Органи державного управління охороною праці

Кабінет Міністрів України (Національна рада з питань безпечної життєдіяльності)

Орган з державного нагляду за охороною праці

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та державні адміністрації

Центральні органи виконавчої влади

Органи місцевого самоврядування

Підприємства

V

Рис 3 7

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» держав­не управління охороною праці в Україні здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• міністерства та інші центральні органи державної вико­навчої влади;

• місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів

Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Для координації, вдосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці

Державний нагляд за дотриманням законодавства про ОП здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці; спеціально уповно­важений державний орган з питань радіаційної безпеки; спе­ціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієні праці. Вищий нагляд за дотриманням законодавства про ОП здійснює Генеральний прокурор України.

Посадові особи органів державного нагляду за ОП мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтр­ольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про ОП; надсилати керівникам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень в ОП; забо­роняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; притягати до адміністративної відповідальнос­ті працівників, які порушили законодавчі та інші нормативні акти з ОП. Роботодавець зобов'язаний безплатно створювати необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за ОП

Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з ме­тою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контр­оль і нагляд здійснюють керівники підприємства і його підроз­ділів, робітники, а також відомчі, профспілкові та державні органи і прокуратура

На підприємствах контролюють стан охорони праці: дирек­тор, його заступники, головний інженер, інженер з охорони праці головні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бригадири, робітники Основними видами контролю за станом охорони праці на підприємстві є:

• повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;

• адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;

• контроль, що здійснює служба охорони праці на підпри­ємстві;

• паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов в цехах і на дільницях;

• нагляд з боку державних інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадови­ми обов'язками

Громадський контроль за виконанням законодавства про ОП здійснюють: трудові колективи через уповноважених, проф­спілки

Внутрішньовідомчий контроль за станом ОП в галузі здій­снюють міністерства та відомства У галузі освіти — це служби охорони праці Міністерства освіти та науки, обласних управ­лінь освіти, навчально-виховних закладів

Служба охорони праці створюється роботодавцем або упо­вноваженим ним органом на підприємствах, в установах, орга­нізаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності Служба охорони праці створюється на підприємствах, у вироб­ничих і науково-виробничих об'єднаннях, корпоративних, ко­лективних та інших організаціях з числом працюючих 50 і біль­ше чоловік В інших випадках функції цієї служби можуть ви­конувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці В закладах та установах роботодавцями також створюються служби з охорони праці Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підпри­ємства Служба охорони праці формується із спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, організацій та їх структур­них підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усу­нення наявних недоліків

Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупи­нення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства

Служба охорони праці вирішує завдання: забезпечення без­пеки виробничих процесів, устаткування, споруд; проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці; організовує: забезпечення працюючих правилами, стандарта­ми, нормами, положеннями, інструкціями та іншими норма­тивними актами з охорони праці; бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників та ін.

Вона контролює: дотримання чинного законодавства, прове­дення навчання та інструктажів працюючих, атестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи під­вищеної небезпеки та ін

Спеціалісти служби охорони праці мають право: безпере­шкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, зупи­няти роботу виробництв, у разі порушень, які створюють загро­зу життю або здоров'ю працюючих; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підпри­ємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху, ви­робництва обов'язковий для виконання припис; вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці та ін

Комісія з питань охорони праці підприємства може створю­ватися у відповідності з Законом України «Про охорону праці» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та ро­ботодавця і створюється з метою залучення представників ро­ботодавця та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого ви­рішення питань, що виникають у цій сфері. Комісія формуєть­ся на засадах рівного представництва осіб від роботодавця та трудового колективу. Члени комісії виконують свої обов'язки, як правило, на громадських засадах. Рішення комісії оформ­ляються протоколами і мають рекомендаційний характер, про­ваджуються в життя наказами роботодавця

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організує навчання і звільняє уповноваженого з питань охоро­ни праці від роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ним середнього заробітку

Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення, затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за погодженням з проф­спілками

Уповноважені трудових колективів з охорони праці беруть участь:

• в комісіях з розслідування професійних захворювань і не­щасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки;

• у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невико­нання ним правил техніки безпеки, що спричинило травму­вання;

• у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, не­безпечної для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, якщо працівник відмовився виконувати з цих причин доручену йому роботу;

• у розробленні розділу «Охорона праці» колективних дого­ворів та угод, комплексних заходів щодо досягнення встанов­лених нормативів з питань охорони праці;

• у роботі комісій з питань атестації робочих місць та їх від­повідності вимогам правил з охорони праці