Державна влада

Національна держава в системі Української Національної Ідеї - це перш за все національ- но-етнічна, економічна та соціальна справедливість. Функціонує на основі Конституції -

- Основного закону прямої дії, де викладені усі необхідні засади. Дотримання Консти- туції – святий і категорично визначений обов’язок кожного громадянина: від пересічного мешканця до президента і патріарха. Статус недоторканості не має місця: усі перед законом рівні і всі недоторкані до того моменту, поки не буде доведена судом причетність до порушення визначених норм життя.

У структурах влад (державної і представницької) має бути строго дотримана пропорцій-ність до питомої ваги етносів у суспільстві. У нашому прикладі 80 % українців мають перебрати представництво у всіх владних органах; приватизація мала б бути здійснена за цим же принципом (80 % власності мало б належати українцям, а 20 % - представникам національних меншин); те ж саме стосується інших сфер державного та суспільного життя.

Враховуючи той факт, що українське тривладдя (Президент, Верховна рада, Кабінет міністрів) за 20-ть років призвело до руйнації держави, то виправити становище можливо єдиним способом – утвердити патріотичне єдиновладдя з дотриманням усіх націократичних норм життя. Україна потребує єдиновладної моделі державного правління.

На користь єдиновладдя можем використати, для переконливості, істини, що існують у світі. Відомо, Бог у Всесвіті – Один. Він – Господь! Він – Господар Всесвіту! Він – Владика Всесвіту! Він – Повелитель Всесвіту! Він – Правитель Всесвіту! Він - Благодатель і Суддя! Він – Милосердя і Караючий Меч! І ніхто йому не дорікає, що це узурпація влади, авторитаризм, волюнтаризм, немає демократії. Не протистують, бо вірують у Справедливість Єдиного Бога- Творця Всесвіту і Життя в ньому.

Бог створив безліч Галактик, і в кожній з них є один Центр, тобто керуюча сила. У нашій

Галактиці таким Господарем є Сонце.

Ця істина, що Бог Один і успішно справляється із своїми обов’язками, є незаперечною, а тому може служити прикладом для застосування на Землі. Тут люди поділені за націона- льними ознаками. На це існує Воля Божа. І тут застосовується принцип єдиновладдя, як і на Небі. Кожна нація має свого вождя, лідера, а за небесною аналогією – Господаря. Кожна родина нації має свого Господаря. Це може бути чоловік або жінка. Від цього сутність господаря не змінюється.

Нам можуть заперечити: Бог чесний, справедливий, а люди мають великі гріхи, слабкі ду-

хом, містять ущерблену мораль, ласі до багатств тощо. Запеперечення логічне, але на нього можна дати таку відповідь. Серед людей є абсолютно чесні особи. На жаль, ми у більшості випадків їх не помічаємо. Зараз вони «не в моді», часто їх називають «диваками»- хабарів не беруть, хабарів не дають, а тому завжди опиняються у програші. Як тільки виникне на них потреба, вони миттєво постануть перед громадою у самому чистому виді.

Лідер нації автоматично стає керівником держави, якщо нація займає основне місце у суспільстві. У війська – один Командир. У поетів – один Лідер. У письменників – один Лідер. У кожної конфесії Патріарх один. У католиків – Папа один.У природних явищах – такий же порядок.У бджолосім’ї – один керівник – Бджоло-Матка. У будь-якій звіриній стаї – один вожак.

Система єдиновладдя забезпечує у Всесвіті, і значною мірою на Землі, порядок і поступ у розвитку. Влада, як відомо, від Бога.Преизедент і патріарх – це влада. Ці особи послані Богом. Зусилля цих осіб треба об’єднувати в одному державному організмі. Особливо це актуально для сучасної України, яку рвуть на шматки чужі і свої люди.

Єдиновладдя це не право користуватися владою на свою особисту коритсь, на власні втіхи; це найвідповідальніша відповідальність за долю народу, нації, держави. І жертовнеслужіння загальним інтересам. В подяку за це ми воздаєм їм Славу. І більш нічого!

Слава є атрибут найвищого статусу особистості в суспільстві. Разом з тим і Президент і Патріарх живі люди з людськими потребами. І суспільство має чітко знати, який індекс розвитку людського потенціалу, індекси задоволення потреб повинні їх характеризувати. Ці індекси повинні бути в гармонії з індексами задоволення потреб пересічного громадянина.

Звертаємо увагу: у багатьох колишніх союзних республік, де при владі залишилися персо

ни одноосібної влади, відбувся суттєвий поступ у розвитку. Відомий факт.

Держава – це продукт світогляду української нації. Українська Держава має складатися з світської та духовної влади, яка є логічною єдністю і неподільністю в соціетальному (комплексному) вимірі. Державна влада в Україні здійснюється Президентом та структурами, йому підпорядкованими: Уряд, Національні Збори, Правосуддя, Національний банк, Самоврядування. Особливе чільне місце займають Патріарх та Духовна сфера. Над усією цією ієрархією стоїть нарід.

Маємо модель не авторитарної влади, а систему триєдиної моделі: Президент – Патріарх – Нарід, або навпаки. Гарантією справедливого державно-суспільного ладу (як цього вимагає Українська Національна Ідея) пропонується триєдина влада. Без такої єдності влада обов’язково потрапить у тенета корупції. З метою недопущення узурпації державної влади, за Конституцією, утворюється спеціальний орган, який наділяється правом негайного позбавлення кожного з них посади, а в разі потреби – арешту та засудження. Цей орган називається Вища Національна Наглядова Рада України (ВННРУ).

Національна держава представляє інтереси усіх етносів країни.

За державною класифікацією населення країни поділяється на дві категорії: а) титульна нація, б) національні меншини. Титульна нація несе відповідальність за долю всіх національних меншин. На жаль, до цього часу не всі національні меншини в Україні визнають себе національними меншинами. Зокрема, на цій позиції перебувають українські росіяни. Це є рудимент старого мислення. У розвинених країнах подібних різнотрактувань національного питання не існує. Таким є міжнародне право, такою є міжнародна практика. І ніде немає суперечок.

Наявність в нашому суспільстві суперечок на цю тему свідчить, що в Україні за роки неза- лежності не сформована державна ідеологія міжнаціональних стосунків. Українське суспі- льство повинно бути виховане в дусі справедливості до всіх етнічних колективів. В Україні налічується чимало представників різних національностей, але то всі – українці. Вони мають такі означення: українець вірменського походження, українець єврейського походження, українець російського походження, українець татарського походження.

Громадянин України будь-якої національності має рівні права і обов’язки стосовно держави і суспільства. А відмінність між титульною нацією і національними меншинами полягає в тому, що на титульну націю покладається управління державою, а державна мова завжди є мовою титульної нації.

Нове бачення сутності майбутньої української державності полягає в тому, що до влади

світської має додатися влада духовна.Українська Національна Ідея не може бути повноцінною, якщо у нинішніх умовах релігія залишиться поза владою. Для цього постають переконливі фактори. Держава не повинна мати декілька конфесій однієї віри, а їх у нас п’ять. Це свідчить не про велику нашу віру в Бога, а про велику зневагу до Нього. Саме з цієї причини у релігійній сфері відбуваються процеси, які руйнують український державний суверенітет. Держава, яка поважає свій високий суверенітет, не може допускати антидержавних ідеологій навіть тоді, коли вони виходять від нібито «божих» інстанцій. У духовній сфері має бути державний порядок як і у всіх інших сферах життя.

Президент (Гетьман) і Патріарх не мають статусу вищої правової інстанції.Такий статус

надається спеціальному наддержавному органу – Вищій Національній Наглядовій Раді України (ВННРУ). Вища управлінська влада належить Президенту (Гетьману) та Патріар- хові з такими структурами: Національні Збори, Правова система, Уряд, Самоврядування, Духовна сфера, Національний Банк.

Схема державної влади може мати такий варіант:

Вища Національна Наглядова Рада України (ВННРУ)

:

Президент (Гетьман): Патріарх

:

Віце-през.- Віце-през.-:Віце-през: Віце-президент-: Віце-през Голова - Голова: Голова органів Голова Націон. Голова уряду Нац. Зборів.: правосуддя Банку органів Самовряд.

Державний устрій ґрунтується на персональній відповідальності як президента (гетьмана), так і патріарха. Один відповідає за державні справи, другий – за духовно-виховні. Чітко визначаються національні центри відповідальності. У цій ситуації президент (гетьман) уже не буде «кивати» на ВРУ чи уряд. Він, і тільки він, несе відповідальність перед народом за державу, і все, що з нею пов’язане.

Президент і Патріарх основний свій робочий час мають перебувати в столиці держави. І

тільки у крайніх випадках мають покидати свої робочі місця. А віце-президенти повинні

часто бувати у регіонах для усунення різних перешкод.

Президент відповідальний за матеріальну сферу. Патріарх – за духовну сферу. Президент причетний до духовної сфери, а патріарх – до матеріальної сфери в силу своїх повноважень.

Українська народна (національна) держава наділяється Українською нацією відповідни- ми правами, обов’язками та відповідальністю.

Права української народної держави:

· Іменем народу утверджувати закони і норми державно-суспільного ладу в країні;

· Творити сприятливі умови для всебічного розвитку української людини;

· Справляти добропорядні рівноправні стосунки з усіма народами, націями, країнами, державами Земної кулі;

· Впроваджувати у суспільстві державну ідеологію.

Обов’язки української народної держави:

· забезпечити спільну, узгоджену діяльність світської та духовної влади у єдиний логічний процес розвитку людини, суспільства, економіки, соціальної сфери, культури, освіти, науки, охорони здоров’я;

* захищати суверенітет, цілісність і недоторканість української території;

* розподіляти народну власність у такий спосіб, щоб 60% її питомої ваги перебувала у держа

вному секторі для забезпечення контролю за процесами виробництва та розподілу національ-

ного продукту; стратегічні об’єкти належать виключно державі;

* заборонити усі, без винятку, політичні партії і створити повноцінне громадянське суспіль- ство на національній основі, в якому має панувати злагода та конструктивна праця;

* утверджувати та забезпечувати права і свободи людини;

* забезпечити ідентифікацію української нації та представників інших націй в Україні доку-

метальним оформленням у свідоцтвах про народження та паспортах;

* визначати та виконувати принцип єдиного громадянства; подвійне громадянство забороняється;

* сприяння консолідації та розвитку української нації як потерпілої від геноциду;

* підвищення розвитку національної свідомості, традицій, культури;

* збереження етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні;

* забезпечення національно-культурних і мовних потреб українців за межами України;

* тримати під особливим контролем збереженість землі як основного багатства країни;

* тримати у державній та комунальній власності надра в межах території України;

* забезпечувати принцип справедливості та законності розподілу та володіння власністю;

* створити усі необхідні умови для утвердження та розвитку громадянського суспільства;

* не допускати розміщення збройних сил інших держав на українській території; скасувати Харківську угоду про розміщення ЧМФ у Криму;

* спрямовувати зовнішньополітичну діяльність на забезпечення національних інтересів України;

* утримувати та виховувати дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

* забезпечуваи піклування над людьми з обмеженими фізичними можливостями;

Держава зобов’язана захищати:

* національну ідею;

* українську економіку, землю, державну власність, надра:

* екологію країни, повітря, води, неба;

* українську культуру, і в першу чергу – державну українську мову;

* впровадити і утверджувати державну ідеологію.

Відповідальність держави:

· За безконфліктний лад в державі;

· За збереженість цілісності держави від чужинецьких посягань;

· За прозорість державних і самоврядних рішень;

· За збереження і розвиток української мови у всіх сферах українського буття;

· За сталий розвиток економіки;

· За соціальний захист населення.