землеустрою, контролю за використанням та охороною земель.

Зміст моніторингу земель складають систематичні спостереження (знімання, обстеження та винаходи) за станом земель, виявлення змін та оцінка:

- стану землекористування, угідь, полів, ділянок;

- процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (олустелювання, розвиток водної та вітрової ерозії, втрати гумусу, погіршення структури Ґрунтів, заболочування та засолення), заростання кущами сільськогосподарських угідь, забрудненням земель агрохімікатами, важкими металами, радіонуклідами, іншими токсичними речовинами;

- стану берегових смуг річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

- процесів, які викликані утворенням ярів, зсувами, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

- стану земель населених пунктів, об'єктів нафто- і газо добування;

- очисних споруд, смітників, складів, паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянок автотранспорту, міст захоронення токсичних промислових відходів та радіоактивних матеріалів, а також інших промислових відходів.

Оцінка стану земель виконується шляхом аналізу ряду послідовних спостережень (періодичних, сезонних, добових), спрямованості й інтенсивності змін та порівняння отриманих показників з нормативними.

Показники стану земель виражаються як в абсолютних, так і у відносних значеннях, віднесених до визначеного періоду або терміну.

За результатами оцінки стану земель складаються оперативні зведення, доповіді, наукові прогнози та рекомендації з додатками до них тематичних карт, діаграм та таблиць, які характеризують динаміку та напрямок розвитку змін, особливо тих, що мають негативний характер.

Моніторинг земель ведеться з дотриманням принципу сумісності різноманітних даних, заснованого на застосуванні єдиних класифікаторів, кодів, системи одиниць, стандартних форматів даних та нормативно-технічної бази, державної системи координат і висот.

Технічне забезпечення моніторингу земель здійснюється автоматизованою інформаційною системою, яка має пункти збору, обробки, збереження інформації у місцевих органах Держкомзему.

Для проведення моніторингу використовують широкий арсенал методів - як традиційних, так і нових. Серед них - статистичний метод, який дозволяє отримання, обробку та аналіз первинних статистичних матеріалів; балансовий метод, який дає можливість зіставляти наявність природних ресурсів з їхнім використанням; порівняльний метод, який передбачає вивчення об'єктів через порівняння з іншими.

Широко застосовують методи математичної статистики: обробку варіаційних рядів з визначенням математичного очікування, дисперсії, середнього квадратичного відхилення, отримання інтенсивних та екстенсивних показників для порівняння тощо.

Для отримання необхідної інформації при моніторингу земель здійснюється:

- дистанційне зондування (зйомка та спостереження з космічних апаратів, висотних літаків, за допомогою засобів малої авіації та ін.);

- наземні зйомки та спостереження;

- фондові дані.

Головне призначення зйомок та спостереження з космічних апаратів та висотних літаків - отримання характеристик стану земель на глобальному та регіональному рівнях.

Зйомки та спостереження за допомогою малої авіації проводяться для локального моніторингу земель та з метою уточнення аерокосмічної інформації.

Наземні спостереження проводяться за всіма категоріями земель з використанням полігонів еталонних ділянок, стаціонарних та пересувних лабораторій.

У залежності від термінів та періодичності проведення здійснюються такі групи спостережень за станом земель:

- базові (вихідні спостереження, які фіксують стан об'єктів спостереження на момент початку ведення моніторингу земель);

- оперативні або чергові (систематичні спостереження, які фіксують поточні зміни);

- періодичні (які проводяться через певний проміжок часу, наприклад, через рік та більше);

- ретроспективні (які проведені до моменту початку ведення моніторингу).

Базовий та періодичний моніторинг земель проводиться в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідними органами Держкомзему, органами Мінекоресурсів та інших заінтересованих міністерств та відомств.

Оперативний (черговий) моніторинг земель проводиться місцевими органами по земельних ресурсах районів, міст із застосуванням даних базового та періодичного моніторингу.