Правовий статус особистості

Глобальним юридичним вираженням міри свободи особи в суспільстві та державі, її межах є правовий статус особистості.

Правовий статус особистості – це система прав, свобод і обов'язків особистості, закріплених у Конституції, інших нормативно-правових актах. Права, свободи й обов'язки – це основа правового статусу особистості, його ядро. Передумовою правового статусу є громадянство – постійний правовий зв'язок особи і держави, виражений у їх взаємних правах і обов'язках. До правового статусу примикають гарантії реалізації прав, свобод і обов'язків (юридичні, соціально-економічні, політичні, організаційні) та юридична відповідальність. Остання – похідна від будь-якого обов'язку, без обов'язку немає і відповідальності за його невиконання.

Види правового статусу особистості:

1) загальний;

2) спеціальний;

3) індивідуальний.

Загальний правовий статус припускає, що обсяг прав, свобод і обов'язків однієї особистості дорівнює обсягу прав, свобод і обов'язків будь-якої особистості, незалежно від розходження в їх соціальному, службовому, майновому, сімейному, і т. п. положенні. Спеціальний правовий статус припускає, що обсяг прав, свобод і обов'язків однієї особистості відрізняється від обсягу прав, свобод і обов'язків іншої особистості в силу її особливого соціального, службового, майнового, сімейного і т. п. положення. Наприклад, спеціальним є правовий статус юриста, фермера, журналіста, дипломата, депутата і т. п. Індивідуальний правовий статус – це статус конкретної особи, пов'язаний із його індивідуальними якостями. Індивідуальний правовий статус особистості (громадянина, іноземця) інтегрує в собі статус загальний і спеціальний. Індивідуальних правових статусів рівно стільки, скільки громадян, вони різноманітні і неповторні, як і самі люди – їх носії.

Правовий статус особистості може бути реальним і фіктивним. Реальність і фіктивність правового статусу визначається реальністю і фіктивністю прав і свобод, закріплених за особистістю. Реальність прав і свобод пов'язана з дієвістю їхніх гарантій. Так звана “Сталінська” Конституція за своїм змістом була однією з найбільш демократичних у світі, надавала громадянам широкі права і свободи, що насправді були порожньою декларацією, фікцією, не відповідали реальному положенню речей в економіці, політиці, діяльності правоохоронних органів.

Правовий статус особистості – динамічний, двиговий. Обсяг прав і свобод, обов'язків особистості змінюється в міру розвитку суспільства, крім того, він може змінюватися й у залежності від змін у життєдіяльності людей.