Забезпечення особистої безпеки в разі намагання зґвалтування

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканнос­ті особи є найбільш суспільно небезпечними. Безпосереднім об’єктом зґвалтування є статева свобода, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості, її статева недоторканність. Варто пам’ятати, що ані моральне обличчя потерпілої особи, ані ганебний спосіб життя, ані аморальна поведінка, ані харак­тер відносин із тим, хто притягується до відповідальності за її зґвалтування (подружні стосунки, наявність попереднього зґвалтування або добровільного статевого зв’язку тощо) не вик­лючають, за доведеності інших ознак складу цього злочину, відповідальності за ст. 152 КК України. Віктимна поведінка потерпілої особи за жодних умов не може звільнити винного від відповідальності за ст. 152, проте може бути врахована при визначенні покарання насильнику.

Як випливає з тексту ст. 152 КК України, в законі йдеться про потерпілу особу, тобто він визнає зґвалтуванням не лише насильницькі статеві зносини чоловіка з жінкою, а й такі самі зносини жінки з чоловіком, хоча в житті типовими є випадки зґвалтування жінки особами чоловічої статі.

З об’єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпі­лої особи.

З суб’єктивної сторони зґвалтування відбувається лише з прямим умислом, за якого винний усвідомлює, що застосовує насильство, погрозу або використовує безпорадний стан потер­пілої особи для вступу з нею у статеві зносини і бажає цього.

Суб’єктом зґвалтування може бути осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця має бути протилежна статі потерпі­лої особи. Співвиконавцем злочину, учасником групового зґвалтування може бути особа, яка фізіологічно неспроможна вчинити природний статевий акт, а також особа однакової ста­ті з потерпілим.

Як бачимо, зґвалтування має досить складну психологічну основу, відтак за умови наявності загроз потрібно дотримуватися правил безпеки, зокрема: намагатися не носити коротку спідницю, кофтинку, що обтягує; не використовувати яскраву косметику; не допускати зухвалої поведінки, що може викли­кати зацікавленість у зловмисника, цим самим не провокувати на зґвалтування; варто уникати темних ділянок дороги, ходи­ти одній через парк, стадіон, будмайданчик, двори тощо; бажано носити з собою і використовувати за потреби засоби індивідуального захисту (газовий пістолет, балончик тощо), за умови впевненості у собі і цих засобах; по можливості треба втікати від ґвалтівника; чинити опір зловмиснику, адже це збільшує шанси не бути зґвалтованим і може врятувати жит­тя тощо.

Досить часто зґвалтування скоюються з причини запро­шення незнайомого чоловіка чи жінки додому; користування послугами незнайомих водіїв, хоча у містах це є правилом. У такому випадку треба: використовувати сигнали особистої тривоги (крик, писк, плач), що можуть віджахнути нападни­ка; вміти хитрувати і симулювати; сказати ґвалтівнику, що че­каєте чоловіка чи приятеля; розіграти сцену божевілля, непри­томності; повідомити, що у вас небезпечна хвороба тощо.

У разі зґвалтування потрібно якомога швидше звернутися до правоохоронних органів (міліції, прокуратури) із заявою того, що відбулося. Не варто приймати ванну чи душ і пере­одягатися доти, поки не буде проведено обстеження, інакше будуть знищені суттєві докази вчиненого злочину, що буде підставою притягнення злочинця до відповідальності. Не варто також пити алкогольні напої, як би на цьому не наполя­гали оточуючі для зняття стресу і приймати ліки до звернен­ня в міліцію, адже вони можуть вплинути на доказову основу по справі.