Інтелектуальна власність та інформація

Об’єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці.

Суб'єктами права інтелектуальної власності визнаються громадяни, юридичні особи та держава.

Традиційно для юридичної науки і практики є прийняття за основу правового регулювання будь-якої галузі чи інституції права Конституції України. В ній можна знайти наступні базові засади регулювання інформаційних відносин.

Згідно з ст. 41, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Інтелектуальна, творча діяльність знаходить вираз в інформації.

У ст. 54 Конституції: громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відносини щодо створення і використання об'єктів права інтелектуальної власності регулюються Цивільним кодексом України [16], Господарським кодексом України [18], Кримінальним кодексом України (статті 176, 177 і 229) [15], Кримінально-процесуальним кодексом України [17] та іншими нормативно-правовими актами України [27, 33, 38, 45, 59].

Цивільним кодексом об'єктами цивільних прав визнаються речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Кримінальний кодекс України:

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

Основні нормативно-правові акти України, що регулюють питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

№ з/п	Назва нормативно-правового акта	Дата прийняття і номер акта
1.	Закон України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції Закону України від 11.07.2001 N 2627-III, з подальшими змінами та доповненнями)	23.12.93 N 3792-XII
2.	Закон України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм" (в редакції Закону України від 10.07.2003 N 1098-IV)	23.03.2000 N 1587-ІII
3.	Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (зі змінами та доповненнями)	16.11.92 N 2782-XII
4.	Закон України "Про видавничу справу" (зі змінами та доповненнями)	05.06.97 N 318/97-ВР
5.	Закон України "Про телебачення і радіомовлення" (в редакції Закону України від 12.01.2006 N 3317-IV)	21.12.93 N 3759-XII
6.	Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"	27.12.2001 N 1756
7.	Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних " (зі змінами та доповненнями)	13.10.2000 N 1555

Охороні прав на об’єкти інтелектуальної власності присвячені також Закони України “Про охорону прав на промислові зразки”; “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”; “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”; “Про охорону прав на зазначення походження товарів”; “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” тощо.