Управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

Міцність професійних знань та їхня дієвість становлять основне завдання процесу навчання. Важлива не кількість, а якість знань. Німецький педагог А. Дістервег писав, що хибні знання гірші, ніж незнання, і підкреслював, що не в кількості знань по­лягає освіта, а в розумінні та вмілому за­стосуванні того, що знаєш. Отже, міцні й дієві знання повинні характеризуватися повнотою змісту, системністю, докладні­стю, узагальненістю та високим ступенем їх засвоєння. Тобто необхідно забезпечити перехід знань у навички й уміння.

З метою забезпечення індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної робо­ти ми пропонуємо реалізацію принципу проблемності — від лекцій проблемного характеру до включення проблемних ситуацій професійного спрямування в питання модульного контролю й екзаменаційних білетів.

Одним із можливих шляхів формування професійної самосвідомості є активіза­ція особистісної позиції студента. При формуванні фахівця важливе те, щоб студенти здобували комплекс знань, умінь і навичок, набутих на основі міжпредметних зв'язків, як одного із факто­рів підвищення ефективності навчання.

Одним із критеріїв, що характеризують готовність фахівця до професійної діяль­ності, є вміння самостійно й творчо працювати.

Головною метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів є розви­ток у студентів здібностей самостійно, творчо розв'язувати проблеми з обраної спеціальності. Важливим елементом її є самоосвіта, і залежить вона від самостійності як риси особистості. Саме формування навичок самостійності в студентів має забезпечити навчальні заклади шляхом ефективного управління самостійною роботою, яка включає організацію та контроль.

Однією з умов до­сягнення успіху в навчальній діяльності є активність студентів, в основі якої лежить мотивація, спрямована на участь у навчаль­но-пізнавальній роботі. Ця активність виражається в тому, що студенти усвідомлюють мету навчання, планують і організовують свою діяльність, уміють її контролювати, виявляють інтерес до професійних знань, ставлять питання та вміють їх вирішувати. Активність — вияв учнівського ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягти по­ставленої мети в межах заданого часу.

Але не тільки професійні знання характеризували спеціаліста в суспільстві. На перший план висувалися його особисті якості, його духовність, уміння служити суспільним інтересам. Він завжди серед людей, він взагалі уособлює вищу освіту країни, її культуру. У народі ще досі панує думка, що справжній спеціаліст повинен бути особливою людиною, до якої можна звернутися за порадою з будь-якого питання, що він обізнаний не тільки з фаху за дипломом, але й з корисних знань для життя, які придбані при вивченні політології, соціології, психології, економічної теорії і т.і., тобто з наук, які включені до циклу гуманітарних та суспільних. Саме на заняттях з цих дисциплін іде збагачення особистості фахівця, його виховання: усебічна підготовка для визначення у суспільстві як інтелігента, який має великий потенціал духовної культури. Не викликає сумніву те, що в історичному розвитку суспільства культура відіграє важливу роль у зберіганні спадкоємності людського досвіду у сфері життєвих потреб, сфері виробництва, сфері суспільних відносин тощо. Фахівець, як носій цієї культури, поєднує в собі історичні здобутки культури людства й науку. Саме цей факт визначав у своїх працях академік В.І. Вернадський і вважав, що саме єдність культури й науки виведе людство на якісно новий рівень розвитку

В останні роки, на жаль, психологічна, гуманістична, культурна роль фахівця в умовах панування технократизму принижена. У багатьох вузах на вивчення гуманітарних і суспільних наук зменшена кількість годин, не приділяється належної уваги психологічно-виховній спрямованості спеціальних предметів.

Але високі стандарти світової та національної науки показують, що однобічне заспеціалізоване знання ніколи не дає істотних життєдайних результатів у праці й житті людини. А за умов сучасного використання високих і небезпечних технологій це може поставити людство на межу життя та існування взагалі. Усе більше науковців, спираючись на праці В.І. Вернадського, вважають, що тільки високі моральні, духовні, гуманістичні засади розвитку техніки та природознавчих наук гарантують подальший розвиток людського суспільства.

Дослідження показують, що за сучасних умов гуманітарні науки, і в першу чергу суспільні науки, у підготовці фахівців мають велике значення. Саме вони розвивають у людині такі якості, як порядність, уміння співпереживати, почуття прекрасного, творче ставлення до освоювання високих технологій. Саме вони ознайомлюють із загальнолюдськими цінностями, дають можливість ширше й глибше сприймати навколишній світ, формує в майбутнього спеціаліста сучасний світогляд.

У більшості розвинутих країн (наприклад, США, Канада, Велика Британія, Японія) у вищих школах широко розповсюджене вивчення культурології, психології, соціології, політології. На суспільні дисципліни в них відводиться до 30-40 % навчального часу. У цілому вага суспільних наук у технічних ВНЗ складає не більше 12 %.

Сучасні студенти у ВНЗ усвідомлюють, що без належної уваги до психології та інших суспільних наук важко розвивати здібності майбутніх фахівців, виховувати повагу до культурно-національних духовних цінностей України, прищеплювати їм принципи загальнолюдських цінностей.

Таким чином, виникла нагальна потреба перебудови вищої освіти як системи, що значною мірою впливає на рівень інтелектуального й духовного розвитку майбутніх фахівців. У цьому випадку слід посилити гуманітарну підготовку студентів у вузах, яка має опиратися на суспільні науки. Крім того, слід кардинально змінити ставлення до спеціальних фахових дисциплін, що формують технократичне мислення та поведінку. Суть гуманітаризації навчання у вузах повинна полягати в поєднанні природних, технічних і суспільних наук, відродженні загальної технічної культури, культури спілкування, культури праці й навчання, що допоможе розкрити творчі здібності й талант кожного студента, підвищити його інтелектуальний рівень і розвинути психологічні особисті якості майбутнього фахівця.

Проголошення України незалежною державою призвело до руйнування централізованих зв'язків і викликало необхідність переходу до ринкової економіки. Побудова розвинутої держави європейського рівня вимагає підвищення рівня самосвідомості та загальної освіти в громадян. Тому сьогодні перед суспільством постало питання належного виховання молодого покоління. Основний тягар вирішення проблеми ліг назаклади освіти, зокрема, на вищі навчальні заклади. З їх стін повинна виходити зріла, свідома молодь, яка розуміє своє місце в країні, яка хоче зайняти належну позицію у світовому співтоваристві. Молоді люди повинні бути готові до працій життя в нових умовах господарювання, професійної орієнтації та зовнішніх обставин, які значно відрізняються від умов, у яких жили й виховувались їх батьки.