Орієнтування в часі. У групі сьомого року життя передбачається ознайом­лення дітей з одиницями часу: секундою, хвилиною, годиною

У групі сьомого року життя передбачається ознайом­лення дітей з одиницями часу: секундою, хвилиною, годиною. Вдосконалюється орієнтування в часі: діти мають при виконанні практичних завдань вкладатися у відведений для цього час, планувати і розраховувати дії, орієнтуючись за звичайним і пісковим годинником.

Робота починається з повторення, уточнення й за­кріплення знань, набутих у попередніх групах. Діти вчаться точніше визначати частини доби, виділяти такі орієнтири, як «північ» і «полудень», «світанок», «сутін­ки». За допомогою спостережень і порівнянь вихователь пояснює дітям поняття «небозвід», «горизонт». Зверта­ється увага на колір небесного зводу вранці, ввечері, висоту стояння Сонця щодо лінії горизонту, його поло­ження відносно окремих предметів на ділянці дитячого садка: над деревами, за будинками тощо. На ділянці, що. освітлюється Сонцем, можна вбити кілок і спостері­гати за напрямом і довжиною тіні від нього. Такі спосте­реження дають дітям змогу переконатися, що вранці і ввечері Сонце можна побачити в різних частинах гори­зонту, в цей періоди доби воно стоїть невисоко відносно горизонту. Вдень Сонце піднімається вище. Тіні від пред­метів удень коротші, ніж вранці 1 ввечері. Опівдні Сон­це високо на небі, діти в цей час граються на ділянці.

Спостерігаючи за заходом Сонця, слід нагадати ді­тям, що час, коли воно починає сідати за лінію горизон­ту, називають вечором, а саме це явище — «заходом Сонця». Вранці Сонце з'являється із-за горизонту, і на­зивається це явище «схід Сонця». Ввечері, після заходу Сонця на вулиці починає сутеніти — це «сутінки», а вран­ці, коли Сонце сходить, щохвилини стає світліше — це «світанок». Про ці періоди кажуть: «присмерком» або «на світанку»..

Для закріплення цих понять вихователь пропонує дітям репродукції картин, ілюстрації, різні моделі (пло­щинні та об'ємні) і проводить за ними бесіди. Так, мож­на використовувати репродукції картин: «Ранок у сос­новому лісі», «Полудень на околицях Москви», «Ранок», «Останній промінь» та ін. При цьому вихователь має звертати увагу на те, щоб діти не ототожнювали понять «сутінки» і «хмарна погода».

Знання про рік як міру обчислення часу починають формувати з повторення знань дітей про пори року, ха­рактерні ознаки кожного сезону. Слід спинитися на тому, що кожна пора року триває протягом певного відрізку часу, і пори року повторюються. Саме це ритмічне пов­торення і навело людей на думку взяти загальну трива­лість зими, весни, літа та осені разом за міру для виз-значення великих проміжків часу. Назвали цю міру «рік».

«Рік має багато днів,— говорить вихователь, їх стіль­ки, скільки листочків у цьому календарі»,— показує відривний календар.

Увагу дітей звертають на те, що роками вимірюють великі проміжки часу, наприклад вік. Слід з'ясувати з дітьми відповідність між віком і кількістю прожитого часу (кількістю років). Використовуючи образотворчу наочність, спираючись на досвід дітей, вихователь роз'яснює їм, що означають певні слова: хлопчик, юнак, чоловік, дідусь, дівчинка, дівчина, жінка, бабуся.

Дітям пояснюють, що для зручності люди розділили рік на дванадцять менших відрізків, які назвали місяця­ми. «А який тепер місяць?» — запитує вихователь.— Що ви можете розповісти про цей місяць?» Діти розповіда­ють, що цей місяць називається вереснем. Першого ве­ресня— початок навчального року в школі; вересень — перший місяць осені. Потім вихователь називає інші мі­сяці осені: жовтень, листопад. Пояснює, чому люди на­звали так ці місяці. Спостереження дітей за явищами у природі і діяльності людей створюють потрібні асоціації в уявленнях дітей про кожний місяць. Наприклад, сі­чень— ялинка, прикрашена вогнями; лютий — хуртови­на, довга ніч, занесені снігом будинки; березень — бе­різка, над якою кружляють граки, будують гнізда.

Щоб закріпити відомості про те, що рік поділяєть­ся на чотири пори року, а в кожній з них — по три міся­ці, вихователь може використати казку С. Я. Маршака «Дванадцять місяців». Діти запам'ятовують назви міся­ців по порядку і щодо кожного сезону: зимові, весняні, літні та осінні. Вихователь пояснює, що за календарем кожний новий рік починається з січня, взимку, а закін­чується також взимку — у грудні. Щоб діти краще за­пам'ятали грудень, він використовує загадки: який мі­сяць рік закінчує, а зиму починає? (Грудень.)

Внаслідок цілеспрямованої роботи у дітей формують­ся уявлення і поняття про деякі властивості часу: об'єк­тивність, тобто неможливість уповільнити або приско­рити його; необоротність — час завжди йде вперед, не можна повернути день вчорашній. На різних прикладах життєвих ситуацій треба показати важливість обліку часу, точного визначення його. Спираючись на досвід ді­тей, слід підкреслити, що час вимірюють особливими приладами — годинниками. Діти ознайомлюються з ци­ферблатом годинника, у них формуються поняття про годину, хвилину, секунду.

На одне із занять вихователь приносить демонстра­ційний годинник (картонний циферблат з рухомими стрілками) і повідомляє, що діти будуть вчитися визна­чати час за годинником. Діти розглядають циферблат годинника. «Якої форми циферблат? Чи однакової дов­жини стрілки? Як вони рухаються? Яка стрілка руха­ється швидше? Поверніть довгу стрілку так, щоб вона пройшла повне коло. За який час велика стрілка робить один оберт? Який шлях за цей час проходить коротка (маленька) стрілка? За який відрізок часу пройде вели­ка стрілка половину кола?»

На наступному занятті вихователь закріплює знання дітей про циферблат годинника. «Які стрілки є на ци­ферблаті годинника? — запитує вихователь.— Що пока­зує кожна із стрілок? Якщо велика стрілка стоїть на 12, то час визначають числом, на яке вказує маленька стріл­ка годинника. Поставте стрілки так, щоб годинник пока­зував рівно три години. Розкажи, Сашко, як ти поставив стрілки, на які числа вони показують? Котра зараз го­дина?» Такі завдання повторюють кілька разів.

Потім вихователь може запропонувати дітям розгля­нути таблицю або картинку. «О котрій годині прокинув­ся ведмедик? Скільки зараз годин на годиннику? На які цифри показують велика і маленька стрілки?» та ін. Ді­тям наводять приклади з режиму дня (вдома і в дитячо­му садку). При цьому діти самі встановлюють маленьку стрілку на годиннику. «Якщо обидві стрілки показують на 12, то котра це година? Правильно, це 12 годин дня або ночі. О 12 годині ночі закінчується доба і почина­ється нова. Діти мають засвоїти, що може бути дві години дня і дві години ночі, шість годин вечора і-шість годин ранку.

Знання дітей актуалізуються, якщо вони закріплю­ються в життєвих ситуаціях. Починаючи заняття, вихо­ватель звертає увагу на годинник: «Зараз дев'ять годин і п'ять хвилин. Заняття закінчиться через півгодини. Ко­тра буде година?» У кінці заняття діти знову дивляться на годинник, уточнюють, як довго тривало заняття.

Після того як діти засвоять поняття «година», «пів­години», можна ознайомити їх з поняттями «чверть го­дини» і «без чверті година».

Діти пригадують, як вони ділили круг на чотири час­тини, що таке чверть, половина і три чверті або круг без однієї чверті. На циферблаті можна також умовно ви­ділити чотири частини. Визначаючи час, люди часто говорять не точно, а називають частини: чверть на першу, половина другої, без чверті три години. Потім можна запропонувати дітям поставити стрілки так, щоб вони показували чверть на п'яту, половину на третю або без чверті чотири.

При ознайомленні дітей з меншими одиницями часу (хвилина, секунда) вихователь може використати піско­вий годинник. Спостереження за часом формує в дітей відчуття часу, дбайливе ставлення до нього.

Запитання і завдання.

1. Які специфічні задачі з математики розв'язуються в підготов­чій до школи групі? Обґрунтуйте їхню актуальність.

2. Розкрийте суть поняття «типи арифметичних задач». Опишіть послідовність навчальної роботи щодо ознайомлення дітей з розв'я­зуванням арифметичний задач різних типів: знаходження суми й остачі, збільшення і зменшення числа на кілька одиниць, на різницеве порівняння чисел.

3. Зробіть порівнювальний аналіз програм з математики «Ма­лятко», «Дитина в дошкільні роки».

4. Розкрийте зміст і обґрунтуйте методику формування у дітей уявлень! понять про простір.

5. Порівняйте характеристики основних методів формування у дітей сьомого року життя знань і умінь про кількість і лічбу.

6. Під час педагогічної практики вивчіть вікові та індивідуальні особливості знань дітей про час (одиниці і властивості часу). Про­аналізуйте ці дані.