Питання для самоконтролю 1 страница

1. (ПОЗ). Розкрийте сутність основних понять безпеки життє­

діяльності з погляду загально-філософських позицій.

2. (П). Обґрунтуйте необхідність вивчення класифікацій небез­

пек. Дайте означення небезпеки.

3. (У). Окресліть основні напрямки профілактики небезпечнос-

тей

4. (ПОЗ). Наведіть приклади небезпек комбінованого характе­

ру, які виникали останнім часом на території України.

5. (ПОЗ). Означте поняття «допустимий ризик». Охарактери­

зуйте основні положення теорії ризику

6. (РО). В чому полягає суть ідеї концепції «допустимого ри­

зику»?

7. (П). Чому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базу­

ється на досягненні допустимого ризику?

8. (У). Що потрібно, для того, щоб оцінити розмір прийнятного

(допустимого) ризику?

9. (РО). Що розуміють під управлінням ризику небезпеки?

10. (У). Назвіть шляхи досягнення зниження ймовірного ризи­ку до мінімуму

1.4. БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У ЖИТТЄВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

№ з/п	Змістово-методичніорієнтири навчання	Рівень знань
Початковий	Кінцевий
	Основні джерела механічних небезпек та причини їх виникнення	РО	ПОЗ
	Побутовий травматизм. Заходи безпеки в побуті	ПОЗ	П
	Правила безпеки при користуванні побу­товими приладами	ПОЗ	У
	Правила безпеки на ігрових і спортивних майданчиках	ПОЗ	У
	Правила поведінки на льоду	ПОЗ	У
	Долікарська допомога при обмороженні та переохолодженні	РО	Н
	Безпека життєдіяльності в урбанізовано- му середовищі	РО	У
	Правила розпалювання вогнищ	ПОЗ	У
	Орієнтування на місцевості за природни­ми ознаками	РО	Н
	Біотичні чинники небезпеки	РО	ПОЗ

1.4.1. Механічні небезпеки, їх джерела, наслідки

До механічних небезпек відносять:

• механізми та рухливі частини устаткування, хиткі кон­струкції;

• ріжучі, колючі та падаючі предмети;

• підвищений рівень шуму, коливань та вібрацій;

• робоче місце на висоті.

Джерела даного виду небезпек мають здебільшого природ­не та техногенне походження. Такі чинники при невдалому

збігові обставин можуть виявити негативний вплив на людину та її здоров'я.

Існування джерела небезпеки свідчить передусім про мож­ливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода До матеріальних збитків, пошко­джень, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.

1.4.2. Побутовий травматизм

В побуті найчастіше людина зустрічається з такими облад­нанням:

• електроприлади (телевізор, комп'ютер, пральна маши­на, холодильник, мікрохвильова піч та ін кухонні електро­прилади);

• газове обладнання (плита, колонка, опалювальний котел);

• слюсарні інструменти (молоток, викрутка, свердлильне та різальне обладнання)

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових ор­ганізацій і установ. Безпека життя і здоров'я людини не тільки на виробництві, але й за його межами набуває особливого зна­чення з огляду на економічні та демографічні аспекти сучасно­го розвитку нашої держави. Останніми роками в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення кількості нещасних випадків у невиробничій сфері. Але в Україні вона набула за­грозливих масштабів

Травму відносять до побутової якщо пошкодження орга­нізму людини чи порушення правильного його функціонуван­ня наступило під впливом якого-небудь небезпечного фактора поза межами виробничого середовища (в домашніх умовах), під час відпочинку в лісі на річці, в дорозі та ін. Серед побутових травм поширені такі: отруєння продуктами, медикаментами, отрутохімікатами, засобами побутової хімії; опіки термічні та хімічні; переломи та вивихи; поранення та кровотечі; утоплен- ня; спроби самогубства.

1.4.3. Безпека на ігровихі спортивних майданчиках

Відкриті спортивні майданчики мають бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів та житлових будинків Спортивна та ігрова зони пови­нна мати огорожу вздовж периметра.

Майданчики для рухливих ігор (рис. 1. 18) повинні бути вста­новлених розмірів, рівними, очищеними від сторонніх предме­тів Майданчики не можна огороджувати канавами, влашто­вувати цегляні бровки Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев та інших предметів, що можуть спричи­нити травму Бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту.

Усі спортивні снаряди й обладнання повинні бути справними й надійно за­кріпленими. Гімнастичні снаряди не по­винні мати у з'єднаннях люфтів, деталі кріплення мають бути надійно закручені Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона

Катки із штучним льодовим покрит­тям повинні мати товщину льоду не мен- Рис. 1.18 шу ніж 15 см. Схил має бути не більшим

як 0,01. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн Усі пошко­дження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують На катках і ковзанярських доріжках на одного має припадати не менше як 8 м² площі. Лижний інвентар підбирають індиві­дуально, відповідно до даних людини Палиці мають бути міц­ними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ков­зну поверхню просмолюють і змащують спеціальною маззю відповідно до погодних умов

1.4.4. Відпочинок на воді (льоду).Правила безпеки на воді. Небезпечність льодоходу.Допомога при переохолодженні або обмороженні

Значна кількість смертей у побутовій сфері припадає на утоплення. За даними Міжнародної любительської федера­ції плавання щорічно в світі утопають приблизно 300 тис. чоловік. В Україні щороку гине на воді близько 4 тис. чоло­вік. Аналіз загибелі людей на воді показав, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). Значний відсоток серед утоплених складають діти Визначальною серед причин, що призво­дять до утоплення є емоційний чинник — страх. Потрібно пам'ятати, що людське тіло має достатню плавучість, що дозволяє при найменшій підготовці вміти утримуватись на воді

Вагоме значення має також температура води. Низька тем­пература води викликає судому судин, порушень дихання та серцевої діяльності, анемії мозку, яка проявляється втратою свідомості У практично здорової людини при швидкому вхо­дженні у холодну воду може розвинутись холодовий шок, який іноді закінчується смертю

Серед інших причин, що призводять до утоплення необхід­но назвати невміння плавати, втому при тривалих запливах, хворобливий стан, травми при стрибках у воду (особливо у не­знайомих місцях). Особливу небезпеку представляє купання в стані алкогольного сп'яніння. Чинниками, що посилюють не­безпеку при купанні є значна швидкість течії води, коловоро­ти, підземні джерела, великі хвилі, можливість зіштовхнутись з сторонніми предметами

У разі нещасного випадку на воді треба якнайшвидше допо­могти потопаючому. Діяти слід оперативно та рішуче. Якщо потерпілий занурився у воду, то необхідно пірнути і знайти його Якщо потопаючий знаходиться на поверхні, то краще підпливати до потопаючого ззаду, щоб уникнути його захватів, від яких буває важко звільнитись. Рятувальнику необхідно пам'ятати, що при будь-якому захваті занурення під воду спри­яє звільненню від нього

Характер надання до­помоги потерпілому після винесення з води залежить від важкості його стану Якщо потерпілий не втра­тив свідомості, пульс та ди-

Рис. 1. 19. Видалення води з дихальних ^{хання задовільні}, ^{то його}

шляхів та шлунку потерпілого ^{слід покласти на тверду}

суху поверхню так, щоб го­лова була низько опущена, роздягнути, розтерти сухим рушником, передягнути в сухий одяг, обгорнути теплою ковдрою та дати гарячий чай. Якщо свідомість відсутня, але є пульс та дихання необхідно спо­чатку піднести до носа потерпілого вату змочену нашатирем. При відсутності серцевої діяльності та дихання застосовують найпростіші методи оживлення організму Перш за все, як найшвидше видаляють рідину із дихальних шляхів та шлун­ка (рис. 1. 19). Після цього негайно приступають до серцево- легеневої реанімації

ПАМ'ЯТКА ПРО ПОВОДЖЕННЯ НА ЛЬОДУ

• Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху

• Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць. Лід може бути неміцним біля стоку води, поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід, де б'ють ключі, стрімка течія або струмок впадає в річку Обминайте ді­лянки, покриті товстим прошарком снігу Особливо обережно спускайтеся з берега: там, де лід нещільно з'єднується із су­шею, можливі тріщини

• Візьміть із собою палицю для того, щоб перевірити міц­ність льоду

• Катайтеся на ковзанах лише в обладнаних місцях. Ніколи не катайтеся поодинці

• Якщо ж на Ваших очах під лід провалилася людина, то наближатися до неї потрібно тільки повзучи, широко розки­нувши ноги й руки. За 2-3 м від того, хто провалився, киньте йому ремінь, шарф або завбачливо прихоплену гілку дерева Відступати до берега потрібно теж повзучи

• Якщо лід почав тріщати та стали з'являтися характерні трі­щини — негайно повертайтеся! Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду У разі провалення під лід відразу кличте на допомогу (рис. 1. 20).

• Якщо Ви опинилися в кри­жаній воді, намагайтеся без різких рухів, не відламуючи країв, вибра­тись на кригу спочатку грудьми, потім по черзі витягуючи ноги

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯХ Людину можна врятувати навіть при тривалому і сильно­му охолодженні, якщо правильно надати їй першу допомогу Потерпілого потрібно занести в тепле приміщення, роздягну­ти і покласти у ванну з теплою водою — 37-38°С. Якщо ван­ни не має, то тіло накривають ковдрами і зверху на неї можна покласти грілки Дати випити гарячого чаю Можна швидко розтирати тіло рушником чи просто долонями для зігрівання, поки шкіра не стане рожевою Важче надавати допомогу при довготривалому охолодженні Якщо людина не дихає, потрібно відразу приступати до проведення штучного дихання ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ВІДМОРОЖЕННЯХ Відмороження — це місцеве пошкодження тканин організму під дією сильного холоду Відмороження виникає не тільки під дією сильного холоду, а навіть при температурі 0°С, особливо у сиру і вітряну погоду. Найчастіше відмороження спостеріга­ються у людей, які довгий час знаходяться на вулиці, у легкому одязі, а також мокрому одязі і взутті

Потерпілому від холоду потрібно швидко надати домедичну допомогу В першу чергу потрібно відновити кровообіг в ура­жених частинах тіла Якщо до житла далеко, відморожене міс­це розтирають долонею чи теплим шарфом Ні в якому разі не можна розтирати снігом, бо це збільшує охолодження

Рис.1.20

У випадку, коли відморожена рука або нога, рекомендуєть­ся потерпілого перенести у тепле приміщення і зробити теплу ванну Після відігрівання на ураженій ділянці відчувається
біль, поколювання і почервоніння шкіри. Відморожену ділян­ку шкіри протирають спиртом, горілкою або одеколоном і на­кладають суху зігріваючу пов'язку. При появі на шкірі водя­них пухирців або ознак омертвіння шкіри масаж і розтирання робити не можна. Шкіру необхідно обережно протерти спиртом і накласти суху стерильну пов'язку.

1.4.5. Безпека перебування на вулицях:правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригодиза участю пішоходів, їх причини та наслідки.Типові травмування пішоходів

Єдиним нормативним актом, що встановлює порядок дорожнього руху по всій території України, є Правила до­рожнього руху. Їх дія поширюється не тільки на дороги, а й на всі території, де можливий рух (рис. 1. 21). Особи, які

порушили вимоги Правил дорож­нього руху, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством До винуватців вживаються заходи дисциплінарної, адміністративної або карної відповідальності залеж­но від характеру порушень та їх на­слідків

Автомобільна дорога, вулиця — Рис 1 21 це частина території населеного

пункту або поза ним, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташова­ними на ній спорудами

Проїжджа частина — елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів

Тротуар — елемент дороги, призначений для руху пішохо­дів, який прилягає до проїжджої частини або відділений від неї газоном

Учасник дорожнього руху — особа, яка рухається на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Пішохід — особа, що бере участь у дорожньому русі без тран­спортних засобів та не виконує на дорозі роботи До пішоходів
прирівнюються особи, що ведуть велосипед, мотоцикл, мопед або везуть коляску.

Пасажир — особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним.

Житлова зона — дворові території, а також частини населе­них пунктів, позначені спеціальним дорожнім знаком

Зупинка — припинення руху транспортного засобу для по­садки (висадки) пасажирів або завантаження (розвантаження) вантажу

Пішохідний перехід — ділянка проїзної частини або ін­женерна споруда, призначена для руху пішоходів через до­рогу

Одним з найпоширеніших видів дорожньо-транспорт­них пригод є наїзд транспортних засобів на пішохода, при­чому 60% таких пригод здійснюється з вини самих пішо­ходів

Правила дорожнього руху визначають конкретні обов'язки пішоходів Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохід­ними доріжками, а за їх відсутності в один ряд по узбіччю доро­ги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху

Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними, надземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Не рекомен­дується дорогу перебігати. Чекати автобусів, тролейбусів, трамваїв, автомобілів, таксі пішоходи повинні на посадко­вих майданчиках, а якщо вони відсутні — на тротуарі або узбіччі

Пішоходам треба знати і суворо дотримуватись одного з го­ловних правил - забороняється виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці, а також в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожньо­го руху

Відповідно до Закону України про дорожній рух пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході про­
їжджої частини пішохідними пере­ходами (рис 1 22), що не регулю­ються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності від- повідняого сигналу світлофора або регулювальника

Дорожньо-транспортні пригоди — це такі пригоди, які виникли в зв'яз- Рис. 1. 22 ку з рухом транспортних засобів.

Вони поділяються на такі види:

а) аварія — пригода, за якої відбулось зіткнення транспорт­них засобів, наїзд на нерухомий предмет, перекидання та інше, що призвели до пошкодження транспорту і вантажу Під час аварії можливі й жертви;

б) наїзди транспортних засобів на пішоходів, велосипедистів та ін, що сталися з вини водіїв і пішоходів;

в) порушення правил водіями або службовими особами, пе­ревезення людей чи вантажів, в результаті чого виникли жерт­ви або поранення людей

1.4.6. Небезпека контактівз бродячими тваринами

Сьогодні у містах дуже часто може зустрітися з бродячими тваринами (рис 1 23), які складають неабияку небезпеку для людини При укусах бродячими тваринами потрібно надати не­відкладну допомогу В перші хвилини не зупиняти кровотечу, так як при витіканні крові з рани одночасно виходить слина тварини. Шкіру навколо укусу по­трібно обробити йодом, накласти пов'язку на місце рани і викликати «швидку допомогу» або відвести у лікарню В лікарню потрібно звер­нутись обов'язкову в зв'язку з ве­ликою загрозою захворіти на сказ. Потрібно пам'ятати, що здорові тварини здебільшого на людей не нападають Рис 1 23

1.4.7. Газ у побуті. Вплив газу та продуктівйого згоряння на здоров'я людини. Правила безпечногокористування газом. Дії у разі витоку газу

Для газопостачання промислових підприємств, міст, селищ та сільських населених пунктів широко застосовуються два основних види горючих газів: природні та зріджені. Природні гази видобувають з газових та нафтогазових родовищ, а зрідже­ні гази отримують шляхом спеціальної теплової обробки різних видів палива Попутні гази отримують ще й під час видобутку нафти.

Як чисто природні, так і попутні гази при звичайних умо­вах не мають запаху і кольору. Для своєчасного виявлення витоку газу, всі гази, спрямовані в міські газопроводи, під­лягають одоризації (їм надають різкого запаху), за яким їх легко виявити при незначних концентраціях у повітрі при­міщень

Поряд з позитивними сторонами горючим газам притаманні і негативні (рис 1 24), які при при недотриманні правил безпеки можуть призвести до важких наслідків, викликати отруєн­ня, вибухи і пожежі Природні, так і зріджені гази мають задушливі влас­тивості, окремі компоненти газу ток­сичні

Зріджені гази складаються в осно­вному з пропану та бутану При зви- Рис 1 24 чайних умовах вони знаходяться

у газоподібному стані, але при нормальній температурі і під­вищенні тиску в закритій посудині можуть бути переведе­ні з газоподібного стану в рідкий. Балони зі зрідженим га­зом треба ставити тільки вертикально, далі від тепла і від­критого вогню, бажано в приміщеннях, які добре провітрю­ються На дачах — у підвалах або на дворі в спеціальних ящиках з вентиляційними отворами Після заміни балону необхідно перевіряти мильною водою герметичність усіх з'єднань

При згорянні газу утворюється вуглекислий газ. Він не має кольору, запаху але має кислуватий смак Він приблизно в 1,5 разу важчий за повітря і тому скупчується у нижній зоні приміщення Велика кількість вуглекислого газу в приміщенні зменшує кількість кисню і це викликає ядуху

Сильну токсичну дію на організм людини має чадний газ. Він утворюється при неповному згорянні як природних, так і зріджених газів внаслідок недостатнього надходження кис­ню для горіння в результаті дефектів опалювальних приладів. Чадний газ отруйний і тому є дуже небезпечним для оточую­чих Помітити його у повітрі приміщення простими засобами неможливо тому, що він не має ні кольору, ні запаху, ні сма­ку. Людина не відчуває його. Окис вуглецю — це дуже сильна отрута, яка пошкоджує нервову систему, м'язи, серце, і в пер­шу чергу — кров Якщо вміст окису вуглецю у повітрі великий, то людина зразу втрачає свідомість, з'являється корч і насту­пає смерть Проте часто спостерігається поступовий розвиток симптомів отруєння Перші його ознаки можуть служити сиг­налом до небезпеки Насамперед відчувається головний біль, інколи шум у вухах, нудота, розвивається загальна слабість, сухий кашель, блювання В подальшому людина втрачає сві­домість, її шкіра червоніє, а зіниці розширюються. Дихання спочатку шумне і прискорене, потім настає поверхневим і спо­вільнюється

При отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс Найкращий засіб при цьому отруєнні — довго­тривале вдихання кисню На голову і груди кладуть холодний

Рис. 1. 25

компрес Якщо потерпілий при свідо­мості, його потрібно напоїти міцним чаєм При втраченій свідомості дають нюхати нашатир Якщо потерпілий не дихає або дихання швидко погіршу­ється, потрібно відзразу приступати до проведення штучного дихання Після надання першої допомоги, потерпіло­го необхідно швидко відправити у лі­карню (рис. 1. 25).

Особи, що користуються побутовими газовими приладами і апаратами зобов'язані:

1 Пройти інструктаж на підприємствах газового господар­ства з експлуатації встановлених в квартирі газових приладів та апаратів

2. Забезпечити збереження і утримання в чистоті газового обладнання

3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димарів і вентиляції, перевіряти тягу перед включенням і під час роботи газових приладів Перед користуванням газифіко­ваною пічкою перевіряти, чи відкрита повністю заслінка

4 Після закінчення використання газу перекрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всере­дині кухонь додатково перекрити вентилі перед балонами

5. При несправності газового обладнання викликати праців­ників підприємств газового господарства

6 При раптовому припиненні подачі газу негайно перекри­ти крани пальників газових приладів і повідомити аварійну службу підприємства газового господарства

7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, перекрити крани до при­ладів і на приладах, відчинити вікна для провітрювання при­міщень, викликати аварійну службу Не запалювати вогню, не курити, не вмикати електроприлади.

8. Допускати в квартиру працівників підприємств газового господарства для огляду і ремонту газопроводів і газового об­ладнання в будь-який час доби

9. Власники квартир повинні своєчасно заключити угоди на технічне обслуговування газового обладнання Забезпечити пе­ревірку димоходів і вентиляційних каналів в термін, встанов­лений правилами безпеки в газовому господарстві

Перша ознака витоку газу — специфічний запах у при­міщенні Друга ознака — свист газу, який витікає з труби, шлангів, редуктора балону. При витоку газу необхідно по­відомити про це аварійну газову службу за телефоном «104» (рис 1 26)

Не можна перевіряти витік газу за допомогою відкритого вогню. В усіх випадках, коли ви помітили витікання газу, тре­
ба, захистивши ніс і рот мокрою ган­чіркою, пройти у загазоване примі­щення, щоб перекрити кран газової труби і провітрити приміщення

Категорично забороняється у за­газованому приміщенні користува­тись телефоном, тому що, електрич­ні дроти телефону можуть давати Р_ис. 1. 26 іскру під час вашого дзвінка. Для

запобігання отруєнню продуктами згоряння газу необхідна постійна вентиляція приміщень, де працюють газові прилади

1.4.8. Людина в екстремальних умовах навколишньогосередовища. Подолання стресового стану

Кожна людина в побуті, на роботі, на природі може потра­пити в такі ситуації, для яких притаманна несподіваність, тривалість та інтенсивність впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, а іноді наявність загрози самому життю. Ситуації називають екстремальними, тому що вони виходять за межі звичайних

Люди, які опинилися в зоні катастрофи або стихійного лиха, тобто в екстремальних умовах, підлягають впливу різноманіт­них психотравмуючих факторів, що обумовлені загрозою для життя Вони відчувають значні емоційні перевантаження, що можуть призводити до розвитку у них різноманітних захворю­вань

Людина опиняється в екстремальних ситуаціях з різних причин, але частіше за все це відбувається з власної вини — як результат відсутності досвіду безпечної поведінки в природно­му та соціальному середовищі або зневага до норм, правил без­пеки, непередбачливості або легковажності Деякі люди не зна­ють, як діяти в тій чи іншій життєвій ситуації В результаті, опинившись у незвичному становищі, коли потрібні рішучі дії, люди виявляються зовсім безпомічними

Для того щоб зменшити ймовірність опинитися в екстре­мальній ситуації й збільшити шанси на збереження здоров'я

і власного життя, необхідно знати і враховувати фактори ризи­ку, які супроводжують наше життя.

По-перше, виробити уміння передбачати можливості виник­нення небезпечних для життя ситуацій і зі знанням справи їх уникати

По-друге, опинившись в екстремальній ситуації, швидко оцінити її і власні можливості, прийняти грамотне рішення та діяти (рис. 1. 27).

Рис. 1. 27

В екстремальній ситуації у людини неминуче виникає осо­бливе емоційне напруження або стрес. Це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і лю­дини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів Вплив стресу на поведінку й можливості людини надзвичайно індивідуальний. Є люди, які діють найефективніше саме в стані високого емоційного напруження — на екзаменах, відповідаль­них змаганнях, в небезпечних для життя ситуаціях. А інших подібні ситуації деморалізують. Настає своєрідний психологіч­ний шок — з'являється сильна загальмова- ність, поспішність, метушливість, нездат­ність до розумних дій. При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її за­гальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординова­ними, порушується пам'ять. Людина забу­ває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок (рис. 1. 28). Рис. 1. 28

Будь-яка емоція супроводиться активізацією нервової сис­теми й появою в крові біологічно активних речовин, які змі­нюють діяльність внутрішніх органів: кровообігу, дихання, травлення та ін. Однією з таких речовин є гормон надниркових залоз — адреналін.

Захисні й профілактичні дії імунної системи можуть бути придушені стресом, і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів (вірусів, бактерій). Звідси люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні до ін­фекційних захворювань, наприклад грипу

Щоб витримати стрес, потрібно не боятися його, бути гото­вим до нього. Навчитися плавати можливо тільки одним мето­дом: плавати. Тренування стійкості може значно знизити не­рвове напруження, а отже, і нераціональну затрату енергетич­них резервів організму. Для цього необхідно як на роботі, так і в повсякденному житті вчитися володіти собою. Слід контр­олювати свою поведінку, свою реакцію на все, що може спричи­няти неадекватні емоції

Багато людей вважають, що для зміцнення здоров'я потріб­но всіляко уникати негативних емоцій. Але іноді тільки мак­симальна мобілізація психофізіологічних функцій допомагає людині досягти поставленої мети чи благополучно вийти з кри­тичної ситуації

Стрес впливає не тільки на психіку, але й на весь організм Психосоматичні порушення спричиняються до розвитку таких серйозних захворювань, як стенокардія, інфаркт міокарда, ін­сульт, гіпертонічна та виразкова хвороби, рак

Короткочасні стреси мобілізують сили організму. Стрес не­від'ємний елемент адаптаційних механізмів. А вони в свою чергу

є фундаментальною властивістю живої матерії, запорукою еволюційного удо­сконалення будь-яких біосистем

СТРЕС Рис. 1. 29. Залежність працездатності від стресу

Стресова дія збуджує активність організму і працездатність зростає, але чим довше, тим повільніше, дося­гаючи максимального рівня Коли ре­зерви вичерпані, а стрес наростає, пра­цездатність знижується. (рис. 1. 29).

Тривалі стреси призводять до різного виду захворювань. Після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу, в результаті зриву пристосувальних механізмів людського ор­ганізму виникають неврози. Наслідком довготривалих стресів є фобії (боязнь когось або чогось).

1.4.9. Правила розпалювання вогнища.

Забезпечення водою та їжею.

Повідомлення про своє місце знаходження.

Орієнтування за природними ознаками

Розвести багаття (рис. 1. 30) в будь-яку погоду не зовсім легко. Перед тим як розпалювати вогнище, треба вибрати і роз­чистити місце. Добре, якщо у людини, яка потрапила в авто­номну ситуацію, знайдуться сірники для розпалювання вогнища. Якщо є навички, можна добути вогонь без сірників за допомогою підручних за­собів. В першу чергу треба підготува­ти сухий трут Для цього треба сильно подрібнити суху кору дерева або вико­ристовувати деревний пил зі стовбура. Як трут можуть використовуватись Рис. 1. 30