Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та ін­ших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюван­нями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці

Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травма­тизм може бути прирівняний до епідемії Смертність від не­щасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево- судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. За статистичними

даними МОП кількість нещасних випадків на виробництві (рис. 3. 1) останнім часом зросла і стано­вить 125 млн. чол. щорічно, з них близько 220 тис гине Аналіз при­чин смертності в Україні показує, що основною причиною смерт­ності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєн­ня, травми (30-35 % усіх смертей у цьому віці) Статистичні дані свідчать, що:

• кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи профе­сійного захворювання в світі помирає одна людина;

• кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;

• в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;

Рис. 3.1

• кожного місяця в світі на роботі травмується така кіль­кість людей, яка дорівнює населенню Парижа

Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених дер­жавах.

Так, в країнах Європейського Союзу щорічно жертвами не­щасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине.

Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками

В Україні цей показник майже вдвічі і найвищий серед країн СНД. В рівновеликій Франції рівень виробничого травматизму у 10 разів нижчий ніж у нас.

На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП пра­цювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смер­тельними наслідками пояснюється п'ятьма основними при­чинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань безпеки праці, відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм, недостатнім забезпеченням працюючих засобами індиві­дуального захисту (рис. 3. 2), повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах, спрацьова­ністю (у деяких галузях до 80 %) засобів виробництва.

Сьогодні намітилась позитивна тенденція до зниження ви­робничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі смертельними наслідками Частково це пов'язано з падінням обсягів ви­робництва, а відтак — зменшенням неспри­ятливих виробничих факторів, що вплива­ють на працівників, та скороченням чисель­ності останніх

Витрати, пов'язані з нещасними випад­ками складають значну суму Міжнародна організація праці підрахувала, що економіч­ні витрати, пов'язані з нещасними випадка­ми, складають 1 % світового валового націо­нального продукту На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей. Рис. 3. 2

За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки не­щасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. Так кожен випадок виробничо­го травматизму в європейській державі обходиться приблизно в 500-1000 євро на день.

У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні — поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та ме­тодики їх визначення). Однак відомо, що у 90 роках минулого століття в Україні на заходи з безпеки праці витрачалось близь­ко 50 грн. на одного працюючого, в той же час витрати на від­шкодування шкоди постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків становили близько 400 млн. грн. в рік (1000 грн. у розрахунку на одного постраждалого).

За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до ви­сновку, що більш економічно вигідно вкладати кошти в безпе­ку праці, а ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві

3.1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИОХОРОНИ ПРАЦІ