Критерії типології правових систем

Правова система кожної держави має відповідні особливості становлення, функціонування та розвитку, специфіку структури, мети та ін. Вивчення особливостей формування і функціонування правових систем різних держав, виявлення у них споріднених і специфічних ознак – це предмет дослідження такої спеціальної юридичної науки та навчальної дисципліни як порівняльне правознавство. Певні національні правові системи є складовими відповідної правової сім’ї. Неоднорідний характер національних правових систем зумовив численні спроби їх класифікації за типами, виходячи з тих чи інших критеріїв. Так, у різний час, як критерії класифікації висувалися: значення правових джерел у правових системах, у зв'язку з чим розрізнялися: континентально-європейське, англо-американське, ісламське право; ідеологічний і техніко-юридичний критерій з виокремленням трьох правових сімей: романо-германського, загального права і сім’ї соціалістичного права; історичне походження і розвиток правової системи, у зв'язку з чим усі національні правові системи поділялися на наступні правові сім’ї: романську, германську, скандинавську, загального права, слов’янська правова сім’я, права країн Далекого Сходу, ісламського права, індуського права тощо (Таблиця 12.3)
Наприклад, серед критеріїв типології правових систем різних держав, передусім, враховуються особливості духовного життя суспільства, і, насамперед, логіка правового мислення, яка (у взаємозв’язку з іншими факторами нематеріального та матеріального характеру), здійснює відповідний вплив на формування визначальних особливостей норм права. Своєю чергою, особливості норм права впливають на формування своєрідних рис механізму правового регулювання, що врешті-решт, стає одним із вихідних критеріїв в процесі класифікації правових систем.
Так, в основі формування правових систем на європейському континентіпід нормою права мається на увазі загальне правило абстрактного характеру («типовий регулятор однотипних ситуацій»), позитивно-правовий зміст якого в абстрактно-загальному вигляді (без зв'язку з тим чи іншим конкретним випадком, врегульованим нормою) виражено у чинному законодавстві. Зазначені особливості норм права вплинули на своєрідність механізму правового регулювання у правових системах на європейському континенті, що, своєю чергою, сприяв формуванню такої найважливішої своєрідної риси континентальної правової сім’ї, як особливої значущості нормативного акту в системі джерел права.
Навпаки, в основу формування правової системи «англійського загального права» було покладено, як відомо, домінування індуктивної логіки правового мислення, що зумовило відповідні специфічні особливості норм права. Так, під нормою права мається на увазі загальне правило прецедентного (казуального) характеру, позитивно-правовий зміст якого виражено у рішенні однієї із вищих судових інстанцій по конкретній справі. Така прецедентна норма теж носить загальний характер, оскільки підлягає застосуванню при вирішенні всіх інших подібних справ. Така прецедентна норма теж носить загальний характер, оскільки підлягає застосуванню при вирішенні всіх інших подібних справ. Відповідна своєрідність механізму правового регулювання, своєю чергою, вплинула на формування такої найважливішої специфічної риси правової сім’ї загального права: як особлива значущість серед форм права судового прецедента.
Таким чином, якщо система права – своєрідна «внутрішня карта» національного права, то типологія (класифікація) правових систем створює своєрідну «правову карту світу», що розкриває специфіку інститутів, (які використовуються для правового регулювання в різних державах) та демонструє, яким правовим сім’ям належать ті чи інші правові системи певних держав тощо. У зв’язку з цим будь-які правові реформи мають засновуватися на пізнанні історичної, культурної, ідеологічної та інших специфічних рис національної правової системи. В основі класифікації правових систем можуть бути юридичні, ідеологічні, етичні, економічні, релігійні, географічні та інші критерії. Відповідно до цих критеріїв мають формуватися певні правові сім’ї, а в їх межах - певні типологічні групи правових систем. Наприклад, в межах сім’ї загального права виокремлюють наступні групи правових систем: Англії, США та колишніх англомовних колоній Британської імперії