Вступ до курсу

Вся історія розвитку світової цивілізації – це історія налагодження контактів, відносин, зіткнення інтересів різних цивілізацій, культур, народів, держав.

Найбільш насиченими в цьому плані були XX та початок ХХІ століть. Для них характерні численні державні перевороти, дві найбільші за всю історію людства світові війни, наслідками яких стали крах останніх імперій і колоніальної системи, вихід нових держав на міжнародну арену, поділ світу на дві антагоністичні політичні системи і встановлення майже на півстоліття двополюсного світу з його економічними і збройними конфліктами. Що призвело до формування різних систем міжнародних відносин, їхніх концепцій та доктрин.

Для міжнародних відносин XX століття, зокрема після Першої світової війни, властивий комплексний характер: міжнародного виміру набули найважливіші сфери державного життя – політична, ідеологічна, соціально-економічна. Масштабність і швидкі темпи міжнародних зрушень нерідко супроводжувалися втратою контролю над ними, що створювало нові джерела міжнародної напруженості й загострювало проблему виживання окремих соціально-політичних і міжнародних систем.

Тому міжнародні відносини у XX столітті, зокрема періоду між двома світовими війнами та за умов біполярного світу, становлять не тільки предмет наукового інтересу, але й є джерелом повчального історичного досвіду. Цим і визнається актуальність проблем міжнародних відносин не тільки для органів державної влади, а й для окремих громадян, для молодого покоління зокрема. Актуальність вивчення історії міжнародних відносин зумовлена глобалізацією всіх суспільних процесів, взаємопов’язаністю і взаємозалежністю різних країн в єдиному світі, розвитком контактів між людьми різних країн у процесі політичних, економічних, наукових і культурних обмінів, реалізації спільних бізнесових та інших програм.

Окрім згадуваних вище особливостей міжнародних відносин XX століття, особливістю сучасного міжнародного процесу є також те, що він охоплює не тільки міждержавні відносини, а й різнобічні відносини між народами та окремими людьми, себто, міжнародні відносини стають відносинами між народами.

Усі ці й інші особливості сучасних міжнародних відносин, масштабні, якісні зміни в міжнародному житті вимагають їх узагальнення на основі комплексного підходу з використанням положень і висновків історії сучасного світу, дипломатії та інших суміжних дисциплін, визначення ролі історії міжнародних відносин і зовнішньої політики для інтелектуального розвитку в процесі підготовки сучасного спеціаліста, виробленні уміння використовувати набуті знання в практичній діяльності.

З огляду на зазначені фактори вивчення студентами даної дисципліни набуває особливої ваги з приєднанням України до Болонського процесу з урахуванням можливостей, які відкривають принципи Болонської декларації.

Навчальна дисципліна «Історія міжнародних відносин» є супутньою історичною дисципліною, яка базується на світовій історії та історії дипломатії і покликана поглибити уявлення про процеси і явища розвитку сучасного світу.

Як складова освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» вона має на меті розкриття основних тенденцій розвитку світової політики та особливостей міжнародних відносин в різні періоди історії сучасного світу.

Як самостійна дисципліна історія міжнародних відносин має свій предмет вивчення. Предметом вивчення історії міжнародних відносин є сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових та інших зв’язків і взаємовідносин між державами і системами держав, політичними силами, організаціями і рухами діючими на міжнародній арені.

Складовою предмету вивчення є зовнішня політика. Зовнішня політика – це комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку стосунків з міжнародним співтовариством, захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інших суб’єктів міжнародних відносин.

Діяльність держави в галузі зовнішньої політики будується згідно з положенням її конституції і спрямована на створення найсприятливіших умов для реалізації цілей, які ставлять перед собою правлячі кола країни.

Головним завданням зовнішньої політики є створення сприятливих міжнародних умов для реалізації внутрішньої політики держави. Саме внутрішньою політикою, а також соціальною природою існуючого ладу визначається зміст і спрямованість зовнішньої політики держави.

Важливим засобом реалізації зовнішньої політики є дипломатія, яка являє собою сукупність прийомів, методів та правових форм здійснення зовнішньополітичної функції держави.

Завдання даної дисципліни полягає у виробленні навичок аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики з урахуванням історичного досвіду, факторів об’єктивного й суб’єктивного характеру, національних інтересів кожного суб’єкта міжнародних відносин, а також отримання знань основних теорій, доктрин світової політики, загальної міжнародної проблематики.

Отже, враховуючи вищезазначене, можна сформулювати визначення поняття «міжнародні відносини» – це особливий тип суспільних відносин, система міждержавних і недержавних взаємодій у глобальному, регіональному масштабі, або на рівні двосторонніх відносин, їх мета полягає у створенні найвигідніших умов для функціонування і розвитку суб’єктів взаємодії.