М.А.Римський-Корсаков

1844 - 1908

О.П.Бородін

1833 - 1887

Ц.А.Кюї

1835 - 1918

Література

1. Асафьв Б. М.И.Глинка. – Л.,1978.

2. Асафьев Б. О балете. Л., 1974.

3. Асафьев Б. О музыке Чайковского. Избранное.

4. Асафьев Б. Русская музыка. XIX - начало XX столетия. Л., 1968.

5. Бакаева Г. «Хованщина» М. Мусоргского - историческая народная музыкальная драма. – К., 1976.

6. Белянова Г. Основные закономерности формообразования в опере Даргомыжского «Каменный гость». В кн.: Страницы истории русской музыки. – Л.,1970.

7. Бражников М. Статьи о древнерусской музыке. - Л.,1975.

8. Васина-Гроссман В.А. Михаил Иванович Глинка. – М., 1979.

9. Васина-Гроссман В.А. Русский классический романс XIX века. – М., 1956.

10. Васина-Гроссман В.А. Музыка и поэтическое слово. – М., 1972.

11. Глинка М.И. Записки. – Л.,1953.

12. Гордеева Е.М. Композиторы «Могучей кучки». – М., 1985.

13. Даргомыжский А.С. Избранные письма, вып. 1. – М., 1952.

14. Друскин М.С. История и современность. Статьи о музыке. – Л., 1960.

15. Іванов В. Дмитро Бортнянський. К..1980.

16. История русской музыки. Вып. I. (ред.Кандинского). – М., 1990.

17. Кандинский А. История русской музыки.Т.12. – М., 1976.

18. Кандинский А. История русской музыки. - М., 1979.

19. Кандинский А. История русской музыки. Вып.1,2 М., 1982.

20. Каратыгин В.Г. Избранные статьи. М.-Л., 1965.

21. Келдыш Ю. Очерки и исследования по истории русской музыки. – М.,1978.

22. Ковалев К. Бортнянский. М., 1989.

23. Кюи Ц.А. Избранные статьи.

24. Ларош Г.А. Избранные статьи. – Л.,1976.

25. Левашева О.Е. Михаил Иванович Глинка. – М., 1987.

26. Ливанова Т.Н. Оперная критика в России. Т.2, вип. 4.

27. ЛивановаТ. Русская музыкальная культура XVIII века в ее связях с

литературой, театром, бытом. Т.1 – М., 1952.

28. Листова Н. А.Варламов. – М., 1968.

29. Музыкальная эстетика России XI - XVIII веков. – М., 1973.

30. Мусоргский М.П. Литературное наследие. Письма. Биографические

материалы и документы. М., 1971.

31. Орлова А.А. Глинка в Петербурге. – Л., 1970.

32. Орлова Е. История русской музыки. – М.,1977.

33. Орлова Г. Лекции по истории русской музыки. – М.,1979.

34. Охалова. Оперный симфонизм Глинки. – М., 1979.

35. Пекелис М. Александр Сергеевич Даргомыжский и его окружение. Т.3. М., 1983.

36. Протопопов В.В. «Иван Сусанин» Глинки. – М., 1961.

37. Римский-Корсаков Н.А. Летопись моей музыкальной жизни. – Л., 1955.

38. Розанова Ю. История русской музыки. – М.,1967.

39. Русская муз.литература, вып.І,II. Общая ред.. Э.Фрид – Л., 1970-1986.

40. Рутковская М. Из музыкальных впечатлений юного Мусоргского. В кн.: Страницы истории русской музыки. – Л.,1970.

41. Рыцарева М. Из творческого наследия Бортнянского. В кн.: Страницы истории русской музыки. – Л.,1970.

42. Рыцарева М. Композитор Бортнянский. М., 1979.

43. Рыцлина Л. Оперное творчество М.И.Глинки. – М., 1979.

44. Скребков С. Русская хоровая музыка XVII – начала XVIII века. – Л., 1969.

45. Смирнов И. Фортепианные произведения композиторов «Могучей кучки». – М., 1971.

46. Стасов В.В. Избранные сочинения. Т.2, 3.

47. Третьякова Л.С. Русская музыка XIX века. – М.,1976.

48. Тышко С.В., Мамаев С.Г. Странствия Глинки. Ч.І – К.,2000. Ч.ІІ – 2004.

49. Фрид Э. Прошедшее, настоящее и будущее в «Хованщине» Мусоргского. М., - 1974.

50. Чайковский П.И. Полн. собр. соч. Литературные произведения и переписка, т.2. – М.,1961.

51. Ширинян Р. Оперная драматургия Мусоргского. – М., 1981.

Зміст

Передмова……………………………………………………………………………………..
Музична культура Древньої Русі.............................................................................................
ХVІІ століття – століття смути та розбраю, час лихоліття та міжцарствія.......................
Музична культура ХVІІІ століття...........................................................................................
Російські композитори – сучасники Глінки...........................................................................
М.І.Глінка..................................................................................................................................
Оперна творчість........................................................................................................................
«Життя за царя».........................................................................................................................
«Руслан та Людмила»................................................................................................................
Симфонічна творчість...............................................................................................................
«Камаринська»...................................................................................................................... …
«Арагонська хота».....................................................................................................................
«Ніч в Мадриді».........................................................................................................................
«Вальс-фантазія».......................................................................................................................
Вокальна творчість Глінки.......................................................................................................
О.С.Даргомижський..................................................................................................................
Вокальна творчість.....................................................................................................................
Оперна творчість........................................................................................................................
«Русалка»....................................................................................................................................
«Кам’яний гість»........................................................................................................................
Російська музична культура 1860-1870-х років.....................................................................
М.О.Балакірєв............................................................................................................................
Симфонічна творчість................................................................................................................
Симфонічна поема «Тамара»....................................................................................................
Фортепіанна творчість.............................................................................................................
Фортепіанна фантазія «Ісламей»..............................................................................................
М.П.Мусоргський.......................................................................................................................
Оперна творчість........................................................................................................................
«Борис Годунов»........................................................................................................................
«Хованщина»..............................................................................................................................
«Картинки з виставки»………………………………………………………………………..
Камерна вокальна творчість......................................................................................................
О.П.Бородін.................................................................................................................................
Опера «Князь Ігор»....................................................................................................................
Симфонічна творчість. Друга симфонія..................................................................................
Камерна вокальна творчість......................................................................................................
Камерна інструментальна творчість. Другий квартет............................................................
Додатки: портрети російських композиторів........................................................................
Література.................................................................................................................................

[1] Передумови – Куликовська битва. Виграв її князь Дмитро Донской. Благословив його священник Троїцького монастиря Сергій Радонежський іконою Святої Трїйці. З тої пори ця ікона стала особливо вшанованою на Русі.

[2] 1875 – краща опера В. й одне з вищих завоювань рос. опери доглінкінської пори. Дія відбувається в древньому Києві.

[3] Спирався на автора цього жанру – Шуберта, але зумів своєрідно втілити в своїх «драматичних кантатах» ліричний зміст (про муки та радощі кохання).

[4] Драматургія – система виразних засобів та прийомів втілення ідейного задуму. Оперна Д. включає в себе сукупність вокальної й інструментальної Д., сценічної Д. (музічна драма спирається на закони драми).

[5] Як в розділі хору, де мова йде про загиблих героїв: «Всех, кто в смертный бой».

[6] Із фіналу третьої дії.

[7] Вперше з`являється лейтмотив поляків – майбутня характеристика польської шляхти.

[8] Використано мелодію народної пісні «Вниз по матушке по Волге», записану Глінкою від лузького візничого.

[9] Буде звучати в IVдії.

[10] Вставний танець в даній сюїті. Виконує роль ліричного інтермеццо, характеризує грацію і красу панночок

[11] Це перший зразок симфонізації вальсу.

[12] Перша при постановках зазвичай опускається.

[13] Для її бенефісу.

[14] Всі три передають відчуття тривоги та страху: РР, тремоло.

[15] Поліритмія: фугато має розмір ¾, а тема рондо – 2/4.

[16] Починаючи з Глінки, введення дзвонів стає національною традицією (Мусоргський, Бородін, Римський-Корсаков, Рахманінов та ін.).

[17] Взяті, як і тема головної партії з фіналу Vдії.

[18] Мажорний тризвук з секстою.

[19] Тобто, головна тональність ще не стверджується, тому необхідна coda.

[20] Ця поспівка входить до складу багатьох тем «Руслану».

[21] Тільки у Фарлафа вона нисхідна.

[22] Варіації на незмінну мелодію – soprano ostinato/

[23] Завдяки чому змінюється забарвленість теми.

[24] Як і всі наступні акти. Засіб оточення є характерним для всієї опери і для епічної драматургії взагалі.

[25] В основі мелодія фінської народної пісні, записаної Глінкою від візничого під час поїздки на Іматру.

[26] Всі розділи арії побудовані на темі Баяна.

[27]В основі справжня мелодія східної народної пісні, ъъ Глынка почув выд секретаря персидського принца Хозрева-Мурзи.(Н.Колосова. Глинка. И и я открою землю. – М..1976, с. 55).

[28] На відміну від характерного, що будується на національних побутових танцях.

[29] В сучасних оркестрах її партія виконується челестою.

[30] Або подвійна тричастинна.

[31] Поєднання фольклорного тематизму з варіаційним розвитком і сонатністю утворюють основні риси жанрового типу симфонізму.

[32] Хота (jota) - іспанський народний танець, особливо розповсюджений в провінції Арагон.

[33] Представники – Гоголь, Салтиков-Щедрін, Некрасов.

[34] Живопис А.П.Федотова і Пукірьова.

[35] Як відзначає В.Цуккерман, цей епізод знаходиться на межі ладової й фонічної категорій (Цуккерман В. Музыкально-теоретические очерки и этюды, вып. 2. М., 1975, с.27).

[36] Встановити план тонального руху неможливо, «ибо его и нет» (Пекеліс. С. 284) – тональна рухомість.

[37] Співставлення тональностей сі мінор і ре-бемоль мажор є характерним для Балакірєва, це улюблені тональності композитора.

[38] Тему царівни з третьої частини «Шехеразади» Римського-Корсакова.

[39] Першим класичним твором цього роду в російській музиці був «Князь Холмський» Глінки.

[40] Є також прекладення творів В.Одоєвського, Л.Бетховена, Г.Берліоза.

[41] Тему композитор сам записав на Кавказі.

[42] Фантазія двічі прекладалась для оркестру: Ляпуновим та Казелла.

[43] Як результат двох конфліктів.

[44] Фригійський лад зустрічається також в пісні Варлама і в хорі І картини ІV дії («Хлеба!»).

[45] Щелкалов – захисник самодержавства.

[46] Початкові слова «Скорбит душа, какой-то страх невольный зловещим предчувствием сковал мне сердце» відсутні у Пушкіна, вони написані Мусоргським.

[47] Тему хору передвіщає танцювальна пісня Варлама.

[48] В партитурі Шостаковича – засурдинені струнні й легке доторкання литавр з арфами вносять тривожну переривчатість ритмічного дихання в зовні спокійну мову Марфи.

[49] Скорочена (рос. – усеченная).

[50] Справжній текст.

[51] На цому обривається авторський рукопис другої дії, до якого Римський-Корсаков створив невеликий симфонічний антракт на темі «рассвета». Шостакович же завершив дію лаконічною реплікою оркестра (11 тактів) фанфарами «петровського» маршу – символа й провістя змін...

[52] Праця над нею затяглась на 4 з половиною роки.

[53] Обидва хори - обробки народних пісень.

[54] Римський-Корсаков повторив і аріозо з першої дії.

[55] Шостакович окреслює початок хору одними деревяними з опорою на темний регістр бас-кларнету і фаготів, що прекрасно передають понуру непохитність старообрядчеського канту.

[56] Гармонізація Б.Асаф’єва.

[57] В редакції Римського-Корсакова. Шостакович відтворив цей номер у оркестровці, що вражає силою драматизму.

[58] Образ Росії, скутої ворожими силами, яка ніби чекає, коли «час ударит пробужденья».

[59] Секунди щезли.

[60] Бородін продовжує лінію лірико-психологічних і філософських романсів Глінки, зокрема – елегії «Сомнение».