Організаційно-правова культура в діяльності органів влади

Організаційно-правова культура в діяльності органів влади - частина управлінської культури цих органів, яка ґрунтується на стабільному конституційному правовому полі, що має парадигмальне значення, і пов’язана з діяльністю цих органів щодо правотворення, правореалізації, правозастосування та процесуальності

Організаційно-правова культура органів влади будується на властивих їм принципах, функціях і методах практичної активності таких органів та їх спеціальних (юридичних) підрозділів щодо формування і реалізації управлінських функцій, забезпечення їх життєдіяльності. Істотною особливістю організаційно-правової культури є те, що її вплив проявляється на рівні держави (державний рівень), галузі (галузевий рівень), окремо взятого органу влади (рівень установи) та його персоналу (особистісний рівень). При цьому сутнісним елементом функціонування та розвитку організаційно-правової культури є обов’язкова наявність у апараті органу влади відповідного юридичного підрозділу.

Становлення організаційно-правової культури в органах влади в Україні є варіативним фактором соціального управління через її зв’язок з управлінською культурою, яка забезпечує реалізацію вказаної вище культури. Про наявність тісного зв’язку управлінської та організаційно-правової культур у діяльності вказаних органів свідчать і функції цих культур: гармонізація відносин між органами влади і громадянами; консолідація (організаційна єдність і правова визначеність як результат застосування організаційно-правових засобів управління в діяльності органів влади); регулятивна (встановлюючи відповідні принципи, правила поведінки працівників, органи влади закріплюють їх певним організаційним механізмом); удосконалення діяльності органів влади (через застосування ними таких організаційно-правових механізмів зі світового досвіду, які б дозволяли оптимально забезпечувати певні потреби як держави, так і громадян); інформаційно-пізнавальна (як результат попереднього обміну досвідом між старшим і молодшим персоналом органу влади, збереження його інституційної пам’яті та запорука належної інноваційної діяльності, що здійснюються у відповідних організаційно-правових формах).

Організаційно-правова культура формується і розвивається на загальних (принципи об’єктивності, демократизму, правової впорядкованості та законності державного управління, публічності державного управління) та спеціальних принципах (розвитку нормативно-правової бази, відповідності нормативно-правового та організаційного забезпечення завданням та функціям органу влади, правосвідомості персоналу; функціонування у межах правового поля та ін.) у правотворчій, правореалізаційній, правозастосовчій і процесуальній діяльності органу влади.

Критерієм повноти формування організаційно-правової культури органу влади є достатньо розвинене законодавство, що забезпечує повне виконання Конституції України. При цьому між Основним Законом та законодавчими актами повинен бути тісний логічний зв’язок, за наявності якого Конституція України виступає правовою парадигмою існування незалежної держави, основою формування та розвитку організаційно-правової культури її виконавчих, законодавчих і судових органів.

Сучасний стан організаційно-правової культури органів влади свідчить про необхідність підвищення наукового рівня та забезпечення випереджаючого характеру обслуговування державно-управлінських процесів. Удосконалення організаційно-правової культури органів влади можливе шляхом загального підвищення рівня правової культури персоналу, поліпшення роботи юридичних підрозділів, чіткого визначення цілей, принципів діяльності, функцій цих органів, запровадження ефективних форм правового регулювання управлінських процесів з використанням кращого міжнародного досвіду. Перспективними напрямками розвитку організаційно-правової культури органів влади є вдосконалення законодавчої бази їх діяльності; підвищення рівня компетентності юридичних підрозділів; введення модулів з правової культури до програм навчання персоналу, прийняття законів, що регулюють порядок створення і діяльності органів влади (наприклад, Закону України про центральні органи виконавчої влади), виховання у працівників поваги до права як невід’ємної складової сучасного державотворення.

Питання для самоперевірки та контролю

1. Загальна характеристика поняття «керівництво».

2. Співвідношення змісту категорій «керівництво» та «управління».

3. Загальна характеристика стилю керівництва.

4. Характеристика планування як управлінської функції.

5. Характеристика управлінської функції «організація».

6. Характеристика мотивації як управлінської функції.

7. Характеристика контролю як управлінської функції.

8. Загальна характеристика правових засобів керівництва.

9. Головні ознаки адміністративно-правового регулювання у сфері виконавчої влади.

10. Загальна характеристика організаційно-правової культури в діяльності органів влади.