Практичні завдання. Громадянин Б. звернувся до суду з позовом до авіакомпанії «Українські міжнародні авіалінії» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди

Завдання 1.

Громадянин Б. звернувся до суду з позовом до авіакомпанії «Українські міжнародні авіалінії» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. При цьому він посилався на те, що, придбавши квитки за маршрутом Київ-Салоніки-Київ у касах авіакомпанії, він вилетів до м. Салоніки (Греція) 01.08.2007 р. Але після відпочинку, прибувши до аеропорту м. Салоніки 10.08.2007 р. для повернення до м. Києва, гр. Б. дізнався, що його рейс скасований. Вилетіти до м. Києва він зміг лише 12 серпня, проте вже з м. Афіни, куди змушений був діставатися на таксі. Б. вважає, що йому завдано матеріальні збитки, які складаються з вартості невиконаної авіакомпанією послуги, неустойки, вартості дороги від Салоників до Афін та інших транспортних витрат. Моральну шкоду позивач оцінив у 10 000 грн. і обґрунтовував затримкою у іноземній країні, перенесеними психічними стражданнями.

Рішенням суду позов був задоволений частково, на користь позивача стягнуто 8 500 грн. компенсації майнових збитків. У задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено, оскільки така можливість не передбачена ані договором перевезення, ані Правилами міжнародних повітряних перевезень пасажирів, ані Варшавською конвенцією уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 12.10.1929 р., а Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. спірні правовідносини не регулює.

Кваліфікуйте обставини справи. Визначте право, яке підлягає застосуванню для розгляду спору. Якими нормативними актами регулюються спірні правовідносини? Чи можна погодитись із рішенням суду? Якщо ні, то яким воно має бути?

Завдання 2.

На російській автомобільній магістралі М-2 «Крим» поблизу м. Орел (Російська Федерація) сталася дорожньо-транспортна пригода. Громадянин України К., який постійно проживає у м. Харків, рухаючись слизькою дорогою, перевищив допустиму швидкість, не встиг вчасно загальмувати і з цієї причини врізався у автомобіль, який їхав попереду, чим заподіяв останньому серйозні ушкодження. Потерпілим є громадянин Білорусії С., який постійно проживає у м. Дніпропетровську. Автомобіль деліквента зареєстрований та застрахований в Україні, автомобіль потерпілого – в Білорусії. Громадянин С. звернувся с позовом про відшкодування шкоди до місцевого суду Московського району м. Харкова (за місцем постійного проживання деліквента). Суд відмовив С. у прийнятті позовної заяви, мотивуючи це тим, що шкода була заподіяна на території Російської Федерації, отже спір має розглядатися судом РФ на підставі права РФ.

Кваліфікуйте обставини справи. Чи вірно вчинив у даному випадку суд? Яким чином слід вирішувати дану справу?

Чи має місце у даній ситуації відступлення від застосування загальної колізійної прив’язки до місця вчинення делікту? Якщо так, то чим це обумовлено?

Чи мають значення для вирішення питання наступні обставини: 1) жоден з учасників ДТП не має зв’язку з місцем делікту; 2) автомобіль деліквента зареєстрований та застрахований в Україні?

Завдання 3.

Українська фірма «Скай» замовила у французького підприємства «Аданте» гірські велосипеди. Переговори щодо укладення контракту велися у м. Бордо (Франція) на французькій мові. Після поставки товару фірма «Скай» у повному обсязі розрахувалася за надісланими факсом рахунками. Пізніше було виявлено, що у рахунках зазначені товари, які українська фірма не замовляла та не отримувала. Фірма звернулася до своїх контрагентів із вимогою термінового повернення переплачених сум. Підприємство «Аданте» відмовилося задовольнити дану вимогу. Фірма «Скай» звернулася до суду м. Бордо з позовом із безпідставного збагачення, який містив вимогу про повернення зайве сплачених коштів. Суд, прийнявши справу до розгляду, вирішив колізійне питання на користь французького права як права, що має найбільш тісний зв'язок із договором.

Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь на наступні запитання:

Чи можна розглядати відмову від повернення зайве сплачених коштів як один з видів безпідставного збагачення? Що мало місце, на Вашу думку, у даній ситуації – неналежне виконання (адже платіж був здійснений позивачем свідомо і відповідно до власного волевиявлення) чи безпідставне збагачення французького підприємства (адже воно отримало зайві кошти без належної правової підстави)? Чи вірним є твердження, що для позовів про повернення неналежно виконаного у результаті власних дій позивача компетентним є право, що регулює виконання договору, а для позовів із безпідставного збагачення будь-яким іншим чином – право, відповідно до якого відбувалось набуття майна?

Якщо дану ситуацію кваліфікувати як неналежне виконання, то чи буде компетентним у даному випадку право, яке регулює договір поставки? Чи можна на підставі критеріїв місця укладення та мови договору стверджувати про наявність мовчазного або такого, що мається на увазі, вибору права сторонами договору? Чому, на Ваш погляд, право країни продавця вважається «найбільш характерним для виконання договору»? Чи містить Віденська конвенція про договори міжнародної-купівлі продажу товарів 1980 р. норми, що регулюють повернення безпідставних платежів?