Поняття про міські землі

Об'єктом моніторингу земель є державний земельний фонд, який утворюють усі землі держави в сукупності.

Земля — це найважливіша частина навколишнього природного середовища, яка характеризується простором, рельєфом, кліматом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами, водами, є місцем розселення людей, головним засобом виробництва в сільському й лісовому господарстві, а також просторовою базою для розміщення об'єктів матеріальної культури, в тому числі підприємств й організацій усіх галузей господарства.

Об'єктом моніторингу міських земель, як уже згадувалося, є міський земельний фонд, тобто всі землі, що складають територію міста. Розглянемо найважливіші характеристики міських земель.

Земельним фондом міста називається сумарна площа земель у межах міста. Усі території у межах міста є міськими землями. Це найважливіша частина міського середовища, що характеризується простором, рельєфом, кліматом, ґрунтами, рослинністю, надрами, водами, відмежована від інших земель і є базисом для життєдіяльності і відпочинку населення, для розміщення і функціонування виробничих підприємств, організацій і установ.

З цього визначення випливають основні функції міських земель. По-перше, земля в місті повинна забезпечувати розселення людей; по-друге, на землях міста повинні бути розміщені виробничі об'єкти; по-третє, міські землі повинні забезпечувати стійкість стану середовища, що оточує людяну, і його відпочинок; і, по-четверте, вони є шляхами сполучення між окремими частинами міста. Функціональні особливості міських земель відбиваються в їхніх архітектурно-містобудівних класифікаціях, приклад однієї з який приведений нижче.

Міські землі — це динамічна підсистема для функціонування складної геосистеми "місто", яка включає безліч взаємозалежних елементів (гірські породи, ґрунти, підземні води й ін.), зміна властивостей яких викликає зміну стану взаємодіючих із землями техногенних, екологічних й інших підсистем. У свою чергу, ці підсистеми впливають на міські землі, що викликає зміни кількісних і якісних характеристик земельних ресурсів.

Міською межею називається зовнішня межа земель міста, яка відокремлює їх від земель іншого призначення. Ця межа охоплює не лише забудовані, але й не забудовані земельні ділянки, які призначені для містобудування, обслуговування потреб господарства і жителів населеного пункту. Міська межа не є незмінною, її місце розташування змінюється у зв'язку з включенням до складу земель населеного пункту додаткових земельних ділянок, призначених для нового житлового, транспортного, комунального та іншого будівництва згідно з містобудівною документацією.

До складу міських земель згідно з відповідними правовими приписами можна віднести земельні ділянки, які використовуються для різних конкретних цілей.

Землі населеного пункту України поділяються на землі: житлової та громадської забудови; природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення; промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й Іншого призначення; об'єктів комунального господарства, водогосподарського лісогосподарського, сільськогосподарського використання; загального використання, резервні землі.

На основі цього розподілу міських земель розроблений ряд класифікацій землеустрою міських земель.

Схема класифікації землеустрою міських земель

1-й рівень класифікації - землі населеного пункту

2-й рівень - склад земель (під категорія землекористування) за цільовим призначенням	3-й рівень - рід землекористування (за суспільністю виду діяльності підприємства та установ або за характером використання земель)
Землі міської забудови	Землі житлових будинків Землі підприємств побутового обслуговування Землі підприємств торгівлі та суспільного харчування Землі установ освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення Землі установ фізкультури та спорту Землі установ комунального господарства Землі установ культури та мистецтва Землі релігіозних об'єктів Землі адміністративно-управлінських установ Землі промислових підприємств, постачання та збуту Землі установ науки Землі фінансових та кредитних установ Землі підприємств транспорту, зв'язку та гаражів Землі дач, огородів Землі оборони
Землі загального використання	Землі міської інфраструктури Землі міської рекреації Землі загально комунальних потреб міста
Землі сільськогоспо дарчого призначення	Землі сільськогосподарчих установ та підприємств Землі підсобних господарств
Землі з особливим режимом використання	Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико - культурного призначення Землі природно заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення Землі під міськими лісами Землі водного фонду
Землі резерву	Землі під не промисловою забудовою Землі під промисловим будівництвом Землі рекреаційного призначення

4-й рівень - вид землекористування з конкретним дозволом використання земель для визначеної цілі

Функціональна організація території міста

Територія міста	Містобудівні зони
Селітебна	Житлова забудова (житлові райони та мікрорайони, квартали) Об'єкти Суспільні центри Історичні забудови Окремі суспільні об'єкти Окремі промислові й комунальні об'єкти Сади, сквери, бульвари Цвинтар
Виробнича	Промислові Наукові та науково-виробничі Комунально-складські
Ландшафтно-рекреаційна	Масового відпочинку Курортні Ландшафтів, які охороняються Міські ліси Лісопарки Лісозахисні Водоймища Сільськогосподарські землі
Міська інфраструктура	Зовнішнього транспорту Шляхи внутрішньо-міського сполучення (вулиці, плоши, проїзди) Залізничного транспорту
Резервна	Приміська зона

Серед земель населених пунктів окреме місце належить землям загального користування і приміським зонам.

Землі загального користування використовуються як шляхи сполучення (площі, вулиці, проїзди тощо), для задоволення культурно-побутових (парки, сквери, бульвари, водойми), а також комунально-побутових потреб населення (кладовища, звалища та ін.). На цих землях здійснюється у встановленому порядку будівництво споруд, які відповідають їх цільовому призначенню (наприклад, підземних переходів). Можливе будівництво і тимчасових споруд без шкоди для цільового призначення даних земель.

Приміська зона – це територія, яка розташована за межами міста, яка є резервом для розвитку міста, місцем розташування і будівництва споруд, необхідних для нормального його функціонування, відпочинку населення, поліпшення якості довкілля відповідно до містобудівних та інших спеціальних вимог. Ці зони складають з містом єдину соціальну, природну і господарську територію.

Приміську зону слід відрізняти від зеленої зони, до складу якої входять землі за межами міста, зайняті лісами, лісопарками та іншими зеленими насадженнями, які виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції і є місцем відпочинку населення.

Приміські зони на відміну від зелених зон виконують в основному господарські функції: виступають резервом розширення території міста, місцем розміщення і будівництва необхідних споруд, пов'язаних з благоустроєм і нормальним функціонуванням міста.

У межах міста виділяють зони техногенне забруднених земель та деградованих і малопродуктивних земель.

Техногенне забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. До таких земель відносяться землі радіаційне небезпечні та радіоактивне забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму та порядку їхнього використання, які встановлюються законодавством України.