Робота над орфографічними нормами

Орфографічні норми регулюють написання слів, уживання м'я­кого знака, апострофа, великої літери; правопис прізвищ, імен, по батькові тощо.

Основні орфографічні правила:

Апостроф

Апостроф пишеться на позначення роздільної вимови я, ю, с, ї та попередніх твердих приголосних:

- після б, п, в, м, ф, р: В'ячеслав, розв'язати, пом'якшити тощо;

- після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: Мін'юст, під'їхати, трьох'ярусний;

- в імені Лук'ян та в усіх похідних формах.

Апостроф не пишеться:

- після б, п, в, м, ф, якщо у корені слова перед ними стоїть інший приголосний (крім р): цвях, свято, присвячений;

- перед пом'якшеним р: порядок, порятунок тощо.

М'який знак

М'яким знаком [ь] позначається

- м'якість зубних приголосних (д, т, з, с, ц, л, н) у кінці складу та слова: сядь, боротьба, бальзам;

- м'якість приголосних у середині складу перед о: чотирьох;

- у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- -юсіньк-: учнівський, козацький, малесенький, гарнюсінький;

- м'якість кінцевих приголосних у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи І відміни і середнього роду II відміни на -нн(я), -ц(е): земель, будівель, знань, сподівань, сердець;

- м'якість приголосного в дієслівних формах дійсного та наказового способу: сидять, сядьте, роблять, робіть.