Запозичення з тюркських мов

Слова з тюркських мов до української проникали ще в найдавніші часи. Більшість із тих народів, з якими наші предки в давнину вели боротьбу, торгували й просто контактували, ― авари, хозари, булгари, печеніги, половці, татари, ― тюркомовні.

Запозичення з тюркських мов відбувалися переважно усним шляхом. Тому ці слова здебільшого не сприймаються тепер як чужі. Це переважно:

1) назви, пов’язані з військовою справою: отаман, осавул, гайдамака, гайдук, яничар, орда, аркан, кинджал, бунчук, кайдани, каторга;

2) назви побутових речей: диван, тапчан, казан, чавун, таз, кочерга, батіг, чубук, халат, шапка, башлик, бурка, каптан, ковпак, капшук, парча, килим, балик, шашлик, ковбаса, могорич, сарай, шатро, балаган, базар;

3) назви тварин, птахів, риб, комах і пов’язаних з ними понять: баран, кабан, бугай, борсук, ішак, байбак, беркут, чайка, баклан, сазан, судак, сарана, тарган, отара, табун, каракуль;

4) назви рослин і плодів: гарбуз, кавун, кизил, айва, алича;

5) назви масті коней: гнідий, буланий, карий.

Однією з основних ознак тюркізмів є поєднання в слові голосних однакового ряду: б а р а б а н, б а л а г а н, к а б а л а, п а п а х а, с у рг у ч, б у нч у к, т ю т ю н, С а кс а г а нь, С а м а р а. Про тюркське походження слів свідчать також кінцівки -лик, -ук, -ак, -ан, -ун: баш лик, яр лик, борс ук, суд ак, тапч ан, таб ун, Кагар лик, Таш лик, Токм ак, Кунд ук, Кург ан.