Економічна відповідальність за порушення земельного законодавства

Земельні правопорушення тягнуть за собою юридичну відповідальність винних суб'єктів. Згідно з ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за вчинені земельні правопорушення. Слід наголосити, що дана "норма" ніякого регулятивного та охоронного значення не має – нікого не можна притягти до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 211 ЗКУ. Відповідальність може настати за нормами цивільного, адміністративного, кримінального та іншого законодавства, які встановлюють конкретні санкції за описані правопорушення. При цьому застосування таких санкцій не вимагає посилання на ч. 1 ст. 211 ЗКУ. Незначні штрафи за порушення земельного законодавства (переважно від 5 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) традиційно розглядаються як одна з головних причин масовості як адміністративних правопорушень, так і злочинів у сфері використання та охорони земель. Досить позитивні наслідки, за таких умов, мало затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Запровадження цієї Методики дозволило істотно посилити відповідальність порушників, хоча зберігаються окремі процесуальні проблеми щодо її застосування на практиці.

Дещо недосконалим можна вважати підхід, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1098, відповідно до якого визначення збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель, здійснюється у порядку відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а не в результаті проведення державного контролю за використанням та охороною земель. Слід відзначити, що у перспективі, можна взагалі уникнути подібних правопорушень, ввівши обов’язкове страхування відповідальності за непроведення рекультивації земель для суб’єктів господарювання, які виконують гірничо-видобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, пов’язані із порушенням земельних ділянок та їх ґрунтового покриву.