Суб’єкти міжнародного приватного морського права

У міжнародному приватному морському праві заведено виділяти дві групи суб’єктів:

- суб’єкти національних правових систем;

- публічні суб’єкти.

Суб’єктами національних правових систем є іноземні одна стосовно одної фізичні та юридичні особи.

Термін "право іноземців", який використовується в загальному міжнародному приватному праві стосовно "іноземців", звичайно зводиться до визначення їхнього особливого правового режиму і розглядається як комплекс норм, що визначають спеціальний статус іноземців. Ці норми є виключно матеріально-правовими, а не колізійними.

Під цивільною правоздатністю фізичної особи звичайно слід розуміти її здатність бути носієм цивільних прав і обов’язків, що допускаються об’єктивним правом даної країни.

Цивільна правоздатність притаманна фізичній особі як життєздатній істоті і не залежить від її розумових здібностей, стану здоров’я та ін. Однак її правоздатність може бути обмежена судом, зокрема, може бути винесене рішення про заборону займатися якимось видом діяльності, певною професією.

Правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю або оголошення її померлою на підставі презумпції безвісної відсутності протягом визначеного в законі терміну, або ж (у деяких країнах) оголошенням судового рішення про безвісну відсутність.

Іноземні громадяни, а також особи без громадянства відповідно до норм, що містяться в Цивільному кодексі України, користуються правоздатністю нарівні з громадянами України, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

Під цивільною дієздатністю фізичної особи слід розуміти її здатність своїми діями набувати цивільні права та обов’язки. Саме досягнення певного віку є обов’язковою умовою для можливості працевлаштування на морському транспорті.

Деліктоздатність - це здатність громадянина нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну його протиправними діями.

Юридичні особи також є носіями майнових прав і обов’язків. Вони виступають від свого імені та існують незалежно від осіб, що входять до їхнього складу.

Серед ознак юридичної особи у міжнародному приватному праві особливе значення має майнова відокремленість, тобто те, що майно юридичної особи відокремлене від майна її членів і не залежить від їхньої долі. Наявність власного майна, в свою чергу, є необхідною передумовою самостійної майнової відповідальності цих юридичних осіб по договорах, які вони укладають.

Термін "національність" стосовно юридичної особи у міжнародному приватному праві має інше значення, ніж стосовно фізичної особи. Під національністю в даному разі мається на увазі лише її приналежність до певної держави.

Основоположними критеріями для визначення національності юридичної особи можуть бути:

- місце її заснування, тобто закон тієї держави, де юридичну особу створено і де затверджено її статут (Україна, Росія, Великобританія, США);

- закон місця її знаходження, тобто місця знаходження її правління (Франція, Німеччина); «закон місця діяльності» (Італія).

Стосовно юридичних осіб розрізняють загальну та спеціальну правоздатність.

Загальна правоздатність юридичної особи мало відрізняється від правоздатності фізичних осіб, при ній юридична особа має право набувати цивільні права і нести цивільні обов’язки, такі самі як і фізична особа, за винятком таких прав і обов’язків, необхідною передумовою котрих є природні властивості людини.

Спеціальна правоздатність забезпечує вступ юридичної особи у такі правовідносини, котрі необхідні для досягнення вказаної в законі або його статуті мети.

Публічними суб’єктами міжнародного приватного морського права є держави і міжнародні організації.

Держави, як вже відзначалося, можуть виступати в ролі суб’єкта міжнародного приватного морського права.

Будучи суб’єктом міжнародного приватного морського права, держава наділена особливою властивістю, яку заведено називати імунітетом.

Імунітет держави, в свою чергу, базується на такій властивості держави, як суверенітет.

В теорії і практиці держав зазвичай розрізняють декілька видів імунітету:

- судовий імунітет;

- імунітет від завчасного забезпечення позову;

- імунітет від примусового виконання рішення;

- імунітет власності держави.

Міжнародні організації - можуть виступати в ролі суб’єкта міжнародного приватного морського права тільки в тому разі, якщо статутними документами цієї організації передбачається економічна (господарська) діяльність.