Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Спряження

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒


Загальні положення

При виконанні креслень різних предметів, часто доводиться плавно сполучати між собою різні лінії (прямі з дугами кіл, дугу одного кола з дугами інших кіл тощо).

Плавний перехід однієї лінії в іншу називається дотиканням.

Основні типи дотикання відомі з геометрії. Пряма дотична до кола, утворює прямий кут з радіусом, проведеним у точку дотику (рис. 123).

Рис. 123
Існує два види взаємного дотикання кіл: зовнішнє (рис. 123), коли відстань між цен­трами дорівнює сумі радіусів R1 + R2 і точка дотику розташована на лінії центрів між О1 і О2, і внутрішнє (рис. 124), коли відстань між центрами дорівнює різниці радіусів R1 – R2 і точка дотику лежить на лінії центрів поза точками О1 і О2. Через точку дотику можна провести спільну дотичну t, яка буде перпендикулярною до радіу­сів, проведених в точку дотику.

       
 
Рис. 124
 
Рис. 125


Плавний перехід від однієї лінії до іншої за допомогою проміж­ної лінії, називається спряженням.

Основні елементи спряження (рис. 126) – це радіус дуги R спряження, центр спряження О, точки спряження, або точки пере­ходу, А та В. У технічному кресленні при побудові спряжень най­частіше задають радіус дуги спряження R, а інші елементи визнача­ють у процесі побудови.

Рис. 126

Побудова дотичної до кола і до двох кіл

Побудова дотичної до кола в точці А, що лежить на колі (рис. 127)

Через центр кола і точку А проводять пряму, до якої в точці А ставлять перпендикуляр. Він і є шуканою дотичною.

Побудова дотичної до кола, яка проходить через зовнішню точку А (рис. 128)

На відрізку АО, як на діаметрі, будують допоміжне коло з центром О1. Перетин допоміжного кола з заданим дає точки дотику В і С. Прямі АВ та АС є шуканими дотичними, бо кут АСО прямий – як вписа­ний, що спирається на діаметр ОА.

       
 
Рис. 127
 
Рис. 128


Побудова зовнішньої дотичної до двох кіл (рис. 129)

Задано два кола радіусів R1 і R2 з центрами О1 і О2. З центра O1 проводять допоміжне коло радіусом R1 – R2. З точки О (середини відрізка О1О2), як з центра, проводять допоміжне коло радіусом ОО1. ДопомІжне коло перетне кола радіуса R1 – R2 в точках, А і В.

Пряма АО1 в перетині з колом радіуса R1 визначає точку дотику С. З центра О2 проводять пряму О2Е, паралельну О1С, до перетину з колом радіуса R2 точка Е буде другою точкою дотику. Пряма СЕ шу­кана зовнішня дотична до двох кіл. Так само побудовано дотичну FD.

Рис. 129


Побудова внутрішньої дотичної до двох кіл

Ця побудова є зрозуміла з (рис. 130).

Рис. 130

Спряження прямих дугою кола

Спряження двох прямих, які є сторонами прямого, гострого та тупо­го кутів, дугою радіуса R (рис. 131, рис. 132, рис, 133).

Рис. 131
Побудова зводиться до проведення дуги, яка забезпе­чить плавний перехід від однієї до другої сторони кутів. Щоб визначити центр цієї дуги, проводять допо­міжні прямі, паралельні сторонам кута, на віддалі R. Точка перетину цих прямих беде центром О дуги спряження. Перпендикуляри з центра О на прямі виз­начають точки спряження А і В, що обмежують дугу спряження.

       
 
Рис. 132
 
Рис. 133


⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒


Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1533 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!

studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2025 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...