Документування обліку зобов’язань за податками і зборами

Основним первин­ним звітним податковим і одночасно розрахунковим документом з ПДВ є податкова накладна, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 14.01. 2014 р. № 10.

Податкову накладну складають у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

Податкову накладну складає особа, зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу. Цей документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (робіт, послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань зі сплати податків.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість.

Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (робіт, послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом терміну, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податку.

Обов'язково видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передання товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Особа, яка здійснює продаж товарів (робіт, послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), не зобов'язана заповнювати податкову накладну. У цьому випадку звітним документом є чек.

Всі податкові накладні, які виписуються при продажу реєструються в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкові зобов'язання за звітний період визначається за даними цього реєстру.

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708 складається з двох розділів.

До розділу I належать видані податкові накладні покупцям, дата виписки та номер податкової накладної, індивідуальний податковий номер, загальна сума, включаючи ПДВ, поставка товарів (послуг) та послуги, надані нерезидентом на митній території України, які підлягають за ставкою 20% і 0% та звільнені від оподаткування, не є об’єктами оподаткування (сума поставки), вказується також у розділі експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування).

До розділу II належать отримані податкові накладні. В ньому вказується постачальник, дата отримання, номер, індивідуальний номер податкової накладної, загальна сума, включаючи ПДВ та придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), імпорт товарів (послуг, включаючи одержання від нерезидента).

Документом, який узагальнює процес обліку податку на додану вартість, є Декларація з податку на додану вартість. Строк подання декларації - протягом 20 або 40 календарних днів за звітним періодом (місяця чи кварталу). У податковій декларації з ПДВ платник повинен показати відомості про обсяг продажу для визначення суми податкових зобов'язань та відомості про придбання товарно-матеріальних цінностей та інших активів для визначення податкового кредиту. Для складання декларації підприємства Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Для обліку податку з доходів фізичних осіб первинними документами є: штатний розклад, табель робочого часу, накази на прийом співробітників, накопичувальні картки виробітки, розрахунково-платіжна відомість, персональні особові рахунки, данні яких використовуються при розрахунку сум оподаткованих доходів фізичних осіб за звітний період.

Для обліку податку на прибуток та єдиного податку первинними є ті документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Як правило, це рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо.

Платники податків протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, надають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Сплата належних податків і платежів до бюджету із розрахункового рахунку здійснюється за допомогою платіжного доручення.