Місцеві органи виконавчої влади

Місцевими органами виконавчої влади є:

а) місцеві державні адміністрації (МДА) - місцеві органи вико­навчої влади загальної компетенції;

б) територіальні органи міністерств, інших центральних ор­ганів виконавчої влади - місцеві органи виконавчої влади спеціальної компетенції.

Місцеві державні адміністрації входять до єдиної системи органів виконавчої влади. Станом на 1 січня 2005 р. в Україні діяли 24 обласних, 488 районних, 2 міських (у містах Києві та Севастополі) та 14 районних у місті державних адміністрацій. Вони є місцевими органами виконавчої влади й входять до єдиної системи органів державної виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою.

У політико-правовій практиці України інститут місцевих державних адміністрацій уперше було запроваджено у 1992 р. Зако­ном України «Про представництво Президента України». Саме цим Законом було відокремлено місцеві органи виконавчої влади, які бу­ли засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних і об­ласних рад, від органів місцевого та регіонального самоврядування. Таке відокремлення мало на меті:

створити єдину систему виконавчих органів на місцях на чолі з Президентом України;

розмежувати функції та повноваження між місцевими дер­жавними органами (адміністраціями) та такою самостійною фор­мою реалізації публічної влади, як місцеве та регіональне самовря­дування.

Із затвердженням Положення про місцеву державну адмі­ністрацію Указом Президента України від 14 квітня 1992 р. відбу­лась деконцентрація державної виконавчої влади на рівень облас­тей та районів, а адміністрації стали системою органів державної виконавчої влади, що утворювалися представниками Президента, підпорядковувалися Президентові та Кабінетові Міністрів України. На місцях з'явилися явища «двовладдя» та протистояння між представниками Президента та головами відповідних рад. У лютому 1994 р. Верховна Рада України прийняла закон, яким після виборів місцевих рад у червні 1994 р. інститут представника Президента скасовувався, а місцеві державні адміністрації повинні були трансформуватися у виконавчі комітети місцевих рад. У липні 1994 р. після виборів Президента систему деконцентрації виконав­чої влади - вертикаль місцевої державної виконавчої влади було відновлено. Унаслідок укладення Конституційного договору (чер­вень 1995 р.) голови обласних та районних рад очолили відповідні місцеві державні адміністрації за сумісництвом. Система місцевих державних адміністрацій на чолі з їх головами була закріплена Конституцією України 1996 р.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій установле­но Конституцією України (статтями 118-119), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. та інши­ми законами України. У зв'язку із проведенням конституційної реформи у 2004-2005 роках статус МДА змінено, що має бути відображено у законодавстві.

Керівництво місцевою державною адміністрацією здійснює її голова. Він також формує й її склад. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій у випад­ках, передбачених законом, можуть бути припинені Президентом України, наприклад, у разі порушення ними Конституції України й законів України чи порушення вимог несумісності.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути також припинені у разі:

а) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;

б) подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;

в) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повнова­ження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.

При здійсненні своїх повноважень голови місцевих державних адміністрацій відповідальні перед Президентом України й Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні орга­нам виконавчої влади вищого рівня. Відповідні ради можуть впливати на вирішення питання щодо голови місцевої державної адміністрації.

Голови місцевих державних адміністрацій видають акти у формі рішень. Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконав­чої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційно­го Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації ви­щого рівня або в судовому порядку.

Конституція України передбачає існування взаємовідносин місцевих державних адміністрацій «по вертикалі» (із вище - та нижчестоящими органами виконавчої влади) та «по горизонталі» (із відповідними органами місцевого самоврядування), що пов'язано з особливостями територіальної організації влади в Україні на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях. Так, місцеві державні адміністрації відповідно до загальних засад побудови та функціонування системи органів виконавчої влади підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Водночас місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повно­важень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Згідно зі ст. 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

виконання Конституції та законів України, актів Президен­та України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконав­чої влади;

законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культур­ного розвитку;

підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

взаємодію з органами місцевого самоврядування;

реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Територіальні органи міністерств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади утворюються, реорганізовуються й ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством, а їх керівників призначає на посади та звільняє з посад у встановлено­му порядку міністр, керівник іншого центрального органу вико­навчої влади.

Місцева державна адміністрація є юридичною особою, має пе­чатку із зображенням Державного Герба України та своїм найме­нуванням, рахунки в установах банків України. На будинку, де розміщується державна адміністрація, підіймається Державний Прапор України та встановлюється вивіска за єдиним зразком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законодавство передбачає взаємодію місцевих державних адміністрацій з:

Президентом України;

Кабінетом Міністрів України;

іншими органами виконавчої влади;

органами місцевого самоврядування;

об'єднаннями громадян;

підприємствами, установами та організаціями різних форм власності.

При здійсненні своїх повноважень місцеві державні адміністрації та їх голови відповідальні перед Президентом України, а також перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні йому.

Особливістю діяльності Київської міської державної адміністрації та районних державних адміністрацій у місті Києві є те, що вони водночас є виконавчими органами відповідних рад, а голови районних державних адміністрацій призначаються Президентом України. Київський міський голова спочатку обирається Київською територіальною громадою, а потім призна­чається на посаду голови Київської міської державної адміністрації Президентом України.

Голови місцевих державних адміністрацій видають норма­тивні й індивідуально-правові розпорядження. Керівники струк­турних підрозділів місцевої державної адміністрації видають нормативні й індивідуально-правові накази.

Управління, відділи та інші підрозділи державної адміністрації здійснюють керівництво у відповідних сферах або інші функції управління на території областей, міст Києва, Севастополя, районів у цих містах, районів в Автономній Республіці Крим та районів. У своїй діяльності управління, відділи та інші підрозділи державної адміністрації підпорядковуються голові державної адміністрації, а у випадках, передбачених законодавством, -і відповідним центральним органам державної виконавчої влади. Основні засади організації, функціонування та обсяг повноважень управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації визначаються Типовими положеннями, які затверджує Кабінет Міністрів України.

Апарат місцевих державних адміністрацій:

здійснює правове, організаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності державної адміністрації;

готує аналітичні, інформаційні та інші матеріали;

перевіряє виконання актів законодавства і розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій тощо.

Місцеві державні адміністрації діють відповідно до регламенту, що затверджується головами відповідних місцевих державних адміністрацій. У регламентах закріплюються організаційно-проце­дурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій. Типовий регламент місцевої державної адміністрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Голова державної адміністрації, керівники апарату, управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації персонально дана в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності по­садових осіб державної адміністрації, відшкодовується у встанов­леному законодавством порядку.

Місцеві державні адміністрації будують свої взаємовідносини з територіальними громадами, їх органами та посадовими особами, які здійснюють місцеве самоврядування на певній тери­торії. Вони на відповідній території:

сприяють у здійсненні місцевим самоврядуванням своїх пов­новажень;

допомагають у розв'язанні органами місцевого самовряду­вання питань економічного, соціального та культурного розвит­ку на їх території;

створюють умови для зміцнення матеріальної та фінансо­вої бази місцевого самоврядування;

контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади на місцях;

розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції де­путатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

У 2005 році започатковано зміни конституційно-правового статусу місцевих державних виконавчих органів - місцевих дер­жавних адміністрацій. Після запровадження цих змін місцеві державні адміністрації вже будуть не здійснювати, а представля­ти виконавчу владу. Обласним та районним радам повертаються їх виконавчі структури - виконкоми. Нова модель організації влади на місцях побудована на засадах більш демократичної системи децентралізації влади, тобто передачі виконавчих повно­важень органам місцевого самоврядування та територіальним громадам. Ця система має замінити собою систему місцевих державних адміністрацій як деконцентровану систему здійснення виконавчої влади. За місцевими державними адміністраціями зберігаються функції забезпечення дотримання Конституції України та законодавства в областях, районах та громадах. Зро­зуміло, що наведені конституційні зміни передбачають необ­хідність змін у законодавстві щодо місцевих державних адмі­ністрацій та місцевого самоврядування.

Таким чином, Кабінет Міністрів України очолює, організовує й контролює роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади. Порядок утворення й функціонування органів виконавчої влади регулюється Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради та указами Президента України. У зв'язку із змінами Конституції у 2004 - 2005 роках, які тор­каються як статусу центральних та місцевих органів виконав­чої влади, так і здійснення місцевого самоврядування, виникає необхідність корекції відповідного законодавства. Перш за все йдеться про чинний Закон України «Про місцеві державні адміністрації». З 1996року неодноразово парламент приймав, а Президент накладав вето на Закон України «Про Кабінет Міністрів України». Це питання теж чекає свого вирішення після конституційної реформи. Вдосконалення нормативно-пра­вових актів сприятиме здійсненню завдань і функцій, компе­тенції, форм і методів діяльності виконавчої структури держав­ної влади.

Питання для самоперевірки:

Розкажіть про порядок призначення Кабінету Міністрів Ук­раїни.

Розгляньте порядок організації роботи Кабінету Міністрів України.

Охарактеризуйте організацію роботи центральних органів виконавчої влади.

Розкажіть про організацію роботи місцевих державних адміністрацій.

Наведіть перелік підстав для припинення повноважень Кабінету Міністрів України.

Розкажіть про порядок підготовки нормативних актів Кабінету Міністрів.

Розкрийте основні завдання місцевих органів виконавчої влади (*).

Назвіть, які, крім Кабінету Міністрів, існують центральні органи виконавчої влади. Наведіть приклади.

Назвіть основні характеристики уряду.