Прогалини у праві . Аналогія права й аналогія закону

Правозастосовна діяльність заснована на індивідуалізації правової норми щодо конкретної життєвої ситуації. Однак у правозастосовній практиці іноді виникають ситуації, коли при вирішенні конкретної справи немає правової норми, на основі якої ця справа може бути врегульована, чи коли спірне правовідношення має правовий характер, але не охоплюється сферою правового регулювання. Така ситуація отримала назву "прогалина в праві".

Прогалина в праві — це часткова або повна відсутність у чинних нормативно-правових актах необхідних правових норм, тобто правової регламентації певного виду суспільних відносин.

Виокремлюють такі причини появи прогалин у праві:

— недоліки законодавця, невисокий рівень його правової та професійної культури, що проявляється в неспроможності охопити формулюваннями й термінами, які містяться в нормативно-правовому акті, всі однорідні суспільні відносини, котрі потребували правової регламентації;

— недосконалість юридичної техніки, що зумовлює недоліки в правовому регулюванні;

— відставання законодавства від динамізму суспільних відносин, яких на момент ухвалення закону не існувало та які не можна було передбачити.

Повністю уникнути прогалин у праві неможливо, а основним засобом усунення прогалин є правотворча діяльність компетентних державних органів та інших наділених такими повноваженнями суб'єктів. Для цього іноді потрібно багато часу. В таких ситуаціях використовуються спеціальні прийоми: аналогія закону й аналогія права та субсидіарне застосування правових норм.

Аналогія закону — це поширення в процесі правозастосування дії закону на конкретні не врегульовані правом суспільні відносини, що є аналогічними та потребують регламентування в межах певної галузі права (наприклад, до договору міни застосовуються правила договору купівлі-продажу).

Аналогія права — це застосування до конкретних відносин загальних положень законодавства в разі відсутності норм, які регулюють найбільш подібні суспільні відносини. Мова йде про те, що юридична справа вирішується на основі загальних принципів права, таких як справедливість, гуманізм, юридична рівність та інших, які закріплені в чинному законодавстві, передусім, у конституції будь-якої держави. Водночас, застосування аналогії права до конкретної справи не має загальнообов'язкового характеру для наступних.

Субсидіарне застосування — це застосування до конкретних відносин додатково норм права іншого інституту чи галузі права, що регулюють найбільш подібні відносини та мають схожість у правовому регулюванні. Це так звана міжгалузева аналогія, застосування якої зумовлюється системністю права, його поділом на взаємозалежні та взаємодіючі галузі й інститути права (наприклад, сімейне право, відділившись від цивільного права в самостійну галузь, перебуває з ним у тісному зв'язку, оскільки вони мають схожі предмет і метод правового регулювання).

У теорії права існують певні вимоги до використання аналогії права, зокрема:

— прийняття рішення за аналогією є допустиме тільки в разі повної відсутності чи неповноти правових норм;

— наявність подібності (аналогії) суттєвих ознак у правових відносинах, передбачених певною правовою нормою;

— застосування аналогії не повинне суперечити чинному законодавству;

— обов'язково має бути обґрунтоване пояснення причин прийняття рішення за аналогією до кожного конкретного випадку;

— висновки за аналогією неприпустимі, якщо це прямо передбачено в законі.

На практиці справи вирішуються за аналогією дуже рідко, зокрема, подібне забороняється в кримінальному й адміністративному праві, де діє принцип — "немає правопорушення без вказівки на це в законі", а також частково обмежено в процесуальних галузях права, адже процедура розгляду справ чітко регламентується чинним законодавством. Однак деякі випадки застосування аналогії трапляються в інших галузях права.

Можливість застосування норм за аналогією прямо передбачена в певних законодавчих актах (наприклад, ст. 11 ЦПК України говорить, що в разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого закону — суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України), тобто аналогія цілком виправдана в конституційному, цивільному, трудовому, земельному, процесуальному й інших галузях права.

Глава 12. Тлумачення правових норм

1. Загальна характеристика тлумачення правових норм

2. Інтерпретаційно-правові акти