Облік пожеж

Статистичні відомості про пожежі дають можливість створювати аналітичну базу щодо розробки концепції подальшого розвитку пожежної справи, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів, висновків з причин та умов виникнення пожеж. Облік пожеж здійснюється згідно з вимогами Правил обліку пожеж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508.

Обліку підлягають пожежі, які являють собою неконтрольоване горіння поза межами спеціального вогнища.

Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі, великі та інші.

Особливо великими визнаються пожежі, які спричинили збитки на суму 10 тис. і більше розмірів мінімальної заробітної плати.

Великими визнаються пожежі, які спричинили збитки на суму від 1 тис. до 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати.

Не належать до пожеж:

випадки горіння, зумовлені специфікою технологічного процесу виробництва чи умовами роботи промислових установок та агрегатів;

вибухи та спалахи без наступного горіння;

випадки самоспалювання, якщо це не призвело до поширення вогню.

Облік пожеж в цілому по Україні веде Головне управління державної пожежної охорони МВС.

На кожну пожежу після її ліквідації спеціальною комісією складається акт не менше як у двох примірниках, за формою, затвердженою МВС. До складу комісії включаються: представник наглядового органу (на підконтрольних об'єктах), представник адміністрації об'єкта або власник, потерпілий, а також можуть включатися представники органів внутрішніх справ, страхових компаній та інші особи.

Не підлягають обліку:

пожежі, що сталися на об'єктах власності міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян, якщо ними не заподіяні збитки юридичним і фізичним особам України, а також на об'єктах, що не перебувають у юрисдикції України, незалежно від наслідків пожежі;

випадки горіння сміття, листя поза будинками і спорудами, якщо для їх гасіння не залучалися пожежні підрозділи.

Міністерства та відомства ведуть відомчий облік та аналіз пожеж. Підприємства, установи і організації надсилають повідомлення про пожежі органам, до сфери управління яких вони належать.

Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і побічних втрат за цінами, що діють на час ліквідації пожежі.

Визначення прямих, побічних, соціальних та екологічних збитків наведені в § 4 розділу І.

Слід зазначити, що побічні збитки, особливо на виробництві, можуть перевищувати прямі в декілька, іноді в десятки разів.

Прямі і побічні збитки беруться на облік окремо.

У разі знищення (пошкодження) під час пожежі продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки обчислюються на підставі договірних та інших документів чи експертиз.

Збитки від пожежі повинні обчислюватися повністю незалежно від того, відшкодовуються вони чи ні, на підставі документів, поданих керівником (власником) підприємства, установи, організації, іншою юридичною особою і громадянами, яким вони заподіяні, а стосовно застрахованого майна - за розрахунковою сумою відшкодувань страхових компаній.

Відповідальність за достовірність даних про збитки несуть особи, які підписали відповідні документи.

Загиблими на пожежах вважаються особи, смерть яких має прямий причинний зв'язок з пожежею.

До переліку потерпілих на пожежах включаються особи, які отримали тілесні пошкодження, опіки чи отруєння, що спричинили тимчасову або постійну втрату працездатності і якщо це підтверджено документами, виданими медичними закладами.

§ 76. Загальні принципи організації забезпечення пожежної безпеки об'єкта (підприємства)

Методологію організації забезпечення пожежної безпеки об'єкта розглянемо на прикладі схеми організації такого захисту промислового підприємства (рис. 10.1).

Для створення системи забезпечення пожежної безпеки керівник (власник) підприємства згідно з нижченаведеною схемою має здійснити такі організаційні заходи:

забезпечити якісне і вчасне виконання чинного законодавства з питань пожежної безпеки, відповідних постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень місцевих органів влади, вищих відомчих організацій, норм та правил пожежної безпеки;

призначити наказом відповідальних за протипожежний стан;

визначити порядок і організувати проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму;

створити пожежно-технічну комісію;

створити добровільну пожежну дружину;

здійснити страхування працівників відомчої пожежної охорони (якщо вона є на підприємстві) та членів добровільної пожежної дружини коштами підприємства;

визначити режим роботи підприємства та організувати чергування у вихідні та святкові дні;

забезпечити додержання протипожежного режиму на підприємстві, для чого розробити і затвердити відповідні інструкції про заходи з пожежної безпеки і контролювати їх виконання;

визначити порядок та організувати проведення огляду приміщень перед їх закриттям;

встановити порядок проведення вогневих та пожежонебезпечних робіт;

призначити (у кожному окремому випадку) відповідальних осіб за виконання приписів органів держпожнагляду;

включити питання про виконання капітальних протипожежних заходів до планів розвитку підприємства, поліпшення умов та охорони праці;

забезпечити виділення коштів на протипожежні заходи;

на підставі аналізу пожежної небезпеки розробити заходи щодо посилення протипожежного захисту;

включити питання забезпечення протипожежного захисту до функціональних обов'язків посадових осіб підприємства, а також до колективних договорів;

визначити можливість (місця) куріння, застосування побутових нагрівальних приладів;

визначити місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничих приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних камер від горючих нашарувань;

Рис. 10.1. Схема організації забезпечення пожежної безпеки підприємства

установити порядок проведення планово-профілактичних ремонтів та оглядів електроустаткування, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

встановити порядок виклику членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб, порядок відключення від мережі електроустаткування в разі пожежі;

визначити порядок дій на випадок пожежі, евакуації людей та матеріальних цінностей, забезпечити їх систематичне відпрацювання.

Якщо на підприємстві здійснюється перепланування будівель, приміщень, споруд, зміна технології, штатного розкладу, то адміністрація повинна забезпечити своєчасне перероблення інструкцій та планів евакуації.

Біля телефонних апаратів мають бути вивішені або наклеєні на самі апарати спеціальні таблички із зазначеним номером телефону для виклику пожежної охорони.

У сучасному виробництві та будівництві застосовується дуже багато різноманітних речовин та матеріалів, у тому числі імпортних, з невідомими властивостями щодо пожежної небезпеки. В цьому випадку власник підприємства повинен заборонити їх застосування до з'ясування через відповідні установи та організації відомостей (показників) про їх пожежну небезпеку.

Якщо за технологічних умов має місце застосування або переробка сильнодіючих отруйних речовин та джерел радіоактивного випромінювання, власники підприємств зобов'язані регулярно в узгоджені з пожежною охороною терміни інформувати її про кількість таких речовин і матеріалів, їх токсичні властивості, особливості наслідків впливу високих температур, повідомляти про інші дані, необхідні для забезпечення безпеки особового складу, який залучається для гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах. Така ж інформація повинна бути доведена і до членів добровільних пожежних дружин, спеціалістів, що працюють з цими речовинами, та до інших відповідальних осіб.

Треба розробити окрему інструкцію для працівників охорони підприємства, в якій необхідно визначити їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень; порядок дій у разі виявлення пожежі; спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також обов'язково вказати, хто з посадових осіб адміністрації має викликатися в нічний час у разі пожежі. Для цього у приміщеннях та постах охорони має бути список посадових осіб підприємства із зазначенням їх домашньої адреси та телефонів.

Система забезпечення пожежної безпеки підприємства забезпечує досягнення своєї мети тільки тоді, коли буде ефективно працювати. Оскільки окреслена нами схема базується на відповідних функціях конкретних працівників та службовців, то дуже важливим фактором її забезпечення є контроль. Тому власник (керівник) підприємства повинен вживати відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками объекта встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів, які діють у цій сфері.