Тема 6.4. Правові методи державного управління

Правове регулювання реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів юридичного впливу на соціально-правову сферу та її окремі елементи в процесі упорядкування суспільних відносин, основним учасником яких є державна влада. Власне саме правове регулювання можна розглядати як частину державного управління, оскільки ця функція належить виключно державі.

Предметний зміст правового регулювання складають цілі, функції, державно-правові інститути, структури, принципи, організаційно-правові засоби, заходи, форми, методи, етапи, процедури, операції та інші елементи державного управління.

Власне сутність правового регулювання визначають його функціональне призначення і відповідні способи і технології юридичного забезпечення здійснення владної волі держави. Найважливішими серед них є: встановлення загальноприйнятих умов впорядкованості суспільних відносин у сфері державного управління; актуалізація правового регулювання поточної держав­но-уп­равлінської діяльності; легітимізація державних органів, форм і методів їх діяльності; збалансування інтересів влади і суспільства; вироблення засобів державного управління, що забезпечують визначаючу роль закону в діяльності держави.

Нормативно-правове забезпечення - це забезпечення різних видів суспільної діяльності нормативно-правовим регулюванням, що полягає у формуванні та застосуванні правових норм з метою захисту інтересів держави, створення умов для її ефективного розвитку.

Закон – це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу. Він є головним засобом зовнішньої публічної фіксації та нормативного закріплення права, що створює можливість чіткого визначення його конкретного змісту та подальшого захисту. Основним законом будь-якої держави є конституція.

Нормативні акти –церішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які розраховані на постійну або багаторазову дію. Такі акти мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на те суб'єктом, у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, повинні офіційно доводитися до відома населення в установленому законом порядку. Вони є обов'язковими до виконання та додержання суб'єктами, на яких поширюється дія цих актів. До нормативних актіввідносяться конституція, закони, підзаконні нормативні акти. Серед останніх укази глави держави, постанови парламенту і уряду, рішення референдумів, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти всіх інших органів державної влади та їх посадових осіб, що містять норми права, у випадках, передбачених законом.

В Україні нормативні акти органів виконавчої влади - постанови, накази і розпорядження - приймаються на основі і на виконання Конституції України, законів України, указів Президента України та нормативних актів вищестоящих органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання на території України. Акти, що мають нормативний характер, найбільш важливе або загальне значення, видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Наказ – це нормативний акт, який видається від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади його керівником одноособово в межах наданих йому повноважень у відповідній сфері управління.

Розпорядження видається главою місцевої державної адміністрації в межах його повноважень.

Нормативними актами місцевого самоврядування є рішення, що приймаються суб'єктами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Рішення – це нормативний акт, який приймається безпосередньо територіальною громадою на місцевому референдумі, сільськими, селищними, міськими, районними у містах (у разі їх створення) радами або їх виконавчими органами, районними й обласними радами.

Особливими видами нормативних актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування є статути, положення, регламенти, інструкції та правила. Вони становлять складову частину нормативних актів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу. Статут, положення є зводом правових норм, який визначає організацію та діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Регламент – це нормативний акт колегіальних органів державної влади та місцевого самоврядування, який містить сукупність правил, що визначають порядок і процедуру діяльності цих органів та їх структурних підрозділів. Інструкції детально визначають зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин. Правила конкретизують норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях і вирішують процедурні питання.

У разі суперечностей (колізії) між нормативними актами або їх окремими положеннями, які мають різну юридичну силу, повинен застосовуватися нормативний акт вищої юридичної сили. У разі виявлення суперечностей між положеннями різних нормативних актів, які мають однакову юридичну силу, повинні застосовуватися нормативний акт чи його окремі норми, що набрали чинності пізніше. Коли нормативні акти, які суперечать один одному, набрали чинності одночасно, застосовуються відповідні положення Конституції України або спеціального закону.

Питання для самоперевірки та контролю

1. Поняття методології науки державного управління.

2. Поняття методів державного управління та їх видів.

3. Характеристика методу правового регулювання.

4. Загальна характеристика співвідношення управлінської науки і науки адміністративного права.

5. Поняття «категорії державного управління».

6. Загальна характеристика правових методів державного управління.

7. Загальна характеристика «нормативно-правове забезпечення».

8. Види нормативних актів органів виконавчої влади в Україні.

9. Види нормативних актів місцевого самоврядування в Україні.