Професійна лексика

Науково-технічний прогрес наповнив мову новими поняттями, що властиві різним професіям. Мова представників різних галузей виробництва, народного господарства дедалі збагачується, і цей процес відбувається завдяки формуванню мовлення будь-якої професії, усуненню мовних примітивізмів, збагаченню науково-технічною, суспільно-політичною лексикою і термінологією, появи нових понять.

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність, фах або вид занять не мають розвиненої термінології: курсак (курсова робота), лаба (лабораторна робота), між парами вікно (між заняттями вільний час), завис комп (комп`ютер тимчасово не працює) тощо. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Друга група професіоналізмів – це загальнозрозумілі слова.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Оскільки професіоналізми вживаються на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, вони не завжди відповідають нормам літературної мови.

У межах одного колективу, однієї спеціальності може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (до окомплектувати, до обладнати); недо- (недо промисел, недо внесок); над-, серед-; серед суфіксів -ість, -ат, -ація та ін.

Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів.