Другий квартет

1880-1881. Присвячений дружині композитора К.С.Бородіній: три з чотирьох частин квартету сповнені глибоко таємних особистих переживань.

І та ІІІ частини: типова для Бородіна лірика – пристрасна й світла, м’яка. Вона ж наповнює й витончену вальсову тему зі скерцо. В фіналі й окремих епізодах інших частин циклу з’являються епічні образи, наближені до оперної й симфонічної творчості Бородіна.

Ніжність та пристрасність, почуття любові, якими ніби дихає музика квартету, яскравіш за все виражена в його третій частині – «Ноктюрн»: тричастинна форма, A-dur.

В основі частини – натхненна мелодія, яка ллється широко, задушевно й схвильовано. В середньому розділі – більш жвавіша тема з дещо пружним ритмом.

Реприза динамізована: тема виконується двома голосами, віолончеллю і скрипкою – канонічно, а потім двома скрипками. Друге проведення канону відрізняється тим, що в першому варіанті вступає нижній голос, а в другому – верхній. Цей проникливий дует свідчить про високу поліфонічну майстерність Бородіна.

Творчість Бородіна - цінний новаторський вклад в російську і всю світову музичну культуру. Вплив – на Римського-Корсакова («Садко», «Сказание о невидимом граде Китеже»), на Глазунова (симфонії), Каліннікова, Лядова; зах. – Дебюссі, Равель; ХХст. – Прокоф’єв, Шапорін, Свиридов та ін.

Література:

1. Русская муз.литература, вып.II. Общая ред. Э.Фрид. – Л.,1970, 1979. с.272-282.

2. Кандинский А. История русской музыки.Т.12. – М., 1976. с..

3. Келдыш Ю. Очерки и исследования по истории русской музыки. – М.,1978.

4. Орлова Г. Лекции по истории русской музыки. – М.,1979.

5. Третьякова Л.С. Русская музыка XIX века. – М.,1976. с.94-96.

Питання для самоперевірки:

1. Місце камерно-інструментальної творчості в музиці О.Бородіна.

2. Найважливіші твори в цій галузі.

3. Характерна образність камерних творів Бородіна.

4. Другий квартет: особливість лірики; «Ноктюрн» - форма, образний зміст.

5. Значення камерно-інструментальної творчості О.Бородіна.

Додатки

Портрети російських композиторів

Російські композитори XVIII століття