Робота над лексичними нормами

Лексичні норми регулюють слововживання. В українській мові треба вживати:

• з а ходи, а не міроприємства;

• наст у пний, а не слідуючий;

• будь-який, а не люб и й;

• як консульт а нта, а не в якості консультанта.

Ключові поняття:

Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові.

Синоніми – це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний. Синоніми поділяються на три основні групи:

· лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий – видатний– славетний – знаменитий);

· стилістичні синоніми – це слова, що відрізняються стилістичним та емоційним забарвленням (говорити – мовити – пророчити – верзти – базікати);

· абсолютні синоніми – зовсім не відрізняються значенням і в контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство – лінгвістика, століття – сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Наприклад: в російській мові – положение, українською – стан (фізичний), положення (горизонтальне), становище (матеріальне). Треба бути уважним, бо заміна навіть однієї букви може вплинути на значення слова і всього тексту.

Наприклад: Замісник. Заступник.

Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов`язки, тобто заміщає відсутнього керівника. Заступник – це офіційна назва посади.