Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Місцеві бюджети



Визначення місцевих бюджетів міститься в ст. 2 Бюджетного Кодексу. До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети органів у Містах і бюджети місцевого самоврядування (статті 2, 5). Місцеві бюджети можуть складатись із загального та спеціального фондів (ст. 13 Кодексу), розподіл на які в разі необхідності визначається законом про Державний бюджет України. До складу видатків загального фонду місцевого бюджету входить резерв­ний фонд, кошти з якого виділяють на підставі рішення місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи місцевого са­моврядування (ст. 24 Кодексу). До спеціального фонду бюдже­ту входить бюджет розвитку, деталізацію надходжень і витрат якого здійснено в ст. 71 Бюджетного кодексу.

Всі надходження, визначені Бюджетним кодексом та інши­ми бюджетними законами, підлягають включенню до відповід-



Глава 7


Поняття бюджету. Бюджетна система України




них бюджетів. Облік надходжень за межами бюджетів, утво­рення позабюджетних фондів заборонено (ст. 13 Кодексу). Місцеві бюджети включають усі надходження та витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Вони становлять єдиний баланс відповідного місцевого бюджету. Разом з тим заборонено планувати та здій­снювати видатки, закріплені виключно за Державним бюдже­том України (ст. 82 Кодексу). Перелік видатків, що здійсню­ються з Державного бюджету України, закріплено в ст. 87 Кодексу.

Склад доходів, які закріплено за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, закріплено статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу. їх групують за двома частинами: доходи, які враховують при визначенні міжбюджетних транс­фертів, і доходи, які не враховують при визначенні міжбю­джетних трансфертів. На базі цих надходжень і формують підстави фінансування делегованих і власних повноважень.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядуван­ня в Україні» від 21 травня 1997 року1 доходи місцевих бюд­жетів формують за рахунок власних, визначених законом, дже­рел і закріплених у встановленому законом порядку загально­державних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Доходи зараховують до місцевих бюджетів відповідно до по­рядку, визначеного законами. У дохідній частині місцевого бюд­жету окремо виділяють доходи, потрібні для виконання влас­них повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення вико­нання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

У ст. 64 Бюджетного кодексу визначено вичерпний перелік податків і зборів, які закріплено за бюджетами місцевого само­врядування. За рахунок цих надходжень формують бюджет делегованих повноважень, тобто це ті ресурси, що виділяє дер­жава на виконання функцій і завдань держави на місцях. Саме тому їх формують за рахунок загальнодержавних податків і зборів, інших надходжень, справляння яких регулюється вик-

1 Відомості Верховної Ради України. - 1997. — № 24. - Ст. 170.


лючно законами (спеціальні податкові закони, Кодекс про адмі­ністративні правопорушення тощо).

Податок із доходів фізичних осіб належить до переліку за­гальнодержавних податків і зборів (ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»). Це означає регулювання його вик­лючно Верховною Радою, але не пов'язано з надходженням коштів від нього до Державного бюджету України. За рахунок надходжень від цього податку держава забезпечує формування фондів коштів у місцевих бюджетах для виконання функцій і завдань держави на місцях. За бюджетами міст Києва й Севастополя, міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) і обласного значення, міст районного значення, сіл, селищ і їхніх об'єднань закріплено:

1) 100% загального обсягу податку з доходів фізичних осіб
бюджетами міст Києва й Севастополя, який справляється на

їхній території;

2) 75% податку — за бюджетами міст республіканського (в
Автономній Республіці Крим) і обласного значення, який справ-

ляється на їхній території;

3) 25% податку — за бюджетами міст районного значення,
сіл, селищ і їхніх об'єднань, який справляється на їхній території.

Ст. 66 Бюджетного кодексу є певним відображення загаль-них засад, які врегульовано ст. 64, але якщо в останній визна­но доходи бюджетів місцевого самоврядування (фактично базових бюджетів бюджетної системи України), то в цій статті закріплено склад доходів інших типів місцевих бюджетів, які спрямовано на формування бюджетних коштів за рахунок за-гальнодержавних платежів. Згідно з частинами 6, 7 ст. 63 За-кону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кошти Державного бюджету, які передають у вигляді дотацій і субвенцій, розподіляють обласні ради між районними бюджетами котами міст обласного значення в розмірах, необхідних формування дохідних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовують фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласних бюджетів, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій, зараховують до районних бюджетів, і районні ради розподіляють їх між місцевими



Глава 7


Поняття бюджету. Бюджетна система України




бюджетами в розмірах, необхідних для формування дохідних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, виз­начених законом, використовують для фінансування з район­ного бюджету спільних проектів територіальних громад.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формують відповідно до обсягу повноважень, які визначають відповідні міські ради. Відповідно до ч. 2 ст. 64 вказаного Закону, районні у містах ради та їхні виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Видатки місцевих бюджетів, що мають загальні засади регу­лювання, диференціюють залежно від типу місцевого бюдже­ту. Разом з тим потрібно виходити з певної кореспонденції норм Бюджетного кодексу та норм Закону «Про місцеве самовряду­вання в Україні» при регулюванні подібних відносин. Але ро­бити це необхідно дуже уважно, бо можна торкнутися деяких суперечностей. Наприклад, Кодексом визначено окремо «місцеві бюджети» та «бюджети місцевого самоврядування» (ст. 2), тоді як у ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» їх закріплено як синоніми, коли визначено «бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет)».

Видатки місцевих бюджетів згідно з ч. 7 ст. 64 Бюджетного кодексу поділяють на дві частини:

а) видатки, які пов'язано з виконанням делегованих зако­-
ном повноважень органів виконавчої влади. їх визначають відпо­-
відно до функцій держави та передають на місця для вико­-
нання з відповідною деталізацією (статті 88 — 90 Кодексу). Ці
видатки враховують при визначенні обсягів міжбюджетних транс­
фертів, їх регулює держава, яка й забезпечує їх виконання відпо­-
відними ресурсами;

б) видатки, які пов'язано з виконанням власних повнова­-
жень місцевого самоврядування (ст. 91 Кодексу), які спрямо­-
вують на реалізацію повноважень місцевих органів і врахову­-
ють при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призна­чення (ст. 2 Кодексу), які встановлено рішенням про місцевий бюджет для певних цілей. Джерелом здійснення цих видатків є кошти місцевих бюджетів і міжбюджетні трансферти з Дер-


жавного бюджету України. Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону «Про Місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їхні виконавчі органи самостійно роз­поряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визна­чають напрями їхнього використання. У видатковій частині Місцевих бюджетів окремо передбачають видатки поточного бюджету (спрямовують на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать до бюджету розвитку) та видатки бюджету розвитку (спрямо-вують на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних із розширенням відтворення) — ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 67 цього Закону передбачено фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконання рішень органів державної влади. Повноваження органів виконавчої влади, надані законом, фінансує держава в повному обсязі для.здійснення органами місцевого самоврядування. Кошти для цього передбачають щорічно в Законі України про Державний бюджет України. Рішення органів державної влади, які зумовлюють додаткові видатки органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм фінансових ресурсів, іти, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, які не було попередньо забезпечено відповідними фінансовими ресурсами, компенсує держава.

Поняття бюджету розвитку визначено в ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» як доходи й видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Статтею 71 Бюджетного кодексу визначено складові доходів і витрат бюджету розвитку. Доходи бюджету розвитку формують за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих трансфертів з інших бюджетів (ч. 5 ст. 63 Закону «Про самоврядування в Україні»).

Бюджети Автономної Республіки Крим і міські бюджети приймають виключно стосовно дефіциту бюджету розвитку, тобто


                   
         

 

перевищення видатків відповідних бюджетів понад їхніми до­ходами, які утворюються та використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку зміцнення матеріаль­но-фінансової бази (ст. 72 Бюджетного кодексу, ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, фак­тично, закріплено заборону щодо дефіциту під час затвердження поточного бюджету. Отже, фінансування обов'язкових, життє­во необхідних витрат для територіальних громад здійснюють обов'язково (поточний бюджет) або забезпечують просте відтво­рення. Дефіцит же розповсюджено виключно на видатки щодо розширеного відтворення.

Запозичення як шлях покриття дефіциту Автономної Рес­публіки Крим, міських бюджетів деталізовано в статтях 73, 74 Бюджетного кодексу.





Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 713 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...