![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром)
Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні)
Задушливі речовини призводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту)
Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець
Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени (розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо)
Негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, ґрунт, воду. Своєю дією ці речовини
призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'я та працездатність людей.
Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин
Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання (рис. 1.40) та шлунок. Ступінь ураження отруйними речови- Рис ' 1 ' 40
нами залежить від їх токсичності, вибірковості дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей
За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:
• серцеві — кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі кобальту;
• нервові — порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, наркотичні засоби, снотворні ліки);
• печінкові — хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби;
• ниркові — сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;
• кров'яні — анілін, нітрити;
• легеневі — оксиди азоту, озон, фосген
За тривалістю дії шкідливі речовини ділять на три групи:
• летальні, що призводять до смерті (5% випадків) — термін дії до 10 діб;
• тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набряку легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб;
• короткочасні — тривалість декілька годин (подразнення у носі, ротовій порожнині, головний біль, задуха, загальна слабкість)
![]() |
Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) в дихальні шляхи, повністю розчиняються в лімфі і, поступаючи у кров, викликають інтоксикацію. Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через шкіру у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у повітрі на робочих місцях
Ураження шкіри, безумовно, прискорює проникнення отруйних речовин в організм
Отруйніречовини потрапляють у шлунково-кишковий тракт через недотримання правил особистої гігієни, наприклад, харчування або куріння на робочому місці без попереднього миття рук. Ці речовини відразу можуть потрапляти у кров з ротової порожнини. До таких речовин, наприклад, належать жиророзчинні сполуки, феноли, ціаніди
1.5.2. Параметри, які характеризують небезпекухімічних речовин: токсичність, токсична доза,концентрація, щільність зараження, стійкість,гранично допустима концентрація
Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, для визначення ступеня забрудненості довкілля та впливу на організм користуються такими поняттями, як гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин, гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), максимально допустимий рівень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах.
ГДК встановлюються головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендуються відповідними комісіями на основі результатів наукових досліджень, а також відомостей, одержаних після різних аварій, тривалих медичних обстежень людей на шкідливих виробництвах (хімічні виробництва, АЕС, шахти, кар'єри тощо).
![]() |
Поки існують шкідливі види антропогенної діяльності, щоб обмежити їх вплив на природне середовище, потрібно нормувати кількість шкідливих речовин, які викидаються в повітря, ґрунти, води, постійно контролювати викиди об'єктів (рис. 1. 41), прогнозуючи стан довкілля та приймаючи відповідні санкції щодо порушників за- Рис 1 41 конів про охорону природи
При нормуванні всіх забруднювачів у нормативах різних країн покладено визначення ГДК у різних середовищах. За основу приймають найнижчий рівень забруднення, що ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах
ГДК шкідливої речовини — це такий вміст її у середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків
За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів одно- спрямованої дії повинна виконуватись така умова: С/ГДКХ+С/ ГДК2+... +С/ГДКп=1, де С2,... Сп — фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3; ГДКр ГДК2,... ГДКп — ГДК забруднювачів, мг/м3.
Для визначення максимальної разової ГДК використовуються високочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів
Для визначення тривалих впливів забруднювачів проводять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під час епідемій, аварій
У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Речовини не повинні шкідливо впливати на якість вирощуваної людиною для споживання продукції, а також на здатність ґрунту до самоочищення та нормального функціонування Останнім часом дедалі більше робиться розрахунків ГДК для продуктів харчування
Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів та стоків.
1.5.3. Сильнодіючі отруйні речовини: хлор, аміак,сірководень, азотна, сірчана, соляна кислоти.
Дії людей в зоні зараження.
Сильнодіючі отруйні речовини — це такі токсичні хімічні сполуки, котрі використовуються у народному господарстві (рис. 1. 42), вилив або викид яких в довкілля може привести до зараження його з небезпечними концентраціями для здоров'я
або життя людей. До об'єктів, котрі виробляють, використовують та зберігають СДОР, відносяться підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких у якості холодоагенту використовується аміак;
Рис. 1. 42 водопровідні та очисні споруди,
на яких застосовується хлор; залізничні станції та магістралі; склади і бази з запасами отрутохімікатів або інших речовин для дезинфекції та дератизації.
Об'єкти народного господарства, на яких можуть виникнути масові ураження сильнодіючими отруйними речовинами людей, тварин, рослин називаються хімічно-небезпечними об'єктами.
У мирний час спричинити викид СДОР в довкілля можуть виробничі аварії, стихійні лиха, пожежі. При цьому виникають зони хімічного зараження, площа яких може досягати кількох квадратних кілометрів. Адміністративно-територіальна одиниця більше 10% населення якої може опинитися в зоні можливого хімічного зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на ХНО, називається хімічно-небезпечною адміністративно-територіальною одиницею
Якщо зону можливого хімічного зараження у результаті викиду СДОР потрапляє: в місті — квартал; у заміській зоні — селище або сільський населений пункт то це називають масови ураженням. За токсичним проявом СДОР в залежності від інтоксикації умовно поділяться на 6 груп:
• задушливої дії: (хлор, фосген, хлорид сірки, хлорпікрін);
• загальноотруйної діі: (ціанистий водень, оксид вуглецю);
• задушливої та загальноотруйної дії (азотна кислота, сірчаний ангідрид, фтористий водень);
• нейротропні отрути, які вражають клітини центральної нервової системи (сірководень);
• задушливої та нейротропної дії (аміак);
![]() |
• метаболічні отрути, які порушують обмін речовин у клітинах (дихлоретан)
Отруйні речовини, в яких температура кипіння приблизно +20 °С, при розливі випаровуються і рухаються за напрямком вітру. Такі речовини в небезпечних концентраціях виявляються на далеких відстанях від місця аварії.
Осередком зараження, створеним СДОР, називають територію, що під- Рис. 1. 43
дається дії отруйних речовин, у результаті яких виникла небезпека враження людей (рис. 1. 43).
1.5.4. Характеристика шкідливих хімічних речовин,забруднювачів атмосфери,літосфери, гідросфери
Промислові підприємства в технології виробництва використовують сильнодіючі отруйні речовини, найбільш поширені з яких є аміак, хлор, сірковуглець, соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, синильна кислота, а також ртуть, яка застосовується в вимірювальних приладах
Фізичні властивості СДОР:
1. Аміак — газ без кольору з різким запахом нашатирного спирту, приблизно в 1,5 рази легший за повітря, добре розчиняється у воді Транспортується (рис 1 44) в зрідженому стані під тиском, при виході в атмосферу димить. Газ горючий. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Ємкості з аміаком можуть вибухати при нагріванні. Небезпечний при вдиханні. В народному господарстві використовується для
отримання азотної кислоти, мінеральних добрив, соди В рідкому вигляді використовується в холодильних установках
![]() |
![]() |
Нейтралізується і дегазується водою, або слабким розчином мінеральних кислот, а також відходами вапняного і гіпсового виробництва. Засоби Рис 1 44 індивідуального захисту — ізолю
ючий протигаз, фільтруючий протигаз «КД», респіратор РПГ-67КД, ГП-5 з додатковим патроном ДПГ-3, захисний костюм Л-1.
2. Хлор — газ жовто-зеленого кольору з різким задушливим запахом, в 2,5 рази важчий за повітря, погано розчиняється у воді. Транспортується в зрідженому стані під тиском, при виході в атмосферу — димить При витоку забруднює водоймища, накопичується в низинах, підвалах, тунелях Не горить, але є сильним окислювачем. Ємкості можуть вибухнути при нагріванні Смертельно-небезпечний при вдиханні
В народному господарстві застосовується при виробництві синтетичних волокон, плівок, розчинників, лаків і фарб, для відбілювання тканин і паперу, для знезараження води
Нейтралізується і дегазується водою, відходами лугів, розчином їдкого натру або кальцинованої соди (рис 1 44)
3. Сірковуглець — безколірна рідина з неприємним запахом, важча за воду. У воді нерозчинний. Пари важчі за повітря. Накопичується в низинах Легко спалахує Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші Небезпечний при вдиханні
Нейтралізується і дегазується тонкорозпиленою водою та інертними газами, а також спиртовим розчином їдкого калію
4. Синильна кислота — це безколірна рідина, яка має запах гіркого мигдалю. При температурі вищій від 25,7°С перетворюється на газ Перевозити і зберігати її треба в рідкому стані Суміш парів з повітрям може вибухати В народному господарстві має застосування при виробництві гуми, лаків, синтетичних будівельних матеріалів. Має токсичну дію і володіє властивостями загальноотруйної речовини, притуплює кисневий обмін в клітинах м'язів і нервової системи.
Нейтралізується водою, інертними газами та порошковими сумішами
5 Соляна кислота — безколірна рідина, легко випаровується і димить на повітрі Добре розчинна у воді Не горить, небезпечна при вдиханні
Нейтралізується гашеним вапном, кальцинованою содою, каустичною содою,
1.5.5. Забруднювачі атмосфери: чадний газ,окис азоту, діоксид сірки, смог, сірководень,сполуки хлору та фтору, свинець, кадмій, ртуть
Основною характеристикою зони розповсюдження хімічного зараження є глибина розповсюдження зараженого СДОР повітря (рис. 1. 45). Ця глибина залежить від концентрації СДОР і швидкості вітру Значне збільшення швидкості вітру сприяє більш швидкому розсіюванню хмари Підвищення температури прискорює випаровування СДОР і збільшується концентрація їх над зараженою місцевістю На глибину розповсюдження СДОР та величину їх концентрації в повітрі впливають вертикальні потоки повітря. Прийнято розрізняти три ступені стійкості атмосфери: інверсію, ізотермію і конвекцію.
Інверсія в атмосфері — це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти Вона перешкоджає розсіюванню повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій парів СДОР
Ізотермія типова для похмурої погоди, виникає у ранковий та вечірній час, забезпечує середні умови розповсюдження парів СДОР
Конвекція — це вертикальні переміщення об'ємів повітря з одних висот на інші. Вона створює несприятливі умови для розповсюдження парів СДОР, оскільки висхідні потоки повітря розсіюють заражену хмару
Кількість розлитого при аварії СДОР визначають за ємкістю резервуару, з якого стався витік речовини, або за площею розливу і товщиною шару речовини на ній
![]() |
Після зруйнування ємкості тиск над рідкою речовиною падає до атмосферного СДОР виділяється в атмосферу у вигляді пари Утворена хмара СДОР, у момент руйнації ємкості, називається первинною хмарою зараженого повітря. Частина рідини, що залишилася, розтікається і також випаровується Пара поступаючи в атмосферу, утворює вторинну хмару зараженого повітря Територія, що попала під дію СДОР, включає місце безпосе- Рис. 1. 45
реднього розливу, інакше осередок хімічного зараження, і зону хімічного зараження, утворену в результаті розповсюдження парів
Зону хімічного зараження розділяють на дві частини: зону зараження парами зі смертельною концентрацією, в межах якої можливі масові уражання людей, і зону зараження парами з уразливими концентраціями, при яких люди тимчасово втрачають працездатність
Розміри осередку хімічного зараження залежать від кількості отруйної речовини, що поступає у приземний шар атмосфери за одиницю часу, її токсичності, швидкості вітру, в приземному шарі повітря, вертикальної стійкості атмосфери та рельєфу місцевості Зараження залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, їх кількості, матеріалів і властивостей, поверхні ґрунту
На швидкість обеззараження місцевості впливає в першу чергу випаровування, проникнення в ґрунт і хімічний розклад СДОР. Швидкість випаровування СДОР залежить від таких факторів, як температура повітря, вид ґрунту, швидкість вітру Із збільшенням температури і швидкості вітру прискорюється випаровування СДОР Опади зменшують стійкість СДОР
На стійкість осередку хімічного зараження, утвореного на території населеного пункту, та іншої забудови, впливає ряд специфічних чинників Вітер тут відіграє меншу роль, ніж на відкритій місцевості Потоки повітря, направлені від території до центру по магістральних вулицях, сприяють проникненню СДОР у всі двори, тупики та створюють підвищену небезпеку ураження населення Стійкість СДОР в населених пунктах більша, ніж на відкритій місцевості Необхідно враховувати, що у виробничих будівлях, підвалах і комунікаційних мережах та колекторах об'єктів можуть створюватися відносно високі концентрації парів СДОР
При ураженні людини СДОР необхідно:
1. Одягнути на потерпілого протигаз, винести із зони зараження, зняти спорядження, розстебнути одяг, укрити ковдрою і забезпечити великою кількістю пиття, доставити до медпункту
2. Якщо потерпілий знаходиться в мокрому одязі, необхідно зняти його, уражені місця промити водою
3 При появі задишки на протязі п'яти хвилин дати подихати киснем
4. Забороняється робити штучне дихання при ураженні людини отруйними речовинами, які викликають набряк легенів
5 При попаданні агресивних рідин на шкіру негайно промити ділянку водою, накласти пов'язку і звернутись в медпункт
6 При попаданні СДОР в очі, ніс, горло промити 2%-ним розчином питної соди.
Смог (рис. 1. 46), який порушує нормаль- Рис. 1. 46
ний стан повітря багатьох міст, виникає внаслідок реакції між вуглеводнями, які містяться в повітрі і оксидами азоту, що є у вихлопних газах автомобілів
1.5.6. Забруднювачі водного середовища
На планеті Земля міститься близько 16 млрд. м3 води, що становить 0,25% її маси. Частина гідросфери, що міститься під поверхнею ґрунту охоплює ґрунтові, підґрунтові, міжпластові води й води карстових порожнин у вапняках, гіпсах і т. п. Але сьогодні водні ресурси вичерпуються, їм загрожує псування
![]() |
Існування людства майже повністю залежить від поверхневих вод суші — річок та озер Це мізерна частина водних ресурсів підлягає найбільш інтенсивному впливу Вода річок та озер покриває потреби людства в питній воді, використовується для зрошення у сільському господарстві, витрачається в промисловості для охолодження АЕС та ТЕС. Споживання води постійно збільшується, і одна з небезпек — зменшення її запасів Для значної частини живих організмів вода (Н2О) є середовищем зародження й розвитку Вода в біосфері перебуває у безперервному русі, бере участь у геологічному та біологічному кругообігу речовин Вода є основою існування життя на Землі, без неї не може існувати наша цивілізація Ця хімічна сполука входить до складу живих тканин, продуктів харчування, ґрунтів, гірських порід тощо Отже, суттєвий вплив водяної сфери нашої планети на життєдіяльність людини і взагалі значення води для всього живого важко переоцінити В хімічно чистому вигляді води в при
роді не буває, бо вона є універсальним розчинником практично всіх речовин у рідкому, твердому та газоподібному станах Загальними вимогами до питної води:
• вода не повинна містити токсичних, радіоактивних та інших шкідливих для здоров'я людини речовин;
• вміст у воді мінеральних речовин і мікроелементів повинен відповідати фізіологічним потребам організму;
• за своїми органолептичними властивостями (запах, присмак, колір) вода повинна задовольняти смакові потреби населення
До забруднювачів джерел водопостачання відносять: стічні побутові та промислові води, стікання дощових і талих вод із сільськогосподарських полів і т. п. Забруднення води відбувається: відходами, що поглинають кисень; отруйними речовинами (пестицидами, гербіцидами); нафтою й нафтопродуктами; відходами органічного синтезу (мийними речовинами); радіоактивними та хімічними речовинами (рис. 1. 47). Окрім цього, забруднення може бути тепловим від гарячих стоків промислових підприємств
Характеристики якості питної води регламентуються відповідними державними стандартами й санітарно-гігієнічними вимогами. Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту — гранично допустимими концентраціями речовин, які з'явилися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість і рН.
Техногенне забруднення довкілля суттєво впливає не лише на склад атмосферного повітря, але й на процеси кругообігу
![]() |
речовин у природі. Зміна хімічного складу повітря внаслідок діяльності людини спричиняють виникнення феномена «кислотних дощів». Значне забруднення атмосфери сірчистим ангідридом, окислами азоту, сполуками хлору й фтору призводить до збільшення кислотності дощів Збільшення вмісту кислих іонів і по
стійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що кислотність ґрунтів також збільшується Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом із дощем випадає на землю. Сірчана кислота роз'їдає метал, тканини, бетон, фарби, негативно впливає й на все живе; на підкислених ґрунтах знижується врожайність, а зростання кислотності у водоймах призводить до загибелі всього живого.
Вплив забрудненого повітря і води на організм людини виявляється в загальному погіршенні здоров'я людини, зниженні імунітету, появі головного болю, відчутті слабкості, зниженні продуктивності праці тощо. У районах із сильним забрудненням атмосферного повітря рівень захворюваності населення на бронхіти у 3-5 разів, пневмонію в 2-3, плеврит у 3-4 рази вищий, ніж у населення районів із незабрудненим повітрям
1.5.7. Забруднення ґрунту(отрутохімікати, пестициди, нітрати)
Пріоритетну проблему у виробництві сільськогосподарської продукції створюють різні отрутохімікати, що широко застосовуються в сільському господарстві (рис. 1. 48). Всі агрохімі- кати мають токсичні властивості Вони є причиною отруєння домашніх тварин, загибелі риб, знищення фауни, забруднення харчових продуктів, отруєння та захворювання людей
Загальновідомо, що найдорожче у людини — це її здоров'я, яке неможливо купити і яке багато в чому залежить від правильного харчування. Для зміцнення здоров'я краще їсти більше фруктів, овочів і менше тваринної їжі
![]() |
При раціональному рослинному харчуванні слід дотримуватись певних корисних порад. Перш за все, необхідно включати в добове меню будь-який фрукт помаранчевого кольору, який містить цінний для організму Р-каротин, який знижує ризик онкологічних і серцевих захворювань. Щодня на нашому столі мають бути фрукти і овочі, що містять вітамін С. Це в пер- Рис. 1. 48
шу чергу відноситься до хворих на цукровий діабет, бо достатнє вживання вітаміну С прискорює вироблення гормону інсуліну Помідори завдяки високому вмісту в них лікопіну, окрім приємного смаку, мають і цілющі властивості Щоденне вживання томатів значно знижує ризик виникнення раку товстої кишки, ротової порожнини, шлунку Відмічено також, що хто в достатній кількості споживає помідори, значно енергійніший і та більш рухливий, ніж ті, хто нехтує цими овочами
Фрукти бажано їсти в сирому вигляді. Вчені встановили, що серед тих, хто щодня ласував свіжими фруктами, на 24 % знизився ризик виникнення гострих серцевих нападів, на 32 % — ризик інсульту і на 21 % — ризик передчасної смерті.
Обов'язково вживати в їжу родзинки і курагу. Вони незамінні для тих, хто хоче укріпити здоров'я і набратися більше сил і енергії, оскільки калій, що міститься в них, сприяє кращій роботі серцевого м'яза. Дуже корисні фруктові соки. Вони в першу чергу малокалорійні, не містять ні білків, ні жирів, як молоко. Щодня рекомендується з'їдати 2 фруктові блюда.
Сирі овочі забезпечують гарний настрій, білу шкіру, витончену фігуру, знижують клопоти з шлунком і кишечником, оскільки містять в собі значну кількість клітковини Особливо це важливо при сидячому способі життя, проти ожиріння і закрепів Цілющі сили сирої рослинної їжі відомі давно Цибуля і часник потрібні, щоб позбутися гниття в травному тракті, що є результатом неправильного харчування, і особливо в період масового розповсюдження грипу Фрукти краще з'їдати за 0,5 години до їжі, натщесерце і без хліба. Зрозуміло, що фрукти
і овочі — це дуже добре, але вони повинні бути корисними, екологічно чистими, зокрема, і від таких речовин, як нітрати і нітрити (рис.1.49).
![]() |
Нітрати (солі азотної кислоти) — один з елементів живлення рослин. Їх вміст в овочах залежить більш ніж від 20 найважливіших чинників, половиною з яких можна регулювати До основних чин
ників, що викликають накопичення нітратів в овочах, відносяться біологічні особливості і сортові ознаки рослин, рівень родючості ґрунту, температура, вологість, інтенсивність і тривалість освітлення, технологія вирощування овочевих рослин З овочами і фруктами в організм людини поступають до 70-80% нітратів. Самі по собі вони не представляють небезпеки для здоров'я, тим паче, що велика частина цих сполук виділяється з сечею Проте частина нітратів при надмірному їх вмісті в овочах, в шлунково- кишковому тракті може перейти в нітрити (солі азотистої кислоти), який завдає шкідливої дії людському організму
Вперше заговорили про нітрати на теренах пострадянського простору в 70-х роках, коли в Узбекистані трапилося декілька масових шлунково-кишкових отруєнь кавунами, при їх надмірному підживленні мінеральними добривами. Зараз загальновідомо, що нітрати мають високу токсичність для людини і сільськогосподарських тварин.
Нітрати під дією ферменту нітратредуктази відновлюються до нітритів, які взаємодіють з гемоглобіном крові і перетворюють 2-х валентне залізо в 3-х валентне В результаті утворюється речовина метгемоглобін, який вже не здатний переносити кисень. Тому порушується нормальне дихання клітин і тканин організму (тканинна гіпоксія), внаслідок чого накопичується молочна кислота, холестерин, і різко падає кількість білка
Основними ознаками нітратних отруєнь у людини є: посиніння нігтів, губ, слизових оболонок, нудота, блювота, болі в животі, пронос (часто з кров'ю), збільшення печінки, жовтизна білків очей, головні болі, підвищена втомлюваність, сонливість, зниження працездатності, задишка, посилене серцебиття, аж до втрати свідомості При сильному отруєнні настає смерть
Нітрати знижують вміст вітамінів (які входять до складу багатьох ферментів) в їжі При тривалому надходженні нітратів в організм людини зменшується кількість йоду, що призводить до збільшення щитовидної залози Встановлено, що нітрати сильно впливають на виникнення ракових пухлин в шлунково- кишковому тракті у людини Нітрати здатні викликати різке розширення судин, внаслідок чого знижується кров'яний тиск.
Одержати абсолютно безнітратний врожай овочів практично неможливо, але можливо максимально понизити в ньому рівень нітрату азоту. Крім того, вживати слід тільки свіжо приготовані овочеві блюда. У свіжо приготованих салатах і інших овочевих блюдах, що постояли певний час навіть в холодильнику, нітрати перетворяться в нітрит. Тому не готуйте їжу про запас, на декілька днів вперед Не купуйте готові салати, бо вони можуть бути приготовлені досить давно
Нітрати потрапляють в організм людини з продуктами харчування рослинного (табл. 1. 1) та тваринного походження, питною воду, а також при вживанні лікарських препаратів Основна маса нітратів потрапляє в організм людини з консервами і свіжими овочами (40-80 % добової кількості нітратів) Незначна кількість нітратів потрапляє з хлібобулочними виробами і фруктами З молочними продуктами потрапляє — 1% (10-100 мг на літр).
Таблиця 1.1
НАКОПИЧЕННЯ НІТРАТІВ В ОВОЧАХ
|
Нітрати містяться і в тваринній їжі. Рибна і м'ясна продукція в натуральному вигляді містить небагато нітратів (5-25 мг/кг в м'ясі, і 2-15 мг/кг в рибі). Але нітрати і нітрити додають в готову м'ясну продукцію з метою поліпшення її споживацьких властивостей і для тривалішого її зберігання (особливо в ковбасних виробах) У сирокопченій ковбасі міститься нітритів до 150 мг/кг, а у вареній ковбасі — 50-60 мг/кг.
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 300 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!