Практичні завдання. Українське виробниче підприємство звернулося до господарського суду України із позовом до бельгійського торговельного товариства

Завдання 1.

Українське виробниче підприємство звернулося до господарського суду України із позовом до бельгійського торговельного товариства, що має філіал на території України, про стягнення завданих збитків. Незважаючи на неодноразові повідомлення, що відсилалися у порядку, передбаченому міжнародними угодами, відповідач до суду не з’явився, але надав письмове заперечення проти розгляду спору в державному суді, посилаючись на застереження в контракті про арбітраж ad hoc.

Яке рішення щодо підсудності має прийняти господарський суд? Складіть проект ухвали суду. Які види міжнародного комерційного арбітражу вам відомі?

Завдання 2.

Враховуючи положення законодавства України та чинних міжнародних актів з питань цивільного процесу і посилаючись на них, складіть схему системи екзекватури із вказівкою основних етапів даного процесу, компетентних органів, а також документів, надання яких є необхідним суб’єктами, що клопочуть.

Завдання 3.

Складіть проект арбітражної угоди про створення арбітражу ad hoc, визначте порядок його формування та процедуру арбітражного розгляду.

Вид арбітражної угоди затверджується окремо для кожного студента залежно від його номеру у списку групи:

Номери від 1 до 9 - арбітражний договір для розгляду спорів із контракту про проведення науково-дослідних робіт між українською та німецькою фірмами;

Номери від 10 до 18 – арбітражний договір для розгляду спорів із торговельної діяльності між українською та німецькою фірмами;

Номери від 19 до 27 – третейський запис для розгляду спорів із договору страхування між українською та російською фірмами.

Завдання 4.

Остаточним рішенням Арбітражу Цюріхської Торгової Палати від 25.07.2008 р. зобов'язано український завод Р. сплатити ТОВ «К.-Австрія» непогашені платежі в сумі 312 500 євро, пеню згідно з контрактом у сумі 15 262 євро, реєстраційний збір у сумі 3 000 швейцарських франків та витрати на арбітражний суд у сумі 15 000 швейцарських франків.

Із клопотанням про визнання та виконання даного рішення до апеляційного суду Київської області звернувся представник стягувача. У судовому засіданні представник стягувача уточнив, що просить дати дозвіл на примусове виконання рішення суду ВАТ «Цукровий завод Р.», який є правонаступником орендного підприємства «Цукровий завод Р.», з яким стягувач уклав контракт і якому було поставлено устаткування. Але оскільки боржник не повідомив арбітражний суд про зміну своєї назви, то в рішенні не було зазначено організаційну форму - ВАТ, а лише назву – «Цукровий завод Р.».

Представник боржника в судовому засіданні пояснив, що ВАТ «Цукровий завод Р.» є правонаступником орендного підприємства з такою ж назвою, і австрійська фірма дійсно поставила устаткування, за яке завод повністю не розрахувався. Однак він заперечував проти визнання й виконання на території України вказаного рішення суду, посилаючись на те, що визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку України; крім того, боржнику належним чином не повідомили про час і місце розгляду справи.

Які нормативні акти визначають порядок виконання на території України іноземних арбітражних рішень? Яке рішення у справі має винести апеляційний суд?