Психологічна служба в соціально педагогічних закладах

В останні роки актуальне питання роботи з дітьми групи ризику, дітьми, які опинилися у важкій життєвій ситуації, що потребують спеціальної державної захисту та підтримки (діти сироти, діти, які залишилися без піклування батьків, бездоглядні діти, діти біженці, діти, що пережили військові конфлікти та військові дії, покинуті діти). Створюються установи соціально педагогічної підтримки дитинства, широко розвиваються не тільки в системі освіти, а й у сфері соціального захисту, охорони здоров'я.

Психологічна служба в системі соціально педагогічних закладів має свою специфіку і є самостійною галуззю в психологічній практиці. Фахівці ПС повинні бути компетентними у дитячому та спеціальної психології, соціальної та спеціальної педагогіки.

В даний час склалося дві моделі психологічної служби в соціально педагогічних закладах. «Перша модель пов'язана з діяльністю тільки одного психолога в установі, а за наявності соціального педагога, логопеда, дефектолога, лікаря може становити психологічну службу. Така служба вже за своєю суттю є міждисциплінарною, різнобічної і вимагає координації діяльності всіх фахівців, що працюють в установі (дитячому будинку, школі інтернаті, притулку, центрі).

Ця модель психологічної служби (єдина команда фахівців) - перший рівень надання психолого медико соціальної та педагогічний допомоги і підтримки дітям та персоналу безпосередньо в установі. Наявність подібної служби в установі дозволить всім фахівцям працювати в єдиному руслі, вирішувати поставлені завдання комплексно, доповнювати використовувані види роботи, що допоможе дітям компенсувати отримані емоційні травми, відновити особистісну цілісність, внутрішню рівновагу. Взаємна довіра і спільна діяльність сприятимуть усвідомленню відповідальності всьому педагогічному колективу, персоналу і адміністрації, розуміння сенсу роботи на перспективу розвитку дитини, а не тільки на одномоментні результати, які відіграють істотну роль у нормальній роботі установи для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.

Друга модель психологічної служби в установах соціально педагогічної підтримки дитинства орієнтована на діяльність команди психологів, коли в установі працює не один психолог, а команда професійних психологів. У даному випадку дуже важливо, щоб їх діяльність була незалежна від адміністрації установи. Діяльність психологів буде спрямована на допомогу дітям у відновленні особистості, подоланні наслідків отриманих психічних травм. Діти потребують атмосфері, багатою людськими контактами, позитивними і постійними міжособистісними зв'язками. Команда психологів надасть допомогу і персоналу установи. Йому в силу специфіки діяльності також потрібне психологічна допомога. Діяльність психологів сприятиме створенню атмосфери відкритості, взаємної підтримки, безпеки, діти знайдуть довіру до людей, що допоможе їм у майбутньому.

Найбільш перспективною в системі соціально педагогічної підтримки дитинства є психологічна служба, побудована як модель допомоги і підтримки, заснована на соціальної компетентності дитини. Діяльність психолога в ній відрізняється по домінуючому предмету діяльності, цілепокладання, рольовим позиціям у взаєминах з учасниками педагогічного процесу, стратегії планування роботи».

Основною умовою повноцінного формування особистості дитини в соціально педагогічному закладі є розуміння психологом особливостей життєвого шляху дітей групи ризику, створення умов для розвитку механізмів самоврядування, вміння адаптуватися до складних умов.

Робота психолога з педагогами в соціально педагогічних закладах орієнтована:

На перенесення з рівня теорії на рівень практики наукової інформації з проблем навчання і виховання дітей групи ризику;

- Свідому включеність педагога у створення ефективних умов для навчання і виховання дітей складного життєвого шляху;

- Розвиток рефлексивності, усвідомленості педагогів у професійній діяльності.

У роботі психолога з батьками дітей групи ризику пріоритетним напрямком є підвищення у них відповідальності за виховання і навчання дітей, розвиток розуміння дитини, сензитивності до його стану, збереження дитини як найвищої цінності.

А. В. Биков говорить про «трьох стратегіях діяльності психолога в психологічній службі установ соціально педагогічної підтримки і допомоги дитинства.

Перша стратегія спрямована на діяльність психолога, активно включеного в усі проблеми закладу для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, його робота охоплює всіх суб'єктів освітньої діяльності, у всіх її видах і формах.

Друга стратегія - психолог установи знаходиться у складі команди психологів і виконує профілактичну (пропедевтическую) роботу з персоналом установи, з дітьми та батьками, надає спеціалізовану допомогу за запитом установи, проводить разом з командою науково дослідницьку роботу.

Третя стратегія - психолог виступає в ролі експерта, є ланкою в управлінському органі освіти або соціального захисту. Його діяльність спрямована на організацію діяльності психологів окремих установ для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, підбір кадрів фахівців, на запрошення окремих спеціалістів для надання методичної та практичної допомоги, на розробку спеціальних програм роботи з дітьми, персоналом, організацію підвищення кваліфікації педагогічних кадрів».

Головною умовою розвитку особистості таких дітей є розвиваюче спілкування з дорослими, засноване на принципах діалогічного взаємодії та конгруентності. Ключовим психологічним новоутворенням для даного контингенту є компетентність: інтелектуальна, соціальна, мовна, фізична.

У практиці роботи психологів установ соціально педагогічної підтримки дитинства А. В. Биков пропонує використовувати такі критерії розвитку особистості:

- «Ставлення до іншої людини як до самоцінності;

- Здатність до децентрації, самовіддачі і любові як способу реалізації цього відношення;

- Творчий характер життєдіяльності;

- Потреба в позитивній свободі, здатність до вільного волепроявлению;

- Можливість самопроектування свого майбутнього, віра в здійсненність наміченого;

- Внутрішня відповідальність перед собою та іншими».

Обов'язковою напрямком роботи психолога в соціально педагогічному закладі повинна бути робота з персоналом, націлена по підвищення психолого педагогічної компетентності в таких областях, як ефективну взаємодію, вихід з кризових ситуацій, способи екстреної психологічної допомоги.

Головний принцип діяльності психолога в соціально педагогічних закладах - створення умов для повного прояву позитивних сторін індивідуальності кожної дитини і побудова на їх основі всього педагогічного процесу.

Питання для самоперевірки

1. Опишіть і проаналізуйте особливості функціональних обов'язків психолога в освітніх установах різного типу.

2. Опишіть і проаналізуйте особливості організації та функціонування психологічних служб в освітніх установах різного типу.

3. Опишіть і проаналізуйте особливості діяльності психолога з дітьми різного віку (дошкільнята, молодші школярі, середній і старший шкільний вік).

4. Опишіть і проаналізуйте напрямки діяльності психолога стосовно до різним суб'єктам освітнього процесу.

5. Проаналізуйте необхідність організації психологічних служб в освітніх установах різного типу.

6. Проаналізуйте і порівняйте напрями і методи роботи психолога з дітьми і дорослими.