Управління програмами та проектами міського розвитку

Управління реалізацією проектних рішень з розвитку міста незрівнянно складніша задача, ніж зведення однієї будівлі. Закономірно включаючи в свою структуру широкий спектр проблем, зв'язаних, з одного боку, з безперервним плануванням, а з іншою — з необхідністю постійно зіставляти факти і виміряти результати конкретних дій. Це пов'язано з моніторингом реалізації програм, де істотну роль грають такі становлячі процеси, як оперативне управління, із звітністю і участю контролюючих органів, служб, авторів і виконавців.

Основні задачі:

- Контроль за виконанням рішень органів державної влади, доручень керівників Мерії і Уряду України з питань, що входять в компетенцію Управління.

- Організація і контроль за проведенням заходів щодо створення умов, необхідних для ефективної діяльності об'єднань, підприємств і організацій будівельного комплексу міста забезпечуючих виконання міських програм і реалізацію напрямів містобудівного розвитку.

- Формування умов для збалансованого розвитку міського господарства, забезпечення комплексної забудови і виконання державного замовлення по введенню в дію об'єктів і потужностей.

- Участь в розробці перспективного плану соціально-економічного розвитку міста, стратегічних, середньострокових (чотирилітніх) і короткострокових (дворічних) програм розвитку галузей міського господарства і міської інфраструктури. Підготовка пропозицій по розміщенню будівництва на території міста по роках будівництва.

- Реалізація спільно з Комітетом із архітектури містобудуванню міста містобудівних, архітектурно-планувальних рішень при забудові міста і формуванні його архітектурного вигляду.

- Упровадження в містобудівну практику сучасних досягнень в архітектурі і будівництві, прогресивних наукових розробок і проектних рішень.

- Забезпечення контролю за ходом реалізації Генерального плану розвитку міста в ув'язці із стратегією розвитку

- Координація розробки містобудівної документації, схем розвитку галузей міського господарства, інфраструктури міста і адміністративних округів.

- Підготовка пропозицій по розробці програм забезпечення екологічної комфортності міського середовища, принципів функціонально-планувальної організації територій, розвитку інфраструктури міста, раціонального і ефективного використовування землі.

- Організація робіт по зниженню вартості, трудомісткості, матеріаломісткості і енергоємності будівництва, виконуваної силами об'єднань, підприємств і організацій Комплексу.

- Здійснення заходів по широкому упровадженню методу будівництва об'єктів "під ключ", підвищенню рівня механізації виробничих процесів, зведення об'єктів і виготовлення конструкцій в будівельних умовах.

- Узгодження планованого розміщення будівництва міністерствами, відомствами і фірмами на території міста

Актуальне планування, що є складовим стратегії розвитку міста, включає стадію визначення проблем з виявленням їх пріоритету. Вже на стадії підготовки до реалізації за рахунок більш обдуманого і глибокого опрацьовування всіх питань і обставин з'ясовуються: сильні і слабкі сторони, можливості і загрози, що дозволяє виключити з поля реалізації ряд проектів і мети (ліквідаційний план). Далі, мета, що залишилася, повинна бути досяжною і реалістичною, мати тимчасові параметри і проходити перевірку на відповідність цим якостям. На стадії розробки стратегії реалізації визначаються на альтернативній основі її варіанти і намічаються по кожному з них задачі, плани дій, методи і засоби, а також необхідне спілкування учасників реалізації і підтримки проектів.

Світовим досвідом відпрацьовані засоби архітектурно-містобудівної реалізації проектів, які одержують путівку в життя на підставі тих, що проводяться під егідою головного архітектора міста конкурсів на головні міські об'єкти. Відбір проводиться замовником на основі 3-х критеріїв: підрядчик представляє варіант кошторису на роботу — аналог проекту, що дозволяє витрати на будівництво визначити і уточнити ще до початку проектування. Потім відбувається вибір архітектора на підставі огляду діяльності майстерних, побудованих будівель або інтерв'ю з архітекторами.

Інший варіант — тендер або конкурс, обов'язковий для важливих об'єктів, але вартість послуг на проектування в конкурсі оплачується замовником беззастережно. Жюрі або містобудівна порада, (а краще їх співпраця), розробляють умови конкурсу. При формуванні складу жюрі третина учасників формується замовником, а дві третини — конкурсною колегією фахівців. Культура архітектурно-містобудівного менеджменту повинна виробити і правила поведінки на архітектурному ринку не тільки відносно вибору матеріалів і конструкцій, але і у виборі кращих і оптимальних за ціною технологій, підрядних і субпідрядних організацій, архітектурних майстерних або окремих архітекторів. Потрібне створення професійних об'єднань, експертних колегіумів і незалежних інститутів, що здійснюють альтернативні функції контролю.

Їх задачі можуть бути достатньо широкими: від адміністративно-управлінських і законодавчих — до наглядово-рекомендаційних, і цілком дієвими і функціональними, а не тільки, як раніше, декоративними — для додання благородності указам і рішенням міських властей.

В загальній формі принципи системи моніторингу реалізації програми розвитку міста або міського проекту повинні переслідувати цілком ясну мету — здійснення будівництва. Проте, відмітною якістю виконання цієї задачі є зміна умов: законодавчо-правових, економічних при загальному підході до іншого складу учасників: замовників і підрядчиків, виконавців (проектувальників), а також контролюючих служб. Уявляючи собі особливі, і часом, екстремально-нестабільні умови реалізації проектів і планів, відсутність надійних гарантій із сторони дійових осіб, і, перш за все, коливання у фінансовій сфері, можливо передбачати ті ускладнення і «перегравання», які можуть виникати на цьому шляху. Тут моніторинг, як інструмент оперативного стеження і контролю, повинен зіграти свою визначальну роль, допомогти в знанні ситуації, визначенні запасних варіантів і подоланні кризових явищ, аж до зміни мети, якщо це необхідне і способів, методів реалізації і з відповідними коректуваннями.

Структура бізнес-плану відображає, в основному, три блоки досліджень:

• інвестиційно-економічний;

• функціональний;

• організаційно-управлінський.

В кожному з них даються характеристики середовища по позиціях як зовнішньої, так і внутрішньої, функції об'єкту, галузі, що стосується, продукту випуску.

Інвестор відразу може визначити, чи влаштовує його проект з погляду грошових коштів, термінів реалізації, стратегії і спрямованості діяльності об'єкту. Цей розділ складає 2— 3 сторінки. З його допомогою обгрунтовуються ідеї і висновки про перспективні форми діяльності, інвестиційному інструментарії і, в ув'язненні, аргументовано пропонується потрібна сума капіталовкладень. Наступний розділ — докладна характеристика галузі, в якій реалізується об'єкт і вплив на неї зовнішнього середовища (соціально-економічної, технічної, проектної, екологічної і т.д). Тут же приводяться тенденції розвитку попиту на продукцію галузі, наприклад, в містобудуванні на житло, торгові послуги і т.п., рівень розвитку ринкових відносин галузі, середній рівень прибутковості капіталу за звітний період.

Розміщення об'єкту — роздягнув, що відноситься прямо до містобудівної ситуації і її переваг з погляду регіону і області, міста або району. Описується ділянка конкретного місцеположення об'єкту (сировина, енергоресурси, кадровий потенціал, ринки збуту і інші аспекти). Детально характеризується земельна ділянка, його достоїнства, оточення з урахуванням законодавчо-правової бази на придбання землі і показників інвестування.

Аналіз ринку (маркетингу) — один з найскладніших розділів при розробці бізнес-плану. Він охоплює поточний і прогнозований стан даного ринку у межах міста, регіону, району. Обґрунтовування висновків розділу спирається на існуючий або планований об'єм виробництва, рівень цін, суму прибутку, які зумовлять правильність розрахунків ефективності інвестицій.

Наступний розділ — фінансовий план — включає три етапи:

1-й — кошторисна вартість робіт по об'єкту (поетапно) з додатком графіка потоку інвестицій по будівництву і введенню об'єкту в експлуатацію. Підраховується необхідний об'єм інвестицій в оборотних активах і створення резервних фундацій, враховуються прямі витрати по кошторису (плюс невигідні витрати підрядчика і інвестора) по тимчасових етапах: поквартально, щомісячний.

2-й етап — план доходів і витрат, пов'язаних з реалізацією і експлуатацією об'єкту, а також показники госпдіяльності об'єкту:

• валовий дохід;

• загальний об'єм і склад витрат;

• податки;

• валовий і чистий прибуток;

• грошовий потік (сума чистого прибутку і амортизаційних

відрахувань)

3-й етап — визначення точки беззбитковості за проектом. Бізнес-план завершується стратегією фінансування. Тут указуються джерела фінансування по видах і принципах їх оптимізації.