Вивчення правил та вимог пожежної безпеки 2 страница

Розподіл функцій між такими групами здійснюється таким чином.

Перша група. Розробляє та здійснює спеціальні заходи, спрямовані на зменшення пожежної небезпеки технологічних процесів і виробничого устаткування; слідкує за справністю автоматичних контрольно-вимірювальних приладів, організовує і проводить раціоналізаторську та винахідницьку роботу з питань пожежної безпеки. До складу групи включаються керівники виробництв, працівники технологічного відділу, начальники центральної заводської та цехових лабораторій, технологи та начальники цехів. Очолює групу головний технолог підприємства.

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Начальник цеху__________________

«» 199 р.

ТАБЕЛЬ

обов'язків бойової обслуги (відділення №_) ДПД в цеху____

№ бойової обслуги	Зміна, прізвище, посада	Обов'язки щодо запобігання пожежі	Обов'язки у разі виникнення пожежі
1-ша зміна	2-га зміна
Начальник	Науменко,	Єрмаков,	Здійснює контроль за дот-	Керує гасінням пожежі до
відділення	старший	старший	риманням протипожежно-	прибуття державної (відом-
ДПД	майстер	майстер	го режиму, виконанням	чої) пожежної охорони
			актів ПТК, проводить за-
			няття і тренування з чле-
			нами ДПД
Дружинник	Рябко,	Дутчак,	Наглядає за технічним ста-	Повідомляє пожежну охо-
№ 1	слюсар	токар	ном засобів зв'язку та си-	рону про виникнення по-
(зв'язко-			стемами оповіщення про	жежі. Зустрічає пожежні
вий)			пожежу. В разі відсутності	підрозділи. В разі відсут-
			начальника відділення ви-	ності начальника виконує
			конує його обов'язки	його обов'язки
Дружинник	Орлов,	Литвин,	* Відповідає за справність	Прокладає рукавну лінію
№ 2	механік	слюсар	усіх вузлів та приладів у	від найближчого пожежно-
(ствольник)			внутрішньому протипо-	го крана до місця пожежі і
			жежному водопроводі, а	працює зі стволом
			також - за наявність і
			справність первинних за-
			собів гасіння пожежі
Дружинник	Гулько,	Афанасьев,	Наглядає за виконанням	Допомагає дружиннику
№ 3 (під-	електрик	інструмен-	правил пожежної безпеки	№ 2 прокладати рукавну
ствольник)		тальник	робітниками цеху, а та-	лівію, відкриває вентиль
			кож - за режимом експ-	пожежного крана. В разі
			луатації електроустатку-	необхідності працює зі
			вання, за виконанням	стволом від 2-го ПК. Ви-
			правил пожежної безпеки	микає електропостачання
			під час проведення будь-	в зоні пожежі
			яких вогневих робіт
Дружинник	Левчук,	Могиль-	Наглядає за утриманням	Організує оповіщення та
№ 4	фрезеру-	ний,	шляхів евакуації, а також	евакуацію людей і матері-
	вальник	токар	за дотриманням вимог збе-	альних цінностей. Підно-
			рігання та використання	сить до місця пожежі вог-
			легкозаймистих і горючих	негасники і працює з ними
			рідин, пожежонебезпечних
			матеріалів і речовин
Дружинник	Прудніков,	Вареник,	Відповідає за оформлення	Працює з ломом у разі необ-
№ 5	комірник	різноробо-	протипожежного куточка;	хідності розкриття, розби-
		чий	ведення протипожежної	рання конструкцій. Підно-
			пропаганди. Проводить бес-	сить до місця пожежі вог-
			іди й роз'яснювальну ро-	негасники і працює з ними
			боту з працівниками цеху

Начальник ДПД цеху

«___»______________199___р.

Друга група. Здійснює розробку та виконання заходів щодо забезпечення належного стану пожежної безпеки в електроустаткуванні, покращення стану систем зв'язку, водопостачання; запроваджування автоматичних засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації, а також контролю за їх технічним станом. До складу групи входять: начальник електроцеху, начальник служби зв'язку підприємства, фахівці з водопостачання та обслуговування пожежної автоматики. Очолює групу головний енергетик.

Третя група. Контролює виконання протипожежних вимог чинних будівельних норм і правил під час нового будівництва або реконструкції виробничих та допоміжних споруд чи приміщень. До неї можна включити працівників відділу капітального будівництва, начальника ремонтно-будівельного цеху та ін. Керує роботою групи начальник відділу капітального будівництва.

На підприємствах вугільної, текстильної, хімічної, деревообробної промисловості, де є розгалужена мережа витяжної вентиляції, що значною мірою впливає на рівень протипожежного стану об'єкта, може створюватись окрема група для розробки та здійснення протипожежних заходів у виробництві з наявністю вентиляційних систем. Очолює таку групу головний механік або заступник головного енергетика.

Члени загальнооб'єктової пожежно-технічної комісії закріплюються за структурними підрозділами підприємства для забезпечення повсякденного контролю за їх протипожежним станом та надання допомоги цеховим комісіям.

Такий продуманий розподіл обов'язків та утворення спеціалізованих груп надає можливість охопити практично всі питання з пожежної профілактики на об'єкті.

Важливими моментами діяльності ПТК є підтримування зв'язку з пожежною охороною та здійснення контролю за виконанням приписів держ-пожнагляду. Однак слід пам'ятати, що комісія не має права скасовувати або заміняти іншими заходи та терміни їх виконання, запропоновані приписами органів держпожнагляду.

ПТК повинна проводити масово-роз'яснювальну роботу та пропагувати заходи серед працівників підприємства щодо необхідності додержання протипожежного режиму та виконання правил і вимог пожежної безпеки. Силами комісії проводяться лекції та бесіди на протипожежні теми, аналізується протипожежний стан підприємства та його окремих дільниць; готуються і подаються на обговорення виробничих нарад і зборів питання про поліпшення протипожежного стану і т. ін.

Відповідне місце в діяльності комісії повинні займати винахідницька та раціоналізаторська робота, впровадження технологічних удосконалень, які підвищують рівень пожежної безпеки. Але головною та найбільш змістовною формою роботи ПТК є систематичні (один раз на квартал) проведення детального огляду (обстеження) протипожежного стану на підприємстві, які рекомендується здійснювати за нижченаведеною схемою.

Основні етапи огляду (обстеження) протипожежного стану підприємства

(виробничих будівель, споруд, складів, лабораторій та інших

приміщень) і зміст діяльності ПТК на кожному

окремому етапі такі:

Підготовка до проведення огляду.

1.1. Вивчення членами пожежно-технічної комісії документів норм і правил пожежної безпеки;

відомчих наказів, вказівок, розпоряджень щодо забезпечення пожежної безпеки;

приписів держпожнагляду;

описів технологічних процесів, технологічних регламентів та ін.;

довідників та спеціальної літератури;

інформації про пожежі, вибухи, аварії на споріднених підприємствах;

журналів «Пожежна безпека», «Охорона праці».

1.2. Проведення попереднього засідання комісії, на якому необхідно: розглянути план проведення огляду (обстеження) будівель, споруд,

території та приміщень підприємства;

поінформувати членів комісії про особливості пожежної небезпеки підприємства та рівень протипожежного захисту;

перевірити ступінь готовності членів ПТК до проведення огляду (обстеження), провести з ними відповідний інструктаж.

1.3. Організаційне забезпечення огляду (обстеження): погодження умов проведення огляду (обстеження) з власником (керівником) підприємства;

залучення (в разі необхідності) потрібних фахівців з метою розробки заходів до посилення пожежної безпеки за підсумками огляду (обстеження);

запит необхідних додаткових відомостей та документів, які характеризують стан пожежної безпеки підприємства;

оповіщення персоналу об'єкта про дату і час проведення огляду (обстеження) протипожежного стану.

2. Перевірка організації роботи щодо забезпечення належного рівня пожежної безпеки зі сторони адміністрації.

2.1. Організація контролю за виконанням об'єктових наказів та їх реалізацією:

призначення відповідальних за пожежну безпеку;

дотримання порядку проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму;

робота добровільної пожежної дружини;

режим роботи підприємства та організація чергування у вихідні та святкові дні;

порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду приміщень перед їх закриттям;

виконання приписів органів держпожнагляду.

2.2. Організація виконання капітальних протипожежних заходів: включення питань про виконання протипожежних заходів капітального характеру до планів розвитку підприємства;

виділення коштів на здійснення капітальних протипожежних заходів; здійснення контролю за виконанням капітальних протипожежних заходів.

2.3. Достатність та якість заходів щодо поліпшення протипожежного стану підприємства на підставі аналізу його пожежної небезпеки.

2.4. Реагування адміністрації на випадки пожеж і порушень правил пожежної безпеки.

2.5. Організація та забезпечення проведення протипожежної пропаганди.

3. Перевірка відповідності фактичного рівня протипожежного захисту вимогам чинних норм і правил пожежної безпеки.

3.1. Утримання території:

розташування будівель і споруд підприємства по відношенню до розміщених поряд житлових і лісових масивів, виробництв, автомобільних та залізничних шляхів, ліній електропередач, до інших об'єктів (відповідність протипожежним нормам проїздів, під'їздів, в'їздів на терито-

рію, протипожежних відстаней, зважаючи на рельєф місцевості та «розу вітрів» і т.ін.);

достатність і стан внутрішніх шляхів, проїздів, від'їздів, наявність вільного доступу до джерел водопостачання, будівель і споруд на території об'єкта;

наявність і достатність первинних засобів пожежогасіння, відповідних покажчиків, знаків безпеки, попереджувальних написів тощо;

вчасність очищення території від технологічних відходів, сміття та ін.

3.2. Експлуатація електроустаткування:

організація і проведення технічного обслуговування та планово-профілактичних ремонтів;

відповідність і справність апаратів захисту від статичних розрядів, наявність заземлювальних пристроїв і захисту від блискавок;

відповідність підбору і монтажу електрообладнання та електропроводки класам зон за вибуховою та пожежною небезпекою згідно з вимогами ПУЕ;

наявність інструкцій про правила експлуатації електрообладнання, знання та виконання їх вимог;

проведення вимірів опору ізоляції в електропроводці, наявність відповідних актів;

відповідність вимогам ПУЕ аварійного (евакуаційного) освітлення.

3.3. Експлуатація технологічного обладнання: наявність інструкцій щодо експлуатації та їх виконання; вибіркова перевірка вчасності та якості проведення технічного обслуговування та планово-профілактичних ремонтів;

достатність і справність приладів контролю та регулювання технологічних процесів, використання їх для зниження пожежної небезпеки;

достатність передбачених на підприємстві організаційних та інженерно-технічних заходів, що спрямовані на запобігання аварійним і вибухопоже-жонебезпечним ситуаціям;

необхідність, наявність і працездатність систем локального автоматичного пожежогасіння;

наявність безпосередньо на робочих місцях і обладнанні текстів-пам'я-ток з попередженнями про аварійні режими.

3.4. Системи опалення та теплогенеруючого устаткування: відповідність нормам систем опалення, видів теплоносіїв і типів нагрівальних приладів, теплогенеруючого устаткування;

справність приладів автоматики, опалювальних приладів, відповідність розділок, відступок, передтопкових листів, ізоляції від контакту з горючими матеріалами;

відповідність вимогам проведення технічного обслуговування (ТО) та ППР;

наявність інструкцій щодо експлуатації; знання і виконання їх вимог.

3.5. Системи вентиляції та кондиціювання:

відповідність електро- і вентобладнання, місць забору і викиду повітря; вимогам норм і правил пожежної безпеки;

відповідність вогнезатримуючих клапанів (пристроїв), магнітних та інших уловлювачів;

вибіркова перевірка вчасності та якості ТО і ППР;

відповідність вимогам аварійної вентиляції;

наявність.інструкцій щодо експлуатації устаткування, їх знання і виконання.

3.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів:

відповідність кількості евакуаційних виходів, стану шляхів евакуації; наявність покажчиків «Евакуаційний вихід», евакуаційного освітлення; відповідність планів евакуації та інструкцій.

3.7. Порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт: наявність і відповідність до норм спеціальних місць проведення вогневих

робіт;

наявність і відповідність до норм первинних засобів пожежогасіння;

справність робочого обладнання;

відповідність видачі нарядів-допусків на виконання тимчасових вогневих робіт;

зберігання карбіду кальцію, балонів з газами.

3.8. Складське господарство:

врахування пожежонебезпечних і фізико-хімічних властивостей матеріалів та речовин, що зберігаються;

відповідність умов зберігання сировини, готової продукції, легкозаймистих і горючих рідин тощо.

3.9. Експлуатація засобів пожежної автоматики:

виконання діючих правил та інструкцій по технічному утриманню засобів пожежної автоматики;

організація обслуговування і контролю працездатності устаткування;

наявність і оформлення відповідної технічної документації;

облік та аналіз спрацювань, несправностей;

розробка заходів, спрямованих на підвищення надійності та якості обслуговування систем пожежної автоматики.

3.10. Утримання засобів пожежогасіння: виконання інструкцій по експлуатації;

відповідність наявної кількості засобів пожежогасіння розрахунковим вимогам;

відповідність і справність систем зовнішнього протипожежного водопостачання, їх обслуговування та утримання;

відповідність і справність внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежних кранів, насосів-підвищувачів, вводів, електрозасувок), наявність інструкцій, схем водопостачання, їх знання і виконання.

3.11. Готовність підприємства на випадок пожежі:

відповідність і справність централізованих систем оповіщення про пожежу, засобів зв'язку;

наявність і відповідність табелів обов'язків бойової обслуги добровільних пожежних дружин;

рівень знань і підготовки працівників підприємства на випадок пожежі.

4. Узагальнення матеріалів огляду (обстеження), підведення підсумків.

4.1. Підготовка і складання акта стосовно обстеження протипожежного стану.

4.2. Розробка наказу керівника (власника) об'єкта за підсумками проведеного огляду.

4.3. Підготовка і проведення наради за матеріалами і результатами огляду.

4.4. Здійснення контролю за виконанням заходів пожежної безпеки, які були розроблені пожежно-технічною комісією під час проведення огляду (обстеження) протипожежного стану на підприємстві.

В наказі керівника (власника) підприємства, яким затверджується акт ПТК, визначаються шляхи і способи усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки, звертається увага керівників структурних підрозділів і технічних служб на характерні порушення протипожежного режиму. Визначається порядок контролю за виконанням протипожежних заходів.

Посадові особи, які не виконують або ігнорують вимоги членів ПТК, можуть бути притягнуті до відповідальності керівником підприємства.

Пожежно-технічним комісіям слід вчасно готувати і проводити заходи, спрямовані на підготовку об'єкта до зимового і літнього сезонів року, а також щодо посилення протипожежного режиму у вихідні та святкові дні.

Під пильним контролем ПТК мають бути питання розвитку і реконструкції зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання, систем виробничої вентиляції, а також будівництво, реконструкція і ремонт об'єкто-вих шляхів, проїздів, під'їздів до джерел протипожежного водопостачання, створення необхідних протипожежних відстаней.

Пожежно-технічні комісії мають здійснювати заходи, спрямовані на створення відповідної навчальної бази та удосконалення методів навчання робітників і службовців правилам пожежної безпеки, проведення навчальних тривог з відпрацьовуванням планів евакуації та ліквідації аварій у цехах і в технологічному устаткуванні.

Пожежно-технічні комісії спроможні проводити велику роботу, спрямовану на зниження рівня пожежної небезпеки в технологічних процесах виробництв, на профілактику пожеж і домагатися значного покращання протипожежного стану.

Розділ XI. ВОГНЕГАСНІ РЕЧОВИНИ ТА ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

§ 81. Способи та умови припинення горіння

Механізм виникнення горіння та небезпечні фактори пожежі детально розглянуті в попередніх розділах. Оскільки для виникнення та розвитку процесу горіння, який викликає явище пожежі, необхідно одночасне сполучення горючої речовини, окисника, джерела запалювання та безперервного потоку тепла від осередку пожежі до горючого матеріалу, то для припинення горіння досить виключити будь-який з цих елементів. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.

Припинити процес горіння можливо зниженням вмісту горючого компонента, зменшенням концентрації окисника, збільшенням енергії активації процесу в полум'ї за допомогою інгібіторів горіння, зниженням температури.

Існують таки основні способи припинення горіння:

1. Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур.

2. Ізоляція вогнища горіння від повітря.

3. Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами.

4. Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окис-нення (горіння) у полум'ї.

5. Механічний зрив полум'я сильним струменем води, порошку чи газу.

6. Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гасить.

Практична реалізація способів припинення горіння може бути досягнута за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів.

§ 82. Вогнегасні речовини

До вогнегасних речовин належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовуються також для запобігання, обмеження розповсюдження пожежі, захисту людей та матеріальних цінностей. Використовуються такі види вогнегасних речовин: вода;

вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність; піна;

газові вогнегасні склади; вогнегасні порошки; комбіновані вогнегасні склади.

Вибір вогнегасної речовини та способу її подавання визначається умовами виникнення та розвитку пожежі.

Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасник засобів, які можна поділити на:

охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);

розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);

ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);

засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хла-дон та ін.).

Дамо коротку характеристику основних вогнегасних речовин.

Вода - це найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Вода має високу теплоємність - 4,19-Ю3 Дж-кг^-К"1 за нормальних умов та добрі охолоджувальні якості. Під час гасіння пожежі вода, а точніше, певна її кількість випаровується внаслідок контакту з високотемпературним осередком. 31л води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення реагуючих речовин. Внаслідок великих значень теплоти пароутворення (близько 2260 Дж-кг'1) вода забирає із зони горіння велику кількість тепла, що, у свою чергу, забезпечує помітний охолоджувальний ефект.

Вода має високу термічну стійкість. Розкладення її на водень та кисень відбувається при температурах понад 1700 °С. Тому гасіння водою більшості горючих матеріалів та рідин є безпечним, адже температура їх горіння не перевищує 1300 °С.

Найбільший вогнегасний ефект спостерігається при застосуванні води у дрібнорозпиленому стані. Такою водою можна гасити навіть горючі рідини, оскільки туманоподібна хмара дрібнорозпиленої води спричиняє ізолювальний ефект. Застосування розчинів змочувачів, які зменшують поверхневий натяг води, дає можливість зменшити її витрати на гасіння деяких матеріалів на 30-50%.

Вода добре проводить електричний струм. Це треба пам'ятати під час гасіння пожеж в електроустаткуванні, що перебуває під напругою.

Піна - це колоїдна дисперсна система, яка складається з комірок -пузирчиків газу. Стінки пузирчиків утворюються із розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.

Піни розподіляють на хімічні та повітряно-механічні.

Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних технічних пристроїв - піногенераторів із водних розчинів поверхнево-активних речовин (піноутворювачів).

Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.

Для найбільшої ефективності гасіння вогню треба застосовувати піни, які мають як ізолювальні, так і охолоджувальні властивості.

Важливими характеристиками піни є її стійкість і кратність. Низькок-ратними пінами гасять вогонь, головним чином, на поверхнях.

Для гасіння горючих рідин застосовуються піни кратністю до 100. Вони добре затримуються і розтікаються на поверхні, ефективно перешкоджають проникненню крізь них горючих парів, мають охолоджувальну дію.

Для об'ємного гасіння, витіснення диму, ізоляції технологічних установок від впливу теплових потоків використовують високократну піну. При об'ємному гасінні пожежі не слід подавати водяні струмені на піну, оскільки під їх дією вона руйнується.

Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких та газоподібних речовин.

Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:

хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали введеного у полум'я порошку викликають суміжні реакції, які руйнують радикали, здатні, горіти, або перешкоджають їх утворенню);

утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки;

утворення хмари порошку, яка має властивості екрану;

механічного збивання полум'я твердими частинками порошку;

виштовхування кисню із зони горіння.

Недоліком порошків є їх здатність до злежування, що ускладнює їх зберігання, особливо тривале.

Є порошки загального та цільового (спеціального) призначення. Дамо загальну характеристику найбільш поширених порошків.

Порошок ПСБ-3 (на основі бікарбонату натрію) належить до порошків загального призначення. Використовується для гасіння легкозаймистих і горючих рідин, газів, електроустаткування, двигунів. Порошок ПСБ-3 непридатний для гасіння тліючих матеріалів, а також лужних металів.

Вогнегасні порошки П2-АП, П-2АПМ (на основі амофосу) загального призначення мають таку ж сферу застосування, як порошок ПСБ-3, але додатково успішно гасять вуглецеві тліючі матеріали (папір, деревину, вугілля тощо).

Порошок Пірант-А та його модифікації Пірант.-АН, Шрант-АК виготовляються на основі фосфорно-амонійних солей. Застосовуються для гасіння тліючих та твердих горючих матеріалів, горючих рідин, газів, електроустановок.

Порошок П-4АП призначений для об'ємного гасіння. Гасить горючі гази, рідини, тліючі матеріали в закритих об'ємах. З метою припинення горіння при об'ємному гасінні необхідно створити протягом декількох секунд по всій зоні горіння таку концентрацію порошку, при якій його загальна поверхня забезпечить необхідну швидкість ліквідації активних центрів реакції горіння. Це досягається подаванням порошку з необхідною інтенсивністю та рівномірним його розподілом по усій зоні горіння.

Порошок К-30 гасить лужні метали, титанову стружку, що горять, на відкритих площах. Необхідною умовою припинення горіння під час гасіння цим порошком є покриття палаючої поверхні шаром вогнегасного порошку певної товщини.

Термін зберігання більшості порошків не менше 5 років. Температурний діапазон використання від мінус 50 °С до 50 °С.

Діоксид вуглецю (СО2) не має кольору та запаху. При підвищенні тиску переходить з газоподібного стану в рідкий.

Механізм припинення горіння діоксидом вуглецю базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагуючих речовин до меж, при яких горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об'єму.

Діоксид вуглецю може подаватися до зони горіння у вигляді снігоподібної маси, здійснюючи охолоджувальну дію, оскільки СО2 перебуває у вигляді снігу при температурі мінус 78 °С.

Існує два основних методи гасіння пожеж за допомогою СО2: об'ємний і поверхневий. Об'ємне гасіння здійснюється у замкнутих приміщеннях.

Вихід снігоподібного СО2 з балона при температурі навколишнього середовища 20 °С становить не менше 28% (з 1 кг рідкого С02 може утворитися 280 г снігу і близько 500 л газу). При застосуванні систем об'ємного гасіння необхідно враховувати вплив діоксиду вуглецю на організм людини.

Вміст в атмосфері приміщення 10% СО2 є небезпечним, а при концентрації 20% швидко настає смерть від паралічу органів дихання.