Тема 4.8. Повітропровідна мережа пневматичних установок

4.8.1. Види повітропроводів.

4.8.2. З’єднання повітропроводів.

4.8.3. Прокладка повітропроводів.

4.8.1. Шахтна повітропровідна мережа, по якій транспортується стиснене повітря від компресора до споживачів, представляє собою розгалужену систему повітропроводів. В зв’язку з просуванням гірничих робіт, довжина і конфігурація повітропровідної мережі постійно змінюється.

Повітропровідні мережі включають магістральні і розподільчі повітропроводи. По магістральних повітропроводах стиснене повітря транспортується від компресора до розподільчих пунктів, а по розподільчих – підводиться до споживачів. Для магістральних повітропроводів застосовують стальні газові і безшовні труби загального призначення, для розподільних – шланги.

4.8.2. Труби між собою, з фасонними частинами і з арматурою з’єднуються за допомогою фланців 1 (рис. 74, а), які впираються в приварені кільця 2, і болтів 3. Для ущільнення застосовується прокладка 4. Прокладки виготовляють з клінгеріту, азбесту, пароніту імаслостійкої гуми. На перших 300 м труби прокладки мають бути вогнетривкими. На поворотах труби вставляють клинове кільце 5 (рис. 74, б). По формі гумові прокладки можуть бути плоскими (рис. 74, а, б), круглими (рис. 74, в), трикутними (рис. 74, г). Швидкороз’ємні з’єднання (рис. 74, д) складаються з двох штампованих хомутів 1, з’єднаних за допомогою шарніра 2, клина 3 і прокладки 4. Для з’єднання шлангів використовують металічні наконечники – штуцери. Використовують з’єднання: муфтами, накидною гайкою, клинове. В точках приєднання застосовують самозапірні клапани або крани. До споживачів шланги приєднуються за допомогою ніпелів і накидних гайок.

4.8.3. Повітропроводи повинні прокладатися так, щоб на перешкоджати транспортним операціям і були доступні для нагляду і ремонту. На поверхні шахти повітропровід прокладається або в траншеях глибиною 1,5 м, або на бетонних чи металічних опорах. Через кожні 200...250 м встановлюють компенсатори. Прокладка і кріплення труб в стволі проводять так само як і водовідливних. По квершлагах і штреках повітропроводи прокладають зі сторони ходового відділення. Для збирання і усунення конденсату в найнижчих місцях встановлюють масловідділювачі з манометрами.

Рис. 74. Фланцеві (а – г) і швидкороз’ємні (д) з’єднання повітропроводів

На рис. 75 показані пристрої для кріплення повітропроводів в горизонтальних і похилих виробках.

Рис. 75. Кріплення повітропроводів в горизонтальних і похилих виробках

Опори під трубопроводи розміщують на відстані 300...400 мм від з’єднань, так щоби труба мала не менше двох опор. Відстань між опорами залежить від діаметра труби при d =100 мм – 4 м; 150 мм – 5 м; 200 мм – 6,5 м; 250 мм – 7 м; 300 мм – 8 м; 350 мм – 10 м.

В лавах і підготовчих виробках прокладають магістральні шланги діаметром 50...62 мм, довжина ділянок 15...20 м. Від магістрального шлангу відходять шланги споживачів діаметром 16...25 мм довжиною не більше 20 м.

Контрольні запитання до теми 4.8:

4.8.1. З’єднання повітропроводів.

4.8.2. Кріплення повітропроводів.