![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
План:
4.11.1. Визначення продуктивності компресорної станції.
4.11.2. Вибір числа і типу компресорів.
4.11.3. Визначення тиску стисненого повітря на виході компресорної станції.
4.11.4. Розрахунок повітропровідної мережі.
4.11.5. Визначення техніко-економічних показників.
4.11.1. Продуктивність компресорної станції визначається як сума витрат стисненого повітря в найбільш завантажений період доби і витрат через нещільності в магістральному трубопроводі і в місцях приєднань
, (74)
де k =1,05…1,1 – коефіцієнт резерву продуктивності; k
- середньозважений коефіцієнт одночасної роботи (визначається за рис. 76); і, z – номер групи і число груп однотипних споживачів; n
- число однотипних споживачів; V
- номінальна витрата повітря одним споживачем; k
=1,15...1,2 – коефіцієнт, який враховує збільшення витрати повітря в зв’язку зі зношуванням споживачів; k
- коефіцієнт завантаження, для комбайнів і їх лебідок, бурильних і відбійних молотків, бурильних станків, гіровозів – 1, породонавантажувальних машин – 0,25, вентиляторів місцевого провітрювання – 0,7, маневрових лебідок – 0,8; V
= 3 м
/хв. – допустимі втрати через нещільності на 1 км трубопроводу; l – довжина магістрального трубопроводу; V
- допустимі втрати в місцях приєднань
n - число приєднань. Коефіцієнт включення визначається за формулою
, (75)
де коефіцієнт включення для комбайнів, їх лебідок і вентиляторів місцевого провітрювання дорівнює 1; для бурильних молотків – 0,65; для бурильних станків – 0,5; для породонавантажу- вальних машин і відбійних молотків – 0,4; для гіровозів – 0,3; для маневрових лебідок – 0.05.
4.11.2. Вибір типу і числа компресорів проводиться в залежності від Vк.с., при продуктивності 200...500 м3/хв. приймають поршневі компресори 4М10-100/8, при 500...1000 м3/хв. – відцентрові компресори К-250, при більшій продуктивності К-500.
Число резервних компресорів приймають: на 1-3 працюючих – 1, на 4-6 працюючих – 2.
4.11.3. Тиск стисненого повітря біля компресорної станції рк.с. визначається як сума тиску біля споживачів і втрат тиску в трубопроводі і шлангах.
рк.с.= рп + D рм l + D pш, (76)
де рп = 0,5 МПа – надлишковий тиск біля споживачів; D рм = 0,03 МПа/км – втрати тиску трубопроводі; D pш = 0,03 МПа сумарні втрати тиску в шлангах.
4.11.4. У відповідності зі схемою розробки родовища складають схему повітропровідної мережі, розбиваючи її на окремі ділянки. На схему наносять фактичні довжини ділянок lф, розрахункова довжина lр = 1,1 lф.
По формулі (1) визначають витрату повітря на кожній ділянці.
По номограмі (рис. 77, а) визначають оптимальні діаметри труб dопт, а потім вибирають стандартні труби. По номограмі (рис. 77, б) визначають оптимальні питомі втрати тиску D pпт (МПа/км) для всіх ділянок трубопроводу. Оптимальні втрати тиску на ділянках
D pопт = D pпт lр.
На всіх ділянках труби визначають швидкість руху повітря за формулою
, (77)
де r = 1,293 кг/м
– густина повітря для нормальних умов; V – витрата повітря для нормальних умов, м
/хв., r
– середня густина стисненого повітря, кг/м
; d – внутрішній діаметр труби, м.
Втрати тиску по довжині визначають за формулою
, (78)
де l = 0,0334 – коефіцієнт гідравлічного тертя.
Після цього сумують втрати тиску на всіх ділянках і добавляють втрати в шлангах 0,03 МПа і встановлюють тиск на виході компресорної станції.
4.10.5. Основними техніко-економічними показниками являються витрата повітря на 1 т вугілля, витрата електроенергії на 1 м повітря і на 1 т вугілля, вартість 1 м
повітря.
Річна виробіток стисненого повітря
, (79)
де nг і nд – число годин роботи компресора в добу і днів в році.
Рис. 76. Коефіцієнт одно- Рис. 77. Номограми для розрахунку повітропроводів:
часної роботи а – (1) – для рк.с. = 0,7 МПа, (2) – для 0,5 МПа;
б – (1) – для 0,7 МПа, (2) – 0, 6 МПа, (3) – 0,5 МПа, (4) – 0,4 МПа
Річна витрата електроенергії
, (80)
де k = 1,02...1,04 – коефіцієнт, який враховує витрати електроенергії на подачу охолоджуючої води і допоміжні потреби; S N – сумарна розрахункова потужність двигунів, які працюють одночасно, кВт; h д = 0,85...0,9 – К.К.Д. двигуна, h м = 0,95 – К.К.Д. електромережі.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 633 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!