Інформаційна інфраструктура як один з основних об’єктів інформаційної сфери

Інфраструктура (від лат. infa – нижче, під та structura – будова, розміщення) – комплекс галузей господарства, які обслуговують виробництво. Вона включає будівництво доріг, каналів, аеропортів, енергетичне господарство, освіту, науку, охорону здоров’я тощо.

Інформаційна інфраструктура – це комплекс сучасних наукових знань, технологій та технічних засобів, які забезпечують процес обігу інформації в інформаційній сфері.

Інформаційна інфраструктура є одним з основних об’єктів інформаційної сфери і складається з наступних інформаційних систем:

– організаційних, які забезпечують розвиток і функціонування інформаційної сфери;

– інформаційно-телекомунікаційних, які здійснюють управління інформаційними потоками;

– інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій;

- засобів масової інформації.

Входження України у світове інформаційне середовище пред’являє високі вимоги до кожної складової вітчизняної інформаційної інфраструктури. Тому, на початковому етапі, існуючі проблеми можна вирішити за рахунок придбання державою ліцензій у провідних світових виробників інформаційних продуктів з подальшим їх впровадженням на вітчизняному ринку. Проте, у розвитку національної інформаційної інфраструктури особливе місце належить виробництву вітчизняної техніки, власних конкурентоспроможних інформаційних технологій, які б інтегрували у собі досягнення вітчизняної та світової науки і техніки, орієнтувалися на реалізацію перспективних інформаційних проектів. Для цього необхідно здійснити ряд взаємопов’язаних проектів, спрямованих насамперед на розвиток телекомунікаційного середовища, створення потужних інформаційних ресурсів в усіх сферах життєдіяльності суспільства, впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях управлінської діяльності [52 - 56].

Однією із складових інформаційної інфраструктури нашої держави є система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради України, яка складається з цілої низки забезпечувальних підсистем (сайт Верховної Ради України, АІС “Законопроект”, Автоматизованої системи документообігу, АІС “Опрацювання листів та звернень громадян”, АІС “Проходження запитів народних депутатів, доручень Верховної Ради України”, АІС “Кадри”, система “Рада”, ІПС “Законодавство” тощо.).

Основу загальнодержавної системи нормативних актів забезпечують такі інформаційно-пошукові системи, як “Верховна Рада”, “Вибори”, “Ліга - Закон”, “Правник” тощо.

Інформаційно-аналітична система “Верховна Рада” охоплює весь цикл законотворчої та правозастосовної діяльності. Вона надає послуги структурним підрозділам Верховної Ради України, державним і недержавним організаціям, закладам, фізичним особам як в Україні, так і за її межами завдяки підключенню деяких підсистем до міжнародної мережі Інтернет.

Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи функціонує ряд підсистем:

- “Законопроект”- обслуговує процес розробки законодавчих актів;

- “База даних правової інформації”- забезпечує правовою інформацією споживачів за допомогою інформаційно-пошукових систем “Право”, “Законодавство”, “Картотека” та “Закони та підзаконні акти України в Internet”.

Інформаційно-пошукова система “Законодавство” складається з основного програмного модуля, баз даних та додаткових програмних модулів. Основою системи є база даних центральних органів влади, програмне забезпечення пошуку, систематизації та перегляду документів в ній, а також система адміністрування баз даних, яка відповідає за актуалізацію баз даних та програмного забезпечення. Сюди ж входять допоміжні бази даних: термінологія законодавства України, інформація про курси валют, індекси інфляції, довідник установ та посадових осіб. За своїм бажанням користувач може працювати д додатковими ресурсами системи: вбудованими перекладачами української, російської та англійської мови, системою створення власних баз даних та додатковими базами правової інформації (проекти, Київське регіональне законодавство, законодавство Автономної Республіки Крим).

Інформаційно-аналітична система “Вибори” здійснює накопичення інформації про хід виборів на всіх етапах виборчого процесу, облік даних про виборчі округи України, збір, контроль та опрацювання оперативної інформації про результати виборів, консультативно-довідкову підтримку закону про вибори, формування звітів та довідок різного характеру.

Інформаційно-аналітична система “Ліга-Закон” – найбільша в Україні система, в базах даних якої накопичується інформація нормативно-правового характеру. Система проста у використанні і розрахована на широке коло користувачів. Її база даних вміщує законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України з 1990 року, Кабінетом Міністрів – з 1992 року, Президентом України, нормативні акти міністерств і відомств, що зареєстровані Міністерством юстиції, починаючи з 1993 року. Система складається з декількох баз даних, має зручний інтерфейс, потужний довідково-пошуковий апарат.

Інформаційно-пошукова система “Правник” забезпечує пошук правових актів України і документів міжнародного характеру, починаючи з 1883 року. Інформаційно-довідкові бази даних системи вміщують тексти Конституції, всі чинні кодекси, закони, постанови Верховної Ради, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів тощо. Система має розгалужений пошуковий апарат, що дозволяє здійснювати пошук необхідних документів по різних реквізитах.

Іншою складовою інформаційної інфраструктури є засоби масової інформації. У ст. 20 Закону України “Про інформацію” виписані дефініції понять “масова інформація” та “засоби масової інформації – друковані і аудіовізуальні”.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.

Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.

У ст. 1 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” [23] знаходимо ще одне визначення друкованих засобів масової інформації: друковані засоби масової інформації(преса) в Україні - це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Сьогодні регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації здійснюється на основі потужної законодавчої бази, основу якої складають закони “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів”[30], “Про телебачення і радіомовлення”[24] тощо. Це законодавство відноситься до видового інформаційного законодавства України, особливості якого будуть розглянуті у главі 5 “Законодавче регулювання окремих видів інформаційних правовідносин”.