Об’єкти правовідносин у міжнародному приватному праві

Об’єктами правовідносин є все те, на що спрямовані дії суб’єктів, тобто те, що становить предмет інтересів цих суб’єктів. Серед об’єктів правовідносин у міжнародному приватному морському праві можна виділити:

• речі;

• дії;

• нематеріальні блага.

Речі - це матеріальні явища, предмети природи як у їхньому природному стані, так і пристосовані людиною до своїх потреб, що визнаються об’єктивним правом як об’єкти суб’єктивних прав. Прикладом речей як об’єктів міжнародного приватного морського права можуть бути: судно, вантаж, бункер, живі та неживі ресурси Світового океану тощо.

Розрізняють речі індивідуально-визначені і речі, визначені родовими ознаками.

Речі можуть бути подільними й неподільними.

У деяких випадках також важливо розрізняти такі поняття, як головна річ та її приналежність.

Речі підрозділяють на споживані й неспоживані.

У деяких випадках такий термін, як "майно", також може розуміти річ, однак він може виступати й у більш широкому смислі, наприклад, як сукупність майнових прав і обов’язків.

Дії також можуть бути об’єктами відносин міжнародного приватного морського права. Наприклад, об’єктом договору фрахтування судна на час за бербоут-чартером виступають дії судновласника для передачі судна, а предметом договору - річ, яку передають, тобто саме судно.

Що ж до українського морського законодавства, зокрема КТМ України, то в ньому термін "послуги" застосовується, наприклад, до лоцманських послуг (ст. 105), послуг служби регулювання руху (ст. 110,113,115), агентування (ст. 116), договору морського круїзу (ст. 195, 201), договору рятування (ст. 329, 330, 331, 333) та ін. Термін "робота" застосовується здебільшого до професійних дій членів екіпажу та інших осіб трудових відносин, що випливають з трудового договору (ст. 52, 54,55,56 та ін.). Більш наочно сполучення термінів "послуги" та "робота" можна проілюструвати на прикладі ст. 85 КТМ України, де йдеться про те, що під час перебування у морському порту будь-яке судно зобов’язане додержувати чинних законів і правил України щодо "послуг, пов’язаних з вантажно-розвантажувальними роботами".

Лекція 2

Класифікація морських просторів та їх правовий режим (Частина 1)

План

1. Класифікація морських просторів.

2. Морські простори із національно-правовим режимом.

2.1. Внутрішні морські води.

2.2. Територіальне море.

2.3. Води держав-архіпелагів (архіпелажні води).

3. Морські простори із змішаним правовим режимом.

3.1. Континентальний шельф.

3.2. Виключна економічна зона.

3.3. Прилегла зона.

1. Класифікація морських просторів.

Всі нині існуючі категорії морських просторів за їх правовими режимами можна об’єднати в чотири групи:

1. Морські простори із національно-правовим режимом. Зазначені морські простори входять до складу державної території, знаходяться під суверенітетом прибережної держави, тобто належать цій прибережній державі. До числа таких просторів відносяться:

а) внутрішні морські води;

б) територіальне море;

в) архіпелажні води.

2. Морські простори із змішаним правовим режимом. Вони знаходяться за межами державної території, однак прибережна держава в цих морських просторах може володіти певними суверенними правами або розповсюдити свою юрисдикцію в певних сферах діяльності у відповідності із положеннями міжнародного морського права. До цієї групи морських просторів відносяться:

а) виключна економічна зона;

б) прилегла зона;

в) континентальний шельф.

3. Морські простори з міжнародно-правовим режимом. Вони не входять до складу державної території і не належать жодному в окремості. Ці простори знаходяться в загальному користуванні всіх держав у відповідності із принципами і нормами міжнародного морського права. До таких просторів відносяться:

а) відкрите море (за межами виключної економічної зони);

б) Район (морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції).

4. Морські простори із спеціальним правовим режимом. Вонискладають досить специфічну групу, так як до неї входять простори, які, з одного боку, входять до однієї або деяких попередніх груп, з іншого, з огляду на їх значущість для міжнародного судноплавства, по відношенню до них встановлюються спеціальні правові режими. До них відносяться:

а) міжнародні протоки;

б) міжнародні канали;

в) міжнародні ріки та озера.

До нинішнього часу в міжнародному морському праві всі морські простори Світового океану варто класифікувати за їхніми правовими ознаками на:

- внутрішні морські води;

- територіальне море (води);

- прилеглі зони;

- архіпелажні води;

- континентальний шельф;

- виняткові (морські) економічні зони;

- води відкритого моря;

- замкнуті або напівзамкнуті моря;

- води міжнародних проток;

- міжнародний район морського дна.

Така правова класифікація морських просторів закріплена у Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Питання про правову класифікацію морських просторів органічно пов’язане з питанням про правовий статус цих просторів.

При цьому необхідно враховувати, що до основних елементів правового статусу кожної правової категорії морських просторів, як правило, відносяться:

- обсяг або склад морських просторів, що входять у ту або іншу правову категорію;

- положення або правила, що відмежовують цю правову категорію морських просторів від інших;

- обсяг національної або міжнародної юрисдикції, що поширюється на ту або іншу правову категорію морських просторів.